ћј«≈ѕј (ћѕ "Ѕриколаж")

"я не в≥рю в перспективу правих рух≥в"

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: —лава ”крањн≥!
ћј«≈ѕј: √еро¤м, звичайно, слава.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ѕрив≥т, др. ћазепа, майстре вступного слова ≥ довгих речень! ¬се зм≥нюЇтьс¤, окр≥м ц≥нност≥ Ѕога, Ќац≥њ, ѕрироди та Ћюдини. ¬≥д початку матер≥ал≥зац≥њ задуму Ц ћЋ УЅФ Ц минуло трохи часу: в≥д публ≥кац≥й матер≥ал≥в —Ќѕ” до оголошень про лекц≥њ анарх≥ст≥в, - що св≥дчить про зм≥ну акцент≥в. –озкажи про свою ≥дейну еволюц≥ю. як≥ ≥дењ дл¤ тебе нараз≥ Ї актуальн≥?
ћј«≈ѕј: ўо стосуЇтьс¤ акцент≥в, хочу в≥дзначити њх зм≥ну лише у власному в≥дношенн≥. ƒва ≥нших, властиво льв≥вських впор¤дника сайту ближч≥ до УновоправихФ напр¤мних ≥ за них ¤ казати не буду. Ќа сьогодн≥ Ѕриколаж, це в першу чергу полем≥чний майданчик, ≥нша справа, що бажаючих розд≥лити з≥ мною парол≥ ≥ редакторський т¤гар не ви¤вилос¤, а в≥дтак ¤ власноруч т¤гну редакторське ¤рмо. —аме тому в≥зуально спостережене пол≥в≥шанн¤ сайту стосуЇтьс¤ лише моЇњ частини ≥нформац≥њ, а оск≥льки ¤ найб≥льш пл≥дний графоман, на вподобаному мною ж в≥дтинку мереж≥, виходить що по факту л≥н≥ю розвитку задаю теж. Ќе певний, що ј.’. та ≤. . з≥ мною погоджуютьс¤, менше з тим, парол≥ завше напоготов≥, а у спор≥ народжуЇтьс¤ лише похм≥лл¤.
ўо стосуЇтьс¤ ≥деолог≥чноњ еволюц≥њ та радикального, мов обвал у горах, зсуву св≥тогл¤дних акцент≥в, ще раз зазначу власне перманентне пол≥в≥шанн¤, котре, здаЇтьс¤, все ще в дороз≥. Ќа раз≥ мене ц≥кавить вс¤ без вин¤тку народницька традиц≥¤; есер≥вська спадщина час≥в громад¤нськоњ в≥йни; украњнський марксизм, здеб≥льшого, того самого засолу; ≥з зах≥дних Ц автономи, анархо-ситуц≥ан≥зм, соц≥альна та глибинна еколог≥¤, б≥орег≥онал≥зм, ≥ндоЇвропейська спадщина та трип≥льська культура.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ѕро причини актуал≥зац≥њ нових ≥дей. др. ћазепа, коли огл¤даЇ своњм соц≥олог≥чним оком украњнське сусп≥льство, то бачить так≥ негативиЕ
ћј«≈ѕј: ўо ти розум≥Їш п≥д словосполученн¤м Уукрањнське сусп≥льствоФ ≥ чому ц¤ макросоц≥олог≥чна категор≥¤ маЇ приор≥тетне значенн¤? ¬ моЇму розум≥нн≥ Уукрањнське сусп≥льствоФ, це бутерброд з Учерствого хл≥баФ, в лиц≥ продукуючоњ частини, котру прийн¤то називати роб≥тничо-сел¤нським конгломератом ≥ Учорною ≥кроюФ зверху, себто соц≥альними паразитами р≥зних мастей: в≥д менеджер≥в до буржуаз≥њ ¤к класу та бюрократ≥в ¤к профверстви. ¬ цьому в≥дношенн≥ максима мене можуть ц≥кавити перш≥ ≥ њх стосунки з другими, котр≥, сл≥д в≥дзначити, надзвичайно асиметричн≥. —ам≥ перегини мають наступн≥ назви. ѕо в≥дношенню до Ухл≥баФ Ц пауперизац≥¤, трудова м≥грац≥¤, люмпен≥зац≥¤ (у м≥ст≥), марг≥нал≥зац≥¤ (на сел≥), ф≥зичне вимиранн¤, пост≥йне зомбуванн¤ мас-мед≥а, русиф≥кац≥¤ тощо. У≤краФ Ц експлуатац≥¤, пригнобленн¤, визиск, зловживанн¤ на вс≥х щабл¤х, корумпован≥сть, компрадорск≥сть, продукуванн¤ Унац≥ональних м≥ф≥вФ п≥д себе.
 ористуючи з нескладноњ алегор≥њ у¤ви соб≥ т≥ло. ÷е наша держава, њњ ≥нститут. ѓњ кров Ц владна вертикаль, нутрощ≥ Ц украњнське сусп≥льство.  ров заражена сн≥дом (це вже не л≥куЇтьс¤, ≥ пройде лише з≥ смертю) корупц≥њ, а нутрощ≥ гризуть вказан≥ вище глисти. ¬ цьому випадку те, що прав≥ натхненно ≥менують украњнською державою насправд≥ Ї лише утвореним п≥д когось симул¤кром початку 90-х, або, ¤к казав товариш ћаркс: Уƒержава Ц це б≥знес дл¤ бюрократаФ.
—усп≥льство хворе. ≤мена цих хвороб ¤ вказав вище: етатизм, патернал≥зм, пауперизац≥¤, в≥дт≥к трудових резерв≥в, забрудненн¤ середовища, ¤к насл≥дки первинного накопиченн¤ кап≥талу ≥ д≥¤льност≥ Учужих серед своњхФ. «будники в≥дом≥ теж, це, перш за все Ц вс¤ владна вертикаль, в≥д прибиральниц≥ до бЇспрЇдЇльщик≥в-мЇнт≥в та чорносотенноњ арм≥њ; буржуаз≥¤, починаючи з власника к≥оска ≥ зак≥нчуючи концерном; церковники, незалежно в≥д конфес≥њ й ≥нш≥ сател≥ти неол≥берального фашизму.
”точнюю:
1) ¬лада максимально централ≥зована, корумпована, бюрократизована, компрадорська. ¬она живе окремим в≥д народу житт¤м, ≥ лише на виборах п≥арить, ¤к рибак гарпуном, електорат, лег≥тим≥зуючи своЇ право на поновний узаконений визиск тощо.
2) Ќаселенн¤ поза  иЇвом тупо живот≥Ї, п≥вденноафриканськ≥ гетто Укур¤тьФ, за 20 км. в≥д  иЇва можна надивитис¤ на все житт¤. ƒал≥ ще г≥рше.
3) ”крањнська культура знаходитьс¤ на марг≥нес≥, чому, звичайно, не можуть поспри¤ти пара украњномовних новин по телебаченню, дв≥-три п≥сеньки по радейц≥ ≥ к≥лька озвучених ф≥льм≥в, котр≥ кидають мов к≥стки прагнучим д≥д≥вськоњ правди.
4) ”крањнц≥ стали державою, але, в силу того, що буржуазний цемент залили на 100 рок≥в п≥зн≥ше, ст≥ни нац≥ональноњ фортец≥, ¤к видно, з трудом тримаютьс¤ купи, тому говорити про нац≥ю ще не можна, про народн≥сть Ц вже: т≥сто, не набувше форми, не пройшовше очисного вогню ≥ не скроплене кровТю гайдамацьких ритуал≥в перебуваЇ у малопродуктивному аморфному стан≥. ћи мали стати нац≥Їю на ћайдан≥, в≥дтак стали двома.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: я б також хот≥в би почути в≥д тебе про ѕ≥дстави Ц вих≥дн≥ засади сусп≥льствоустрою, - ¤кими ти керуЇшс¤ при оц≥нц≥ того чи ≥ншого сусп≥льного феномену. ÷е, наприклад, справедлив≥сть, свобода, спас≥нн¤ тощо. який метаф≥зичний першопочаток? який зм≥ст ти в них вкладаЇш?
ћј«≈ѕј: ѕ≥дстави мого баченн¤ сусп≥льного устрою грунтуютьс¤ на потреб≥ в етн≥чному комун≥таризм≥, сформованому Узнизу вверхФ, а не навпаки. “ут самоорган≥зац≥¤ у вигл¤д≥ с≥льських комун по селам та в≥дродженн¤ цехових, магдебурзьких та в≥чевих принцип≥в по м≥стам; роб≥тниче самоуправл≥нн¤; самооборона за принципом Ународноњ м≥л≥ц≥њФ; культурна, в першу чергу мовна деколон≥зац≥¤ територ≥њ етн≥чного замешканн¤; перегл¤д еколог≥чних перспектив ≥ њх радикальна корекц≥¤ тощо. ”загальнюючи в к≥лькох словах можна виснувати наступне:
антиколон≥ал≥зм (в тому числ≥ внутр≥шн≥й, себто соц≥альний у вигл¤д≥ сепарац≥њ в≥д державних ≥нституц≥й);
антикап≥тал≥зм (наймана прац¤ суть непродуктивний, буржуазний пережиток, оск≥льки ти працюЇш не на себе, а в≥дтак в≥дчужуЇтьс¤ значна частина продукт≥в труда);
антиетатизм (сьогодн≥шн¤ держава, збудована Узверху внизФ Ї некроф≥л≥йним памТ¤тником модерноњ епохи, слабкою коп≥Їю ≥ атав≥змом так званоњ Унац≥ональноњ державиФ 19-го стол≥тт¤, ≥нструментом визиску та експлуатац≥њ з боку власник≥в засоб≥в виробництва або вкладеного до об≥гу ф≥нансового кап≥талу, в лиц≥ пан≥вного класу);
антимодерн≥зм (це та, ¤к ти любиш казати УконсервативнаФ, а в моЇму розум≥нн≥ народницька, етн≥чна, традиц≥онал≥стська складова, котра наближуЇ човник шукаючого ≥стину до правого берега).
ўе можна додати купу р≥зних анти: споживацтво (Урото-дупиФ), мас-мед≥а (опосередкован≥сть досв≥ду перший крок до колективноњ шизофрен≥њ) тощо.
якщо користатис¤ твоњм Уметаф≥зичнимФ, з дозволу, р¤дом, це вочевидь:

свобода-соц≥альна справедлив≥сть-сол≥дарн≥сть.

ўо стосуЇтьс¤ властиво метаф≥зики, тоб≥ видн≥ше, оск≥льки ≥деал≥стичн≥ терм≥ни в умовах сучасноњ диференц≥ац≥њ ¤к прац≥, так ≥ њњ пох≥дних Ц терм≥н≥в-пон¤ть спонукають вдаватис¤ до продуктивн≥шого з точки зору лог≥ки д≥алектичного анал≥зу. Уѕас≥онарност≥Ф, Удухи нац≥йФ, Увол≥ до житт¤Ф й ≥нш≥ важел≥ цементуючих Уетн≥чний орган≥змФ ≥деал≥стичних побрехеньок ми залишаЇмо правим, оск≥льки, на наш емп≥ричний досв≥д, вони просто не вериф≥кован≥ ≥ тому не можуть бути п≥дставовими дл¤ сучасного анал≥зу, ¤к ≥ метаф≥зика вц≥лому, з≥ вс≥Їю њњ есхатолог≥чн≥стю. ’≥ба що теор≥¤ Уцикл≥вФ та нел≥н≥йност≥ ≥стор≥њ варта на увагу. јле то вже ≥нша казка.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: “и, ¤к ≥ ¤ виходець з нац≥онал≥стичних орган≥зац≥й, ¤к≥, здаЇтьс¤ нам, перебувають в певн≥й криз≥. якщо останн¤ Ї, то в чому ти њњ бачиш? як≥ причини? Ќу ≥ класичне: „то делать?
ћј«≈ѕј:  риза лежить в неадекватному прочитанн≥ сучасних сусп≥льних код≥в ≥, в першу чергу, у в≥дмов≥ в≥д усв≥домленн¤ класовоњ структури сусп≥льства. ƒемагог≥¤, попул≥зм, завиванн¤ на культурну тематику, тотальний ≥гнор соц≥альних та еколог≥чних проблем, пафосн≥сть, пошук негр≥в в темн≥й к≥мнат≥, дерибан фонд≥в, в≥дсутн≥сть ч≥ткоњ альтернативи тощо Ц кому так≥ Унац≥-анал≥стиФ треба? ¬се це, ≥ в≥дсутн≥сть д≥йсного соц≥ально-програмного наповненн¤ залишаЇ украњнський нац≥онал≥зм за хв≥рткою п≥д назвою √аличина, не пускаючи до двору материковоњ ”крањни респектабельних вуйк≥в типу “¤гнибока й ≥нших мес≥й та фюрер≥в.
ўо робити? ћен≥ це, власне, по цимбалам. я не в≥рю в перспективи правого руху, зТњдаючого себе сиф≥л≥сною донцовщиною, не в≥рю в його стрибок на —х≥д, ¤к не в≥рю у потребу йти у владу ≥ так званий Уреспектабельний нац≥онал≥змФ. ¬ цьому сенс≥ украњнський нац≥онал≥зм ¤к потенц≥йна сусп≥льна ≥деолог≥¤ приречений, а мен≥ не подобаютьс¤ стосунки з трупами, поза¤к ¤ не некроф≥л, тому повторюс¤
1) треба йти в народ, а не владу.
2) сл≥д хапатис¤ за щонайменш≥ соц≥ально-побутов≥ або еколог≥чн≥ проблеми тут ≥ зараз, а не чекати Уколи нас оберутьФ.
3) творити реальну комун≥тарну альтернативу на м≥сц¤х, за автономно-федеральним, бакун≥нським, ¤кщо хочеш, принципом, не пертис¤ до обласних або ¬–, намагаючись ощасливити вс≥х зразу, ≥ н≥кого, кр≥м себе, зокрема.
ѕодивис¤ на бувших н≥мецьких нацист≥в. «араз лише марг≥нали ган¤ютьс¤ за прињзджими гастарбайтерами, принаймн≥, пер≥одично. „астину ультраправих парт≥й заборонили ≥ тепер так зван≥ Уавтономн≥ нац≥онал≥стиФ патрулюють ≥ прибирають вулиц≥, ц≥кавл¤тьс¤ етн≥чною рел≥г≥Їю та долею н≥мецьких л≥с≥в, пропов≥дують стрейтейдж ≥ все б≥льше оп≥куютьс¤ соц≥альною складовою, насл≥дком чому зростанн¤ попул¤рност≥ ≥ усп≥хи на останн≥х виборах до окремих земель, котр≥ зараз не варто трактувати з огл¤ду на лише ем≥грантську проблематику, це дуже просто. —л≥д м≥н¤ти тактику, а з нею прийде нова стратег≥¤. ј допоки прав≥ прагнутимуть влади, котра швидко перетворитьс¤ на самоц≥ль, оск≥льки це людська природа, украњнський нац≥онал≥зм ¤к соц≥альна категор≥¤ приречений на п≥дручники з ≥стор≥њ, покладанн¤ кв≥т≥в, галицьке гетто та ≥нтелектуальну марг≥нальн≥сть ≥ нам з ним не по дороз≥.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ћою думка така: сьогодн≥ ми Ї учасниками формуванн¤ Ќовоњ опозиц≥њ. ѓњ ≥дењ ≥ пол≥тична форма розробл¤ютьс¤. ¬≥дтак що старого в н≥й маЇ залишитис¤, а що маЇ бути встановлено ¤к нове?
ћј«≈ѕј: ƒе ти бачиш Ќову опозиц≥ю? —порадичн≥ спроби обТЇднати к≥лька невеликих груп за ≥нтересами, без ч≥ткоњ, тим б≥льше новоњ ≥деолог≥чноњ, нав≥ть не л≥н≥њ - н≥ш≥? ’то така ц¤ опозиц≥¤: ”Ќ“ѕ, ”Ќ—ќ, ” ѕ, ”Ќѕ, У—вободаФ? ’то з них чи може вс≥ разом? ¬с≥ вони минуле, актуальне в середин≥ 90-х. Ќа моЇ глибоке переконанн¤, украњнськ≥ прав≥ н≥коли не обТЇднаютьс¤, причиною чому фюрерський та буржуазний характер цих ширм.
Ќаступна, ¤к ти кажеш Ќова ќпозиц≥¤, здатна вит¤гнути, принаймн≥, частину ситуац≥њ, оновивши напр¤мн≥ соц≥ального дискурсу ≥ сформувавши групи тиску з боку громад¤нського сусп≥льства. ÷≥лком очевидно, що зациклен≥ на власних кишен¤х, сп≥вуч≥й мов≥, проблем≥ ”ѕј, москал¤х ≥ њх вар≥ац≥¤х прав≥ культуртрегери та др≥бнобуржуазн≥ апологети нездатн≥ на формуванн¤ жодноњ д≥Ївоњ опозиц≥њ, котра буде, звичайно, соц≥ально-ор≥Їнтованою, тобто л≥вою, ¤кщо хочеш.
Ќ≥чого старого в н≥й не буде, ¤к не буде н≥кого старого. «а ч≥тко сформован≥ ≥деолог≥чн≥ засади говорити не берус¤, але, ¤кщо вона п≥де парламентським, а не ƒучке, шл¤хом, њњ перспективи у вироджен≥ до реформ≥стського, соц≥ал-демократичного стану, що, ¤к ти здогадуЇшс¤, не бажано.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: « погл¤ду справедливост≥ пол≥тичний клас сьогодн≥ Ц союз крим≥нал≥тету та бюрократ≥њ Ц запл¤мований ¬еликою крад≥жкою. ¬ерховна рада розкуплена. ¬иг≥дн≥ посади розкуплен≥.  орупц≥¤ тотальна ≥ аморальна. Ќин≥шн¤ пол≥тична система несправедлива ≥ ворожа, нам це точно. “и говориш про опозиц≥ю до нењ. ќднак чи означаЇ ц¤ опозиц≥¤ окр≥м нонконформ≥зму, ¤к ставленн¤ ≥ндив≥дуальне, революц≥ю, ¤к ставленн¤ пол≥тичне?
ћј«≈ѕј: Ќ≥, принаймн≥ в твоЇму визначенн≥ пон¤тт¤ Уреволюц≥¤Ф. —аме тому, що революц≥¤ Ц пон¤тт¤ перманентне ≥ пол¤гаЇ у щохвилинн≥й деколон≥зац≥њ оточуючого середовища ≥ в≥двоюванн≥ життЇвого простору в окупувавших його державних ≥нституц≥й. ќдин з прим≥тивних вар≥ант≥в Ц старатис¤ не платити податки, за квартиру, проњзд тощо. „ому? ѕодумай сам. ћожна сховатис¤ в сел≥ або л≥с≥. ѕ≥с¤ти в буржуйськ≥ страви ≥ торбити п≥жон≥в. –ано чи п≥зно все-р≥вно вибухне перший фугас, котрий послужить сигналом дл¤ атаки.
ўо стосуЇтьс¤ пол≥тичного ставленн¤. ” ћ≈Ќ≈ Ќ≈ћј™ ѕќЋ≤“»„Ќ»’ ѕќ√Ћяƒ≤¬, ™ √–ќћјƒяЌ—№ ≤ Ќј—“јЌќ¬». я не ц≥кавлюс¤ пол≥тикою, котра схожа на пост≥йн≥ рокировки бо¤рських ф≥гур, ¤ не правий, тому не ≥мпотент (без образ) ≥ чхав на пол≥тику, цю виразку боротьби за владу, чхав на владу, ¤к фашистський ≥нструментар≥й ≥ соц≥альний авторасизм, чхав на державу, котра направду лише Узмова ел≥тФ ≥ продуктовий кошик дл¤ њхн≥х спадкоЇмц≥в.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: “и часто говориш про потребу коричнево-червоного синтезу, оск≥льки Ужитт¤ не спить на вокзал≥Ф. ќднак виникаЇ з цього приводу багато питань. як св≥дчить досв≥д мого сп≥лкуванн¤ з ортодоксальними л≥вими, хай ¤к вони б сьогодн≥ не приховувалис¤ за нац≥ональною паранджею, все таки ви¤вл¤Їтьс¤, що точок дотику не так вже й багато. …детьс¤ тут мен≥ швидше не про синтез, а про перейн¤тт¤ саме л≥вих трактувань ≥ п≥дход≥в. ” коментар¤х на ћЋ УЅФ це легко простежити. ѕол≥тична ≥деолог≥¤ систематизуЇ ≥дењ, отже ≥Їрарх≥зуЇ. —интез даЇ нову ¤к≥сну ≥нтерпретац≥ю, натом≥сть анал≥тика Ц виводить т≥льки предикат ≥з субТЇкта. ќтже, чи синтез чи все таки рецепц≥¤ з анал≥тикою?
ћј«≈ѕј: « одного боку, ти можеш твердити лише за власний досв≥д сп≥лкуванн¤ з л≥вими. « ≥ншого, ¤к не парадоксально, значною м≥рою в≥н сп≥впадаЇ з моњм, тому про синтез д≥йсно не ходить, лише про його спроби, котр≥ ти назвав Уперейн¤тт¤мФ. ќрган≥чний синтез час≥в громад¤нськоњ в≥йни догниваЇ на —оловках ≥ тому його в≥дродженн¤ в сучасних умовах процес б≥льш н≥ж тривалий. « ≥ншого боку, несправедливо в≥дмовл¤ти людин≥ в прав≥ на нац≥ональне, лише тому, що вона тримаЇтьс¤ ≥нших св≥тогл¤дних позиц≥й. ’то маЇ право на в≥рне трактуванн¤ Унац≥ональногоФ?  им була повн≥стю л≥ва (!!!) генерац≥¤ визвольних змагань час≥в громад¤нськоњ в≥йни, кр≥м ƒонцова та Ћипинського, Ќазарука та галицьких клерикал≥в?  ористуючис¤ твоЇю методолог≥Їю в≥дзначу, що говорити можна не про синтез або анал≥тику, ¤к не зус≥м точн≥ категор≥њ, б≥льше про поверненн¤ до орган≥чноњ оп≥н≥њ, втраченоњ у роках та репрес≥¤х, зараз це поновне наповненн¤ соц≥альними смислами ≥снуючого етн≥чного субстрату, щось типу б≥огумуса в орган≥чному землеробств≥.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: « приводу т. зв. УЌових л≥вихФ. ћен≥ здаЇтьс¤, еп≥тет УновийФ швидше позначаЇ не ¤к≥сну зм≥ну ор≥Їнтир≥в, а тактичн≥сть у вигл¤д≥ обгортки, оск≥льки ¤к св≥дчать њхн≥ писанн¤ Ц ≥сторичн≥ рефлекс≥њ, поточн≥ тощо, - вони тримаютьс¤ таки л≥воортодоксальних трактувань, просто слова б≥льш широко використовуван≥. “≥ ж писанн¤ тов. ќ.¬. про значенн¤ д≥¤льност≥ ¬инниченка.
ћј«≈ѕј: „ому н≥? УЌов≥ л≥в≥Ф Ц це певна ≥сторична, географ≥чна та ≥нтелектуальна генерац≥¤. ¬ моЇму розум≥нн≥ Унов≥ л≥в≥Ф, це зах≥дноЇвропейський марксизм, фрейдо-марксизм та њхн≥ ≥нтелектуальн≥ сател≥ти. Ќов≥ л≥в≥, з ≥дейноњ точки зору, це, передус≥м, ‘ранфурктська школа. Ќаш≥ нов≥, не вих≥дц≥ з≥ старих, все менше читають Ћен≥на, —тал≥на, “роцького чи ћао, поза¤к сучасна л≥ворадикальна оп≥н≥¤ значно ширша, менш догматичн≥ша ≥ придатн≥ша дл¤ поточного дзена на соц≥альну тематику. ѕлюс р≥зноман≥тний неавторитарний, анарх≥стський дискурс, розбавл¤ючий державницький м≥стицизм комун≥ст≥в. ўо стосуЇтьс¤ тов. ќ.¬. ≥ його ставленн¤ до ¬инниченка, ми ж не ≥нкубаторськ≥, мен≥, прикладово, ближчий ѕетлюра, оск≥льки на той час етн≥чний орган≥зм потребував державних обладунк≥в. ÷е дискус≥¤, а не апр≥ор≥ варта обструкц≥њ позиц≥¤, за котру когось сл≥д дов≥чно засудити, прокл¤ти ≥ забути.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ѕродовжимо цю тему. ” Ћен≥на, ¤кого ¤ дуже люблю читати, Ї така тема ¤к основне питанн¤ ф≥лософ≥њ: матер≥ал≥зм чи ≥деал≥зм. ¬ова за перше. —тепан Ћенкавський за друге. “и ¤к: щось обираЇш чи синтезуЇш, тод≥ ¤к саме?
ћј«≈ѕј: „есно кажучи, мене не ц≥кавить, що було первинним, курка чи ¤йце, оск≥льки стараюс¤ не вживати н≥ того н≥ ≥ншого. ѕод≥бний детерм≥н≥зм далекий в≥д твоњх же спроб оновити ≥ вивести на нов≥ ман≥вц≥ консервативно заангажован≥ питанн¤, тому, що ти, ¤ певен, переконаний, У≥деал≥змФ Ц Уетн≥чнеФ - ¤, спод≥ваЇшс¤ ти, в≥дпов≥м Уматер≥ал≥змФ-Усоц≥альнеФ. ’Е там. Ќавскидку можу вистр≥лити в б≥к д≥алектичноњ Їдност≥, взаЇдоповнюваност≥ ≥ взаЇпопроникност≥ протилежностей. ¬лаштовуЇ?

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ѕитанн¤ Ѕога. ƒл¤ украњнськоњ традиц≥њ важлива складова культури сусп≥льства та етосу украњнц¤ (забороло до морального пад≥нн¤ ≥ чинник самовдосконаленн¤). (ѕрокл¤тий ‘ейЇрбах!) Ћ≥в≥ ж в≥дкидають його в принцип≥. ўо ти скажеш?
ћј«≈ѕј: ’то в≥дкидаЇ? я в≥дкидаю? Ќ≥, друже, принципами не поступаютьс¤, ними вдосконалюютьс¤. ўо стосуЇтьс¤ рел≥г≥њ ≥ њњ сучасного л≥вого потрактуванн¤, поза, очевидно, не зовс≥м здоровим ‘ейербахом, кожен маЇ право на свободу сов≥ст≥, р≥зних в≥роспов≥дань ≥ т.д. Ѕ≥льше того, дл¤ частини з них —тал≥н або ћао зам≥н¤Ї ’риста. “и вважаЇш таких л≥вими? ÷е сп≥рна деф≥н≥ц≥¤, ¤к ≥ взагал≥ потреба визначати когось в межах в≥джившоњ дихотом≥њ Управ≥-л≥в≥Ф.
ћ≥й виб≥р Ц етн≥чна рел≥г≥¤ наших предк≥в або, ¤к казав тов. Ѕенуа: УЅути ¤зичником, не значить стрибати довкола вогнища, це, в першу чергу, ≥ндоЇвропейський етос та ≥мператив, ≥нтерес до етн≥чноњ культури, ≥стор≥њ тощо" (перефраз по памТ¤т≥).

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: „и розгл¤даЇш ти ”√ ÷ частиною майбутньоњ пом≥сноњ православноњ церкви? ≤ взагал≥, ¤к сьогодн≥ ти бачиш цю проблему?
ћј«≈ѕј: ѕо-перше Ц н≥. Ќезважаючи на сп≥льну з православними обр¤дов≥сть це окрема, автономна, ориг≥нальна жива христи¤нська традиц≥¤.
ѕо-друге Ц вони не здатн≥ визначитис¤ з власним патр≥архатом, жуючи шмарки вже ск≥льки рок≥в ≥ це при найб≥льш≥й серед Угрецьких церковФ к≥лькост≥ прихожан Ц б≥льше 5-и м≥л≥он≥в.
ѕо-третЇ Ц христи¤нський екумен≥зм ≥з категор≥њ сусп≥льних м≥ф≥в, поза¤к частина “радиц≥њ давно зварТювала в б≥к кап≥тал≥стичних в≥дносин, а до чого може призведе обТЇднанн¤ нер≥внозначних за величиною кап≥тал≥в, нав≥ть символ≥чних?
¬-четверте Ц знову по-цимбалам. ƒл¤ мене вс≥ попи Ї не духовними окормител¤ми прагнучих ≤стини, натом≥сть р¤довими представниками окупувавшого крањну буржуазного вамп≥ра, тому буде одна христи¤нська церква, чи 150 Ц не важливо. “римаючись ≥нших св≥тогл¤дних корен≥в, вт≥м, в≥дзначу, що безпоповськ≥, старообр¤дницьк≥ толки ≥ под≥бн≥ самоуправн≥ в ≥слам≥ мен≥ подобаютьс¤, це так, до слова. ј в≥дбудетьс¤ поЇднанн¤ к≥лькох конфес≥й-концерн≥в в одну церковну корпорац≥ю ц≥кавить передус≥м прац≥вник≥в цих п≥дприЇмств, нас намагаютьс¤ зац≥кавити.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: Ќац≥¤ дл¤ л≥вих не важлива, натом≥сть Ц саме клас Ї пон¤тт¤м, що кладетьс¤ в основу по¤сненн¤ ≥стор≥њ та д≥йсност≥. як ти долаЇш цю протилежн≥сть, а чи њх д≥алектично синтезуЇш?
ћј«≈ѕј: Ќац≥¤ Ц це продукт буржуазних (у нас Усоц≥ал≥стичнихФ) перетворень, котр≥ в≥дбулис¤ прот¤гом 19-20 стол≥тт¤, за час≥в посилених ≥ндустр≥ал≥зац≥й та розвитку торгово-економ≥чних ≥, що головне, ф≥нансових ринк≥в. ¬ моЇму розум≥нн≥ це економ≥чна категор≥¤.
Ќарод Ц категор≥¤ етн≥чна. ¬ силу ≥сторичних обставин вона сп≥впадаЇ з соц≥альною категор≥Їю Ц класом, а в≥дтак ≥ протилежн≥сть зн≥маЇтьс¤ в ход≥ простоњ д≥алектичноњ операц≥њ.
¬казан≥  оберським непродуценти часто денац≥онал≥зований, м≥жетн≥чний субстрат. ¬они не мають в≥дношенн¤ до народу ¤к роб≥тничого, продукуючого класу, в ц≥лому. ѓхн≥й м≥ф Ц нац≥ональний, в≥н схожий на змушену молодицю, котрою користуЇтьс¤ кожен бажаючий, шепочучи на вухо др≥бнички про те, Ущо це ≥ Ї нац≥ональна ≥де¤ ≥ тоб≥ маЇ бути приЇмноФ. …ого накидають на шию, з допомогою загальноњ, ун≥ф≥кованоњ осв≥ти, такого самого ≥нформац≥йного простору взагал≥ ≥ захал¤вного ножа, у вигл¤д≥ п≥дконтрольних мас-мед≥а, зокрема. “ому не плутай п≥ар власть≥мущих, з його морз¤нкою: Унац≥ональна ≥де¤Ф, Уми вс≥ украњнц≥Ф, Усх≥д ≥ зах≥д разомФ (без центра, ¤к показують останн≥ под≥њ), з тими, хто живе в ≥ншому соц≥альному вим≥р≥, а не телев≥зор≥, хто прагне до нац≥ональноњ ≥дењ Ќј–ќƒ”, дос¤гнути ¤коњ можна зламавши хребта буржуазн≥й псевдосол≥даристськ≥й так зван≥й Унац≥ональн≥й ≥дењФ, леймотив котроњ ¤к ≥волга в малиннику: Уя краду, ти мовчишФ.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ќдиниц¤ ≥ сусп≥льн≥сть. ” нац≥онал-консервативному трактуванн≥ (¬асси¤н, орган≥чна соц≥олог≥¤ –атцел¤, „елена, Ўм≥дт тощо) одиниц¤ ≥ сусп≥льн≥сть визнаютьс¤, по-перше, чистого толку категор≥¤ми ≥ ¤к соц≥альний факт не ≥снують, по-друге, вони взаЇмоналежн≥: перша вписана у сусп≥льство ≥ його висловлюЇ у вдосконаленн≥, - людина соц≥ал≥зована. Ћ≥в≥ ж бачать класов≥сть ¤к характеристику ч≥тку ≥ вериф≥ковану. як ти розум≥Їш њх сп≥вв≥дношенн¤?
ћј«≈ѕј: ¬ мене ≥нша верс≥¤, хоча, п≥дозрюю, ми по-р≥зному опираЇмос¤ на один ≥ той же, колектив≥стський, сол≥даристський принцип, ти в межах ефемерного сусп≥льства, ¤ Ц реальноњ сп≥льноти. —пробувавши запропонований тобою метаф≥зичний гор≥шок, зазначу, що ≥нколи таку страву можна вживати. ≈волюц≥¤ виду в≥дбулас¤ за принципом Ув≥д сп≥льноти до сусп≥льстваФ. « розвитком громад¤нського, суть атом≥зац≥Їю на¤вного сусп≥льства в≥дбуваЇтьс¤ цикл≥чний, метаф≥зичний поворот до сп≥льноти, основноњ анарх≥чноњ одиниц≥, в межах котроњ людина здатна орган≥чно реал≥зувати св≥й гуман≥стичний ≥ трудовий потенц≥ал, без в≥дчуженн¤ на користь державних ≥нституц≥й ≥ Укер≥вник≥в чужих дольФ.
 ласов≥сть Ц категор≥¤ вериф≥кована, але, з огл¤ду на сучасну диференц≥ац≥ю прац≥ не зовс≥м ч≥тка. ≤нколи њњ контури тьм¤н≥, ≥ перех≥дний статус унеможливлюЇ точне визначенн¤ статуса рецип≥Їнта.
Ћюдина, клас, сп≥льнота, сусп≥льство. ÷е не гомогенний р¤д ≥ нав≥ть не причини один одного.  ожен Ї людиною, належить до певного класу ≥ к≥лькох сп≥льнот (залежно в≥д приор≥тетност≥ соц≥альних ролей), ≥ разом, до суто теоретичного, заплутаного в тенетах облудливих лег≥тимац≥й конструкта Ц сусп≥льства.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ѕотребу соц≥альноњ справедливост≥ ¤ виводжу з Ќац≥њ. ¬с≥ р≥вн≥ в н≥й у своЇму обовТ¤зков≥ сусп≥льно-корисноњ прац≥. “ому н≥хто не може визискувати. “рактуванн¤ проблеми кап≥тал≥зму сьогодн≥ багато хто переймаЇ (!) у л≥вих. як бути ≥з позиц≥Їю ƒ. ћирона У”крањнський нац≥онал≥зм проти л≥берал-кап≥тал≥стичного устроюФ?
ћј«≈ѕј: “и сам дай в≥дпов≥дь. ≤снуЇ два вар≥анти: ¤ ≥ ¬ерник напол¤гаЇм на, зауваж, апр≥ор≥ л≥вому характер≥ окремих д≥¤ч≥в нац≥онал≥стичного середовища, котр≥ рухалис¤, на в≥дм≥ну в≥д мене, Узл≥ва направоФ; ћороз ≥, п≥дозрюю, ти сам, впевнен≥ в тактичност≥ под≥бних твор≥в, з метою ширшоњ соц≥альноњ ≥нкорпорац≥њ, зокрема, ближче до ÷ентральноњ ”крањни.
« одного боку, це ¤вище, ¤к на мене, ц≥лком автеничне, з ≥ншого, це д≥йсно певна данина ситуац≥њ, котра не мала поступу по в≥дношенню до статистики.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ѕриватна власн≥сть на засоби виробництва. ”крнац≥онал≥зм ор≥ЇнтуЇ на варт≥сть п≥д контролем загального ≥нтересу приватноњ ≥н≥ц≥ативи, приватноњ власност≥, але проти непорушност≥ останньоњ. “ак вилучити њњ з цив≥льного об≥гу чи н≥? як сьогодн≥ ти бачиш дл¤ себе цю проблему?
ћј«≈ѕј: У—оюз пролетар≥ату ≥ др≥бноњ буржуаз≥њ проти св≥тового ≥мпер≥ал≥змуФ, казали ћазлах ≥ Ўахрай. ™ р≥зна приватна власн≥сть, прост≥ше кажучи, волод≥й чим хочеш, в сенс≥ засоб≥в виробництва, за умови (¤к в ќран≥њ Ц не наймати чорних), що ти сам на них працюЇш, а не наймаЇш сус≥д≥в. ѕриватна, кооперативна, акц≥онерна, ¤к≥ там Ї ще, один х.., ¤к на мене. “и працюЇш сам чи з кимось, але на себе, не за рахунок кров≥ ≥ншого? ћолодець, користуйс¤.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ѕроблема ел≥ти.
ј) „и ел≥та все таки ¤к феномен Ї негативним ¤вищем?
ћј«≈ѕј: Ќа даному ≥сторичному етап≥ Ц так.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: Ѕ)“акож так: вона може бути класовою (ћаркс), в≥дстоювати св≥й ≥нтерес (јристотель), а може висловлювати ≥нтерес сп≥льноти (јристотель, Ћипинський). Ќараз≥ вона не висловлюЇ потр≥бноњ загальност≥, а тому маЇ бути усунена. як уберегти нову пол≥тичну ел≥ту в≥д ц≥Їњ класовост≥? —амому важко в≥дпов≥сти. ™дине ¤к на мене Ц це внутр≥шн¤ належн≥сть до православТ¤ та етики нац≥онал≥зму.
ћј«≈ѕј:  ому треба стара, нова чи ¤кась ≥нша, пол≥тична ел≥та ≥ ¤ке в≥дношенн¤ до них маЇ етика нац≥онал≥зму ≥ православТ¤? як на мене, це все зовс≥м не сум≥сно. яка загальн≥сть ≥ ¤ка класов≥сть? Ќе пригадую, кр≥м к≥лькох терор≥в (¤коб≥нський, чек≥стський ≥ хунвейб≥ни) приклад≥в класовост≥ ел≥ти (≥ то, лише в двох останн≥х випадках, плюс-м≥нус  оре¤,  уба, ¬ТЇтнам, де, ¤к ≥ в попередн≥х, клас ел≥ти визначавс¤ в терм≥нах госкап≥вських теор≥й, а не роб≥тничим походженн¤м). ≈л≥та Ц реакц≥йне, ел≥таристське макропон¤тт¤, котре в≥дбуваЇтьс¤ в рамках знову-таки штучно зорган≥зованоњ Унац≥ональноњ державиФ або сусп≥льства; йому протисто¤ть органи Упр¤моњ демократ≥њФ, ≥снувавш≥ в минулому ≥ на час≥, сьогодн≥, у вигл¤д≥ р≥зноман≥тних ≥н≥ц≥атив знизу, дл¤ себе ≥ контрол¤ владних ≥нституц≥й.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ѕитанн¤ нонконформ≥зму. який шл¤х у таких ¤к ми: ≤нтернет-батал≥њ чи щось ≥нше? ўо саме тод≥, коли ≥нше?
ћј«≈ѕј: «араз ≥нтернет. ƒал≥ Ц буде видно. ” нас були приклади комсомольц≥в та У—ловТ¤нськоњ дружиниФ —авченка, певен, будуть й ≥нш≥.  ритична маса булькаЇ ¤к гейзер ≥ назовн≥ пер≥одично потрапл¤тимуть т≥, кого називатимуть УтерористамиФ, УбойовикамиФ, Увбивц¤миФ, ≥ не маЇ значенн¤, расовим, класовим чи еколог≥чним буде наступний терор. ¬≥н буде, поза сумн≥вами, тому що дал≥ так жити не можна. Ќам треба нова ”ѕј, або, хоча би сво¤ ≤–ј. « ким будеш ти, буду ¤ ≥ чи будемо взагал≥, кожен вир≥шить сам дл¤ себе. ¬ кожному раз≥, це буде правильний виб≥р.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: як ти бачиш проблему загрози ≥м≥грант≥в?
ћј«≈ѕј: “ак само ¤к ≥ ти. ѓм немаЇ тут м≥сц¤. ѕерекривати кордони Ц важко, в≥дловлювати ≥ депортувати Ц дорого. ¬алити на вулиц¤х Ц вар≥ант (?!). Ќасправд≥, ¤к казав все той же Ѕенуа, маЇ бути орган≥чна обструкц≥¤ з боку автохтон≥в, котр≥ психолог≥чно витискатимуть чужих, ¤к це робили њхн≥ предки тис¤ч≥ рок≥в тому, затримавши, таким чином УзолотийФ, тобто родо-плем≥нний в≥к людства.
« ≥ншого боку, ¤ не бачу ц≥Їњ проблеми зараз, оск≥льки к≥льк≥сть „ужих занадто мала.
« третього, ¤кщо ти пом≥тив, прињзджають сам≥ чолов≥ки, що св≥дчить про початки колон≥зац≥њ. —початку робота, пот≥м перевезу с≥мТю (т≥льки не кавказц≥), пот≥м гетто, Уборотьба з фашизмомФ, викроюванн¤ соц≥альних тощо п≥льг ≥ п≥шло-поњхало. “ому ставитис¤ треба дуже обережно.
я гетеросексуал, але мулатки до нас не њдуть. “ому њх брати хай не њдуть теж.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ё. Ћипа у далекому 42-у минулого стол≥тт¤, коли н≥хто нав≥ть не думав про розвал —оюзу, написав, що в≥н буде розд≥леним (прац¤ називалас¤ У–озпод≥л –ос≥њФ). яка, на твою думку, перспектива р≥зних сепаратистських рух≥в у –ос≥њ?
ћј«≈ѕј: я знайомий з ц≥Їю працею ≥ маю досить контакт≥в з ≥нгерманландськими, сиб≥рськими, п≥терськими зокрема, Уп≥вн≥чноруськимиФ та ≥ншими сепаратистами. Ќа сайт≥ Усв≥т21.народ.руФ Ї книженц≥¤ з детальними характеристиками цих процес≥в, хоча, ¤к на мене, пор≥зали там занадто вже, нав≥ть дл¤ москал≥в, др≥бно. Ќасправд≥, ≥ це Ї м≥й прогноз, однозначн≥ шанси на сепарац≥ю мають, першочергово:
1) ѕ≥вн≥чний  авказ
2) —иб≥р (–азом з ƒалеким —ходом ≥  амчаткою, або окремо)
3) ѕ≥вн≥чна –усь (Уновгородський архетипФ Ц Ћен≥нград, Ќовгород, ѕсков тощо).
4) ћенше шанс≥в в окремо кубанц≥в, карел≥в, камчадал≥в, мордви, татар тощо.
Ќасправд≥, варто говорити про сепарац≥ю в≥д ћоскви ≥ москал≥в, цього, за визначенн¤м тверських маоњст≥в, Узлобного фашистського субетносуФ, а не –ос≥њ, ¤к такоњ. У√оризонтальна –усьФ Ц це новий геопол≥тичний принцип, котрий може визначити наш≥ цив≥л≥зац≥йн≥ перспективи в —х≥дн≥й ™вроп≥.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: „и маЇш ¤к≥сь думки, що робити геопол≥тично ”крањн≥ в умовах не прийн¤тного дуал≥зму прокруст≥в: л≥берального монстра ™— та аз≥опського циклопа –‘? як оц≥нюЇш лип≥вську в≥сь ѕ≥вн≥ч-ѕ≥вдень та ≥дею ”Ќј про У≥нтернац≥онал ображенихФ.
ћј«≈ѕј: ¬≥дпов≥дь дуже проста: вже давно варто формувати Ѕалто-„орноморський або ÷ентральноЇвропейський —оюз, в межах котрого перебувають ≥сторично, економ≥чно, ментально близьк≥ та повТ¤зан≥, в тому числ≥ твоЇю дилемою (незважаючи на вже зроблений частиною виб≥р) народи.
ћ≥й вар≥ант:
1) ”крањна (з  убанню)
2) Ѕ≥лорусь
3) ѕольща
4) ѕрибалтика
5) ћолдав≥¤
6) –умун≥¤
7) Ѕолгар≥¤
8) ћожливо „ех≥¤, —ловаччина тощо
“аким чином ми в маЇмо виходи до к≥лькох мор≥в ≥ практично ц≥лком контролюЇмо сх≥дноЇвропейський терен: в≥д  асп≥ю ≥ ÷иркумпонт≥йськоњ зони до ѕрибалтики ≥ —кандинав≥њ., в межах  ињвськоњ –ус≥ або ¬Ћ , котр≥ були нашими.
¬≥сь ѕ≥вн≥ч-ѕ≥вдень розвиваЇ тов. —анько, б≥лоруський традиц≥онал≥ст, збитий на нац≥онал-соц≥ал≥зм≥ та ¤зичництв≥, разом з тим в≥н ц≥лком справедливо вказуЇ на сакральн≥сть цього вектора, ≥ штучн≥сть, в≥дпов≥дно, дуг≥нського —х≥д-«ах≥д.
У≤нтернац≥онал ображенихФ теж добре. ўоправда, б≥льш≥сть наших сус≥д≥в геопол≥тичний виб≥р зробила, тому доведетьс¤ вербувати з числа потенц≥йних: кубанськ≥ козаки, на приклад, ≥нш≥.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ўо робити з прогресуючою динам≥кою утвердженн¤ сепаратистських, ¤к на мене (бо не повТ¤зан≥ з адм≥н≥стративними перекосами в рег≥ональн≥й пол≥тиц≥, а саме з св≥тогл¤дними ≥мпл≥кац≥¤ми даноњ проблеми) Урег≥ональних ≥дентичностейФ наших слобожан (проект Убабло побеждаЇт злоФ) та галичан (проект ≥нтелектуал-онан≥ст≥в костирк≥в-возн¤к≥в)?
ћј«≈ѕј: Ќ≥чого. «араз мен≥ вже не болить. ¬ кожному раз≥ м≥сцевий д≥алект ≥ культура ближч≥ до Ѕога н≥ж ун≥ф≥кована мова, мо¤ ≥ тво¤, в тому числ≥. ѕол≥тичне забарвленн¤ УдонецькогоФ ≥ УгалицькогоФ раю под≥бн≥ до страуса, котрий сховав голову у п≥ску Ц зараз вони л¤кають, тим м≥сцем, що ≥ њжак. ћ≥ж ≥ншим, ще Ї русини, новороси, кримчаки, татари й ≥нш≥, менш вагом≥. ’очетьс¤ њм, ¤к хот≥лос¤ нам у 91-у, Ѕоже помагай, це теж вкладаЇтьс¤ в рамки Угоризонтальноњ –ус≥Ф, хоча зразу сприймати не дуже приЇмно. Ќе знаю ¤к ти, особисто ¤ не бачу культурних дотичних м≥ж собою ≥ слобожанськими, ≥ психолог≥чно не переношу галичан, не вс≥х, звичайно, але культурн≥ коди перших та психолог≥чн≥ установки других привод¤ть мене до нест¤ми.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: “ак ти п≥деш на марш ”ѕј попри свою видуману ≥дентичн≥сть Уукрањнофоб-антифаФ?
ћј«≈ѕј: ’е, це не ¤, це твоњ друз¤ки з ”Ќ“ѕ придумали. ѕостараюс¤, звичайно, це ж наш≥ героњ, приклад ≥ п≥дстави дл¤ подальшоњ боротьби.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ќстаннЇ питанн¤. як ти оц≥нюЇш р≥зницю м≥ж моњми та своњми ≥деолог≥чними рефлекс≥¤ми?
ћј«≈ѕј: Ќезалежно в≥д проукрањнських установок, вони д≥аметрально протилежн≥. “и державник, ¤ Ц анарх≥ст; ти Ц православний, ¤ Ц ¤зичник; ти Ц ел≥тарист, ¤ Ц егал≥тарист; ти Ц сол≥дарист, ¤ Ц народник; ти Ц функц≥онал≥ст, ¤ Ц конфл≥ктолог; ти Ц ор≥ЇнтуЇшс¤ на макро, ¤ Ц м≥кросоц≥олог; ти Ц сусп≥льство, ¤ Ц сп≥льноту; ти Ц на Унац≥юФ, ¤ Ц на клас; ти Ц системщик, ¤ Ц антисистемщик; ти Ц реформ≥ст, ¤ Ц угадай; ти Ц правий, ¤ Ц л≥вий; тоб≥ стане правильного менеджменту ≥ консервативних ц≥нностей, мен≥ впадло жити в св≥т≥, де слова втратили перв≥сн≥ значенн¤Е
« ≥ншого боку, в питанн¤х щодо мови, ”ѕј та м≥грант≥в наш≥ позиц≥њ сп≥впадають.

ћ—“»—Ћј¬  ¬≤“≈Ќ№: ƒ¤кую за в≥дпов≥д≥. 14 числа здибаЇмос¤ за ф≥л≥жанкою пива!
ћј«≈ѕј: якщо виживемо.

ѕ.—. ¬≥дпов≥даючи на твоЇ зауваженн¤ щодо Унац≥онал-анарх≥змуФ в≥дм≥чу дивовижну догматичн≥сть ¬аших, друже  в≥тень, настанов. ¬т≥м, тут же вказую на властив≥сть, притаманну вс≥м Удз¤ржавн≥камФ: краще синиц¤ в руках, н≥ж журавель в неб≥. ¬ласне кажучи, пор≥вн¤нн¤ анарх≥чного св≥тоустрою з с≥льською утоп≥Їю, ¤к м≥н≥мум, неповноц≥нне. „ому лише села, утоп≥¤, нев≥дпов≥дн≥сть? «вичайно, ¤ усв≥домлюю, що розбалансуванн¤ соц≥альноњ структури на р≥вн≥ сучасноњ диференц≥ац≥њ прац≥ штука далеко нелегка. –азом з тим, ентроп≥¤ та поступова автоном≥зац≥¤ громад¤нського сусп≥льства вказують на почавшийс¤ дестрой державницьких монопол≥й, в≥зуально неспостережний ≥ потенц≥йно в≥рог≥дний.
ўо стосуЇтьс¤ теоретичного п≥дгрунт¤, ¤ вже не кажу про ф≥зичне ≥снуванн¤ под≥бних структур, ним може бути Ѕукчин, з його urban anarchy, почитай товаришу, авось окститьс¤. «гадай ћагдебурзьке право, цехов≥ ремесла, „орн≥ –ади, –уську вулицю, Їврейськ≥ гетто, новгородський в≥чевий дзв≥н, УЅ≥лих пантерФ, Ѕрукл≥нську громад¤нську парт≥¤, ќран≥ю, робочу автоном≥ю на ≥тал≥йських заводах у 70-х, забарикадован≥ автоном≥стами квартали, сучасн≥ еко-поселенн¤, субкоманданте ћаркосаЕ –екомендую Ѕощенко УЁволюци¤ социальных cистемФ, в ≥нтернет≥ також.
“ому упори на пальц¤х типу державницьких аполог≥й, геопол≥тичних та ≥нших життЇвих простор≥в, р≥зноман≥тних, опосередкованих буржуазними теор≥¤ми макрокатегор≥й (типу сусп≥льство, нац≥¤, держава) не в≥дпов≥дають викликам часу, поза¤к сучасний геопол≥тичний розклад, додамо, доб≥гаЇ свого к≥нц¤. ƒл¤ цього ≥снують дв≥, задавнен≥ ≥ щодень актуальн≥ш≥ проблеми, до котрих ми ≥дем, поступово переход¤чи на б≥г (ти ¤к православний маЇш кохатис¤ на есхатолог≥њ та ≥нш≥й апокал≥птиц≥): в≥рог≥дн≥сть “ретьоњ —в≥товоњ в≥йни ≥ тотальна еколог≥чна катастрофа, котр≥ перекресл¤ть, ¤к вчителька тв≥р дв≥Їчника, нездоров≥ соц≥альн≥ потуги, назван≥ мною вище.
—тосовно нац≥онал-анарх≥зму п≥дкажу Ц йдетьс¤, першочергово, про засади децентрал≥зованого етн≥чного комун≥таризму, притаманного нашим предкам в≥д трип≥льц≥в, через ≥ндоЇвропейських окупант≥в до антських племен, козак≥в ≥ њх залишк≥в у вигл¤д≥ сел¤нськоњ стих≥њ. ¬ цьому в≥дношенн≥ корисний досв≥д суф≥йських громад ≥ джамаат≥в, взагал≥, племенних структур, розбещених лише  ока- олою.
¬ цьому розб≥жн≥сть, подолати ¤ку не годна б≥нарна опозиц≥¤, вбита до потилиць, мов ч≥п у ‘ранкенштейна. ÷е проблема самовизначенн¤: правий-л≥вий. ≤ не маЇ значенн¤ ступ≥нь актуал≥зац≥њ соц≥альних питань, так, за великим рахунком. √оловне в цьому в≥дношенн≥, це вектор, за ¤ким рухаЇтьс¤ пот≥к владних повноважень. ¬ моЇму розум≥нн≥ сформована зверху вертикаль несправедлива в≥д початк≥в класового розшаруванн¤. Ќатом≥сть, Ув≥д п≥дТњзда до будинку, в≥д будинку до вулиц≥, в≥д вулиц≥ до кварталу, пот≥м району, пот≥м м≥ста ≥ нак≥нець федерац≥њФ, Ї тим, що ти називаЇш УнестерпнимФ, УнебезпечнимФ ≥ Ус≥льським утоп≥змомФ.
“ому не варто метати б≥сер, апелюючи до Усакральност≥Ф м≥ф≥чних соц≥олог≥чних пон¤ть та гром≥здких метаструктур, лише вих≥д зв њх меж≥ Ї шл¤хом до свободи, або, ¤к казав ’ак≥м Ѕей: Усл≥д шукати шпарини в ст≥н≥ —истемиФ. ѕот≥м закласти до них фугас.

також див≥тьс¤: www.cdpr.org.ua

	г. »вано-‘ранковск, √руппа исследовани¤ основ изначальной традиции "ћезоге¤", ”краина

Ќайти:

на:

narratif.narod.ru Narod.RU яндексе