|
ћаслак ќлесь
"Ќовий прекрасний св≥т" - Post scriptum до траг≥чних
роковин
ѕриурочен≥ до под≥й 11 вересн¤ 2001 року в Ќью-…орку коментар≥ в
черговий раз повторили банальне твердженн¤ про початок новоњ епохи
св≥тов≥й ≥стор≥њ.
«нову прозвучали гасла про Ђсв≥тову в≥йнуї з≥ Ђсв≥товим тероризмомї
чи Ђз≥ткненн¤ цив≥л≥зац≥йї, ¤к≥ вже давно стали звичними у лексикон≥
пол≥тик≥в, пол≥толог≥в ≥ журнал≥ст≥в. “ак само звично звучали розпов≥д≥
про численн≥ Ђ≥нновац≥њї в сфер≥ громадськоњ безпеки, необх≥дн≥сть
¤ких н≥бито викликана пост≥йною загрозою тероризму, ≥ ¤к≥ суттЇво
зм≥нили повс¤кденне житт¤ м≥ль¤рд≥в людей у всьому св≥т≥.
ѕроте така одностайн≥сть в оц≥нц≥ под≥й, що стали безпосередн≥м
насл≥дком терористичноњ атаки на нью-йоркський ¬“÷ даЇ прив≥д в
черговий раз п≥ддати сумн≥ву де¤к≥ пануюч≥ стереотипи ≥ пом≥ркувати
над тим, ¤кою Ї насправд≥ Ђепоха п≥сл¤ 9/11ї.
Ќасамперед можна засумн≥ватис¤ у поширен≥й нин≥ характеристиц≥
сучасност≥ ¤к Ђепохи св≥тового тероризмуї. “ак званий Ђсв≥товий
тероризмї зародивс¤ ¤к ¤вище щонайменше ще у 1970-80-х роках. ≤
к≥льк≥сть терористичних акт≥в, ≥ к≥льк≥сть жертв терорист≥в у ту
епоху була аж н≥¤к не меншою н≥ж нин≥. Ќаприклад у јргентин≥ в перш≥й
половин≥ 1976 року кожн≥ пТ¤ть годин в≥дбувалос¤ пол≥тичне вбивство,
а кожн≥ три години вибухали бомби. ” “уреччин≥ лише за чотири м≥с¤ц≥
(з грудн¤ 1978 по кв≥тень 1979 року) було зд≥йснено 1534 терористичн≥
акти, в ¤ких загинуло 314 ≥ поранено 1088 людей. ¬сього ж за 1977-79
роки у ц≥й крањн≥ загинуло в≥д рук терорист≥в 2650 чолов≥к. Ќайв≥дом≥шим
терористичним актом тих час≥в у ™вроп≥ був вибух на вокзал≥ у ЅолонТњ
2 серпн¤ 1980 року, в результат≥ ¤кого загинуло 85 людей ≥ було
поранено б≥льше 200. “ак званий Ђав≥атероризмї також мав довол≥
широкий розмах. „ого вартий лише вибух бомби в салон≥ американського
ав≥алайнера Boeing-747 в неб≥ б≥л¤ британського м≥стечка Ћокерб≥
21 грудн¤ 1988 року, в результат≥ ¤кого загинуло 270 пасажир≥в,
чи такий самий терористичний акт на борту ав≥алайнера французькоњ
ав≥акомпан≥њ UTA 19 вересн¤ 1989 року, п≥д час ¤кого загинуло 170
людей. “еж саме можна сказати ≥ про ≥снуванн¤ координац≥њ д≥й терорист≥в
у св≥товому масштаб≥. Ѕойов≥ акц≥њ наприклад так званоњ Ђяпонськоњ
червоноњ арм≥њї, в≥дбувалис¤ у ћалайз≥њ, япон≥њ, √олланд≥њ,
≤нд≥њ, ≤тал≥њ, ≤спан≥њ, на Ѕлизькому —ход≥ та ≥нших рег≥онах св≥ту,
а свою д≥¤льн≥сть ц¤ структура координувала з Ќародним фронтом визволенн¤
ѕалестини. Ѕойовики н≥мецькоњ Ђ‘ракц≥њ червоноњ арм≥њї (–ј‘)
координували своњ д≥њ з французькими бойовиками орган≥зац≥њ Ђѕр¤ма
д≥¤ї, бельг≥йськими ——— та ≥ншими под≥бними Ївропейськими
та близькосх≥дними структурами. ƒосл≥дники м≥жнародного тероризму
у 1970-х стверджували, що прибутки р≥зноман≥тних м≥жнародних терористичних
орган≥зац≥й в 1974 роц≥ складали 120 м≥л≥он≥в долар≥в (що на т≥
часи було не такою вже й малою сумою). ¬ласне ще тод≥, у 1970-х,
ув≥йшов у широкий об≥г терм≥н Утерористичний ≥нтернац≥оналФ
(так називалас¤ книжка пол≥толога ауфмана). “од≥ ж про настанн¤
Уепохи тероруФ писав визначний соц≥олог ƒжон Ѕелл. ѕол≥толог
(≥ одночасно функц≥онер ÷–”) Ѕоб ƒженк≥нс стверджував, що
Утерористична субкультура може стати пост≥йною рисою нашого св≥туФ,
а ≥нший пол≥толог –. л≥ттербек радив Увчитись жити з тероризмомФ.
“аким чином, так званий Ђм≥жнародний тероризмї не Ї чимось
новим, що зТ¤вилос¤ п≥сл¤ 11 вересн¤ 2001 року. “ак само варто переоц≥нити
звичний штамп про з≥ткненн¤ ≥сламськоњ ≥ зах≥дноњ цив≥л≥зац≥й. Ќасамперед
варто зазначити, що в≥дома теор≥¤ американського пол≥толога —амюел¤
√ант≥нгтона про Ђз≥ткненн¤ цив≥л≥зац≥йї у випадку з протисто¤нн¤м
м≥ж —Ўј та ≥сламським св≥том не враховуЇ один суттЇвий момент. ≤
правл¤ча ел≥та —получених Ўтат≥в, ≥ пол≥тичн≥ ≥слам≥сти д≥ють поза
рамками локальноњ цив≥л≥зац≥йноњ парадигми. ≤ перш≥, ≥ друг≥ прагнуть
Ђглобал≥зуватиї ц≥нност≥ власноњ локальноњ цив≥л≥зац≥њ, поширити
њх на все людство. ¬ласне вони пропонують два альтернативн≥ глобал≥зац≥йн≥
проекти. “ому набагато вдал≥шим було б визначенн¤ ситуац≥њ що склалас¤
не ¤к Ђз≥ткненн¤ цив≥л≥зац≥йї, а ¤к Ђз≥ткненн¤ глобальних проект≥вї
чи Ђз≥ткненн¤ глобал≥зм≥вї. ¬ласне в≥дбуваЇтьс¤ з≥ткненн¤ м≥ж сформованим
наприк≥нц≥ 1980-х на початку 1990-х рок≥в американським концептом
Ђнового св≥тового пор¤дкуї, та ¤к в≥дпов≥дь на нього воскреслою,
по к≥лькох стол≥тт¤х спл¤чки, ≥деЇю всесв≥тнього ≥сламського ’ал≥фату.
Ќа в≥дм≥ну в≥д —Ўј та Ђсв≥тового ≥сламського спротивуї, н≥ итай,
н≥ –ос≥¤, н≥ ™вросоюз, н≥ набираюч≥ силу л≥во-нац≥онал≥стичн≥ режими
Ћатинськоњ јмерики не запропонували власного глобального проекту.
¬они або пропонують застар≥л≥ великодержавн≥ ≥деолог≥чн≥ схеми (–ос≥¤,
итай), або ж просто намагаютьс¤ захистити залишки нац≥онального
суверен≥тету у новому глобал≥зованому св≥т≥(™вропейський —оюз та
крањни ѕ≥вденноњ јмерики).
ўо ж пропонують альтернативн≥ проекти глобал≥зац≥њ? ЌемаЇ н≥чого
дивного в тому, що ≥слам вже досить давно Ђпол≥тизуЇтьс¤ї.
јдже ≥слам це одночасно Ђв≥ра ≥ державаї, а мусульманське право
Ї не т≥льки правом, а й рел≥г≥Їю. ¬ ≥сламськ≥й рел≥г≥њ не робилось
в≥дм≥нностей м≥ж рел≥г≥йним ≥ св≥тським, м≥ж гр≥хом ≥ злочином,
вони виступали зм≥шано, ≥ норми, що њх регулювали диктувалис¤ ≥сламом.
“ому навТ¤заний зах≥дними колон≥заторами ≥сламському св≥ту тим секул¤рноњ,
лањцистськоњ держави в≥д самих початк≥в був неорган≥чним ≥ штучним
Ђ≥мплантатомї в пол≥тичну культуру мусульманських крањн. ¬же у середин≥
’’ стол≥тт¤ так≥ автори ¤к ћаулана ћаудуд≥, ’асан аль-Ѕана, —ейд
утб, јл≥ Ўар≥ат≥ висунули концепц≥ю оновленого пол≥тичного
≥сламу. Ѕ≥льше того, в прац¤х —ейда утба ≥ јл≥ Ўар≥ат≥ альтернатива
зах≥дним пол≥тичним вченн¤м була не лише пол≥тичною, але й соц≥ально-економ≥чною.
Ђѕол≥тичний ≥сламї став не лише ≥деолог≥Їю запереченн¤ св≥тського
характеру держави, але й ≥деолог≥Їю захисту економ≥чно пригноблених
сусп≥льних верств ≥ клас≥в. Ћ≥дер ≥сламськоњ революц≥њ 1979 року
≥ ≤ран≥ а¤тола ’омейн≥ заперечував кап≥тал≥зм, ¤к такий що суперечить
соц≥альн≥й справедливост≥ ≥ ≥сламськ≥й рел≥г≥њ. …ого посл≥довники
п≥дкреслювали протисто¤нн¤ м≥ж Ђобездоленимиї ≥ Ђвисоком≥рнимиї(тобто
багатими Ц насамперед представниками ≥стебл≥шменту Ђвеликих державї,
насамперед —Ўј).Ќа практиц≥ це вилилос¤ у положенн¤х новоњ ≥сламськоњ
конституц≥њ ≤рану про те що метою новоњ ≥сламськоњ влади Ї Ђл≥кв≥дац≥¤
вс¤кого гнобленн¤, диктатури, ≥ прагненн¤ до монопол≥зац≥њї. “ам
же говорилос¤ про необх≥дн≥сть Ђстворенн¤ основ справедливоњ економ≥ки
у в≥дпов≥дност≥ с ≥сламськими принципами з метою забезпеченн¤ добробуту,
викор≥ненн¤ б≥дност≥ ≥ л≥кв≥дац≥њ вс≥л¤ких нестатк≥в в област≥ харчуванн¤,
житла, прац≥, охорони здоровТ¤ ≥ соц≥ального забезпеченн¤ї. ѕо сут≥,
пол≥тичний ≥слам≥зм поступово став вит≥сн¤ти марксизм та ≥нш≥ л≥в≥
теч≥њ, у ¤кост≥ головноњ альтернатив≥ до кап≥тал≥стичного соц≥ально-економ≥чного
ладу. ѕ≥дтверджуЇ це ≥ рел≥г≥йна статистика. ≤слам у «ах≥дному
св≥т≥ став Ђрел≥г≥Їю ≥нтелектуал≥в ≥ знедоленихї, тобто тих,
хто Ї засадничо незадоволений ≥снуючим соц≥ально-пол≥тичним станом
речей. ” ¬еликобритан≥њ щор≥чно приймають ≥слам 14 тис¤ч кор≥нних
британц≥в, у ‘ранц≥њ ц¤ цифра становить не менше 50 тис¤ч француз≥в.
¬ самих —Ўј ≥слам приймають аж 135 тис¤ч чолов≥к щор≥чно. ѕричому
новонавернен≥ приймають ≥слам здеб≥льшого у радикальн≥й пол≥тизован≥й
форм≥. ‘актично пол≥тичний ≥слам≥зм починаЇ вит≥сн¤ти ≥нш≥ радикальн≥
пол≥тичн≥ ≥деолог≥њ. “ак мусульманами стали колишн≥й ≥деолог омун≥стичноњ
парт≥њ ‘ранц≥њ –оже √арод≥ ≥ ≥нтелектуальний л≥дер ≥тал≥йських
Ђнових правихї лауд≥о ћутт≥, в≥домий в минулому марксистський
терорист арлос ЂЎакалї ≥ один ≥з л≥дер≥в орган≥зац≥њ британських
нац≥-ск≥нхед≥в Ђ омбат-18ї ƒев≥д ћТ¤т. ”саму Ѕен Ћадена
за р≥внем попул¤рн≥ст≥ серед населенн¤ крањн “ретього —в≥ту ≥ серед
зах≥дних радикал≥в можна пор≥вн¤ти з ф≥гурою „е √евари у
1960-х роках.
≤ саме через ц≥ чинники сучасн≥ пол≥тологи пор≥внюють сучасний
вплив пол≥тичного ≥слам≥зму ≥з впливом що його зд≥йснила свого часу
на св≥т ¬елика французька революц≥¤. ¬ де¤кому ракурс≥ це
протисто¤нн¤ нагадуЇ под≥њ п≥сл¤ ¬еликоњ французькоњ революц≥њ.
¬ласне сучасн≥ р≥зноман≥тн≥ Ђантитерористичн≥ї коал≥ц≥њ дуже нагадують
в≥дом≥ з ≥стор≥њ Ђати¤коб≥нськ≥ї ≥ Ђантинаполеон≥вськ≥ї коал≥ц≥њ
к≥нц¤ XVIII Ц початку ’≤’ стол≥тт¤. “од≥ революц≥йна ‘ранц≥¤ запропонувала
св≥тов≥ зразок новоњ буржуазноњ модерноњ нац≥ональноњ держави, що
зам≥нила собою старий феодально-династичний св≥т. Ќин≥ ≥сламськ≥
радикали протиставили в≥дмираюч≥й модерн≥й буржуазн≥й нац≥ональн≥й
держав≥, постмодерну екстеритор≥альну мережу рел≥г≥йно-пол≥тичних
сп≥льнот (джамаат≥в). «г≥дно з концепц≥Їю ал≥ма —иддик≥ саме
така мережа повинна стати головною формою ≥снуванн¤ мусульман у
нин≥шн≥х крањнах «аходу аж по в≥дновленн¤ ’ал≥фату. ÷ьому
спри¤Ї активний розвиток нов≥тн≥х ≥нформац≥йних технолог≥й, ¤к≥
вз¤ли на озброЇнн¤ пол≥тизован≥ ≥сламськ≥ радикали. ‘актично
пол≥тичний ≥слам≥зм вдало вписавс¤ в нову постмодерну парадигму
мережного ≥нформац≥йного сусп≥льства.
„и зможе протисто¤ти цьому глобальному ¤вищу Ђбуш≥вськаї адм≥н≥страц≥¤
—Ўј? ‘актично правл¤ч≥ у ¬ашингтон≥ республ≥канськ≥ Ђнеоконсерваториї
Ї своЇр≥дним аналогом правл¤чих к≥л царськоњ –ос≥њ у часи антиреволюц≥йних
коал≥ц≥й к≥нц¤ XVIII Ц початку ’≤’ стол≥тт¤. Ѕоротьба з≥ Ђсв≥товим
революц≥йним рухомї породила тод≥ централ≥зован≥ спецслужби (славнозв≥сне
рос≥йське Ђ≤≤≤ в≥дд≥ленн¤ї). Ќин≥шн¤ боротьба з≥ Ђсв≥товим тероризмомї
надала цим службам необмежен≥ можливост≥ дл¤ контролю над житт¤м
¤к окремих людей, так ≥ сусп≥льства в ц≥лому. –≥зниц¤ лише в тому,
що зам≥сть боротьби з≥ п≥дп≥лл¤м революц≥онер≥в-Ђкарбонар≥њвї, нин≥шн≥й
антитерористичний Ђ—в¤щенний союзї веде боротьбу ≥з п≥дп≥лл¤м
Ђ≥слам≥стських терорист≥вї. Ќамагаючись знайти опору у середовищ≥
радикальних американських протестантських сект, що надають в≥йн≥
з ≥сламським св≥том апокал≥птичних рис, та одночасно будучи
в≥рними цин≥чно-прагматичним настановам пол≥тичноњ теор≥њ ћак≥авел≥,
√обса та Ћео Ўтрауса, Ђнеоконсерваториї визначили ≥слам≥зм ¤к
свого головного ≥ найб≥льш небезпечного ворога. —аме тому ƒжордж
Ѕуш пор≥внюЇ л≥дер≥в пол≥тичного ≥слам≥зму з √≥тлером ≥ Ћен≥ним.
¬се це виливаЇтьс¤ у досить таки посл≥довну геопол≥тичну л≥н≥ю
вашингтонськоњ адм≥н≥страц≥њ стосовно ≥сламського св≥ту сформульовану
ч≥льним представником Ђнеоконсерватор≥вї Ќорманом ѕодгор≥цем:
Ђћен≥ у¤вл¤Їтьс¤, що результатом такоњ в≥йни (з Ђм≥жнародним
тероризмомї) може стати нова ≥мперська м≥с≥¤ јмерики, котра повинна
буде просл≥дити за встановленн¤м в рег≥он≥ зам≥сть нин≥шн≥х деспот≥й
спадкових демократ≥й, прихильних до реформ ≥ модерн≥зац≥њ. я також
передбачаю утвердженн¤ чогось на зразок протекторату —Ўј над нафтовими
запасами —ауд≥вськоњ јрав≥њ: адже все б≥льше ≥ б≥льше здивуванн¤
викликаЇ питанн¤, чому 7000 шейх≥в мають практично необмежену владу
над нами ≥ над ц≥лим св≥томї. „и буде мати перспективи така
геопол≥тична л≥н≥¤ —Ўј на Ѕлизькому —ход≥, покаже час. ѕроте те,
що вона викликаЇ ≥ викликатиме в подальшому пропорц≥йно зростаючий
оп≥р ≥сламського св≥ту Ї ц≥лком зрозум≥лим.
“ака ось неприваблива картина новоњ епохи, що народилас¤ п≥сл¤
11 вересн¤ 2001 року. ЂЌового прекрасного св≥туїЕ.
|
