НАЧАЛО  



  ПУБЛИКАЦИИ  



  БИБЛИОТЕКА  



  КОНТАКТЫ  



  E-MAIL  



  ГОСТЕВАЯ  



  ЧАТ  



  ФОРУМ / FORUM  



  СООБЩЕСТВО  







Наши счётчики

Яндекс цитування

 

      
Институт стратегического анализа нарративных систем
(ИСАНС)
L'institut de l'analyse strategique des systemes narratifs
(IASSN)
Інститут стратегічного аналізу наративних систем
(ІСАНС)



статья

Валентин Лагетко

Сучасний стан філософської освіти в Україні,
або
Над руїнами марксистсько-ленінської філософії.

Cумнозвісна (а для марксистсько-ленінської філософії -- знаменита) одинадцята теза Маркса з твору "Тези про Фейєрбаха" привела цю галузку світової філософії (на мою думку), в глухий кут, у своїх розумуваннях поставивши людину з ніг на голову, бо ж "філософи лише намагалися пояснити світ, а справа полягає в тому, щоб перетворити його". І ось активна заповзятливість у "перетворенні" світу поставила людство на грань екологічної катастрофи.

Ленін у творі "Філософські зошити", в річищі цих розумувань, записав, що "світ не влаштовує людину, і людина своєю дією вирішує змінити його". Свого часу зміна світу на території Радянської імперії відбулася, і ця "зміна" вписала багато трагічних сторінок в історію України.

Можна було б сказати, що це Гегель наштовхнув Леніна на подібні міркування і дії. Ні! Гегель -- ідеаліст, і від Леніна він у парі з Кантом дочекався лише лайки "філософська наволоч", а не адекватного розуміння думок останнього. Для Гегеля дійсністю володіє лише Абсолютна ідея, оскільки вона -- ідея і оскільки вона первинна. Природа (ширше -- матерія) -- це лише "інобуття", тобто власне тілесне, несправжнє для ідеї існування. Тому світ як це "інобуття" є для Гегеля і суб'єкта взагалі недійсним, але не в розумінні зміни його. Іншим світ не може бути, бо світ, повторимо, -- це "інобуття" ідеї, а ідея така, яка вона є, а вона Абсолютна, тобто незмінна. А раз це так, то суб'єкту (як самокерованому індивіду) залишається пристосуватися до цього світу у виключно соціальних формах свого існування. Для цього потрібно підняти пізнання світу таким, яким він є (тому вже Арістотель говорив, що "наука філософа пізнає суще як таке взагалі")1, щоб потім вже зробити висновок, що і як у цьому світі може задовольнити потреби людей. Тому сьогодні, як і колись, предметом філософії є не "людина і світ", як довідуємося з усіх підручників з філософії, що вийшли друком в Україні, а світ як такий не в залежності від господарських потреб людини.

Повторюється та ж думка, що, на відміну від тварини, яка пристосовується до оточуючого світу, людина перетворює, змінює світ у відповідності до своїх потреб. Те, що це пряме перекручення, доводить "Червона книга", в якій вже записані тисячі рослинних і тваринних організмів, що відмерли у зв'язку із порушенням людиною біологічної рівноваги в світі. В дійсності ж тваринна приходить у світ, пристосованою до нього. Наприклад, лошатко народилося, обсохло, і… побігло. Людське ж дитинча своєю появою розпочинає тривалий шлях пристосування (соціалізації) до оточуючого світу. Звідси у нього потреби в одягу, житлі, харчах, засобах пересування, комунікації тощо, а це все неможливе без підняття і розвитку матеріального виробництва. Тому природа спромоглася дати саме людині свідомість як засіб виживання (строго кажучи, дає можливість свідомості у вигляді людського мозку, бо за змістом вона є набутком історії, суспільства). Саме тому людина виявилася останньою ланкою в еволюції живого, саме в цьому і значення людини для природи, що через людину як свою частку вона себе усвідомила. І усвідомила, очевидно, не для того, щоб на кожному перехресті спеціальних наук чути лише про "помилки" природи. Чи беруть це слово в лапки, чи ні, від того ступінь розуміння стану речей не змінюється. Щоб не бути голослівним, звернемося до підручника: Подольська Є. А., Парафійник Н. І. Філософія: підручник для студентів фармацевтичних вузів і факультетів. -- Х.: Основа, 1997., в якому читаємо: "…Саме у забезпеченні…перетворення (підкреслення наше. - В. Л.) світу з урахуванням інтересів людини і суспільства і полягає… історична необхідність виникнення і розвитку свідомості"2.

Крихку рівновагу в природі треба поціновувати як її непорушний закон, який треба сповідувати на рівні Божого провидіння і намагатися не порушувати його, а фактично на практиці -- беру, що хочу, а не що можна. Складається враження, що основна мета людей -- якомога більше нашкодити природі. Звідси теза про те, що люди ---- господарі природи! Прикра помилка, але ж звідси -- нескінченні розмови про необхідність в появі "нових людей". Забувають, що поява людини із своєю незмінною тілесною будовою, яка викликала саме таку її психологію, а не іншу, вже було новим для природи і останнім в біологічному ланцюгу її творення. Свідомість як засіб виживання має свою специфіку у її, свідомості, ідеальності. Ідеальність свідомості викликала у людей появу духовних потреб, а також виявилася джерелом постійної ідеалізації, коли бажане сприймають за дійсне, замість того, щоб привчити себе до відповідальності за все, що відбувається на землі.

Світ змінюється за порами року, за етапами становлення організмів і це все -- у певних межах, перейти які не дано. І з цим треба погодитись. Що ж є джерелом цієї зміни? Природа підказує: рівновага, нехай подекуди і крихка, але саме рівновага! Гегель робить висновок, що світ, як єдність протилежностей (про яку вже говорили перші з давньогрецьких філософів), яку називає суперечністю, може існувати лише у примиренні цих протилежностей, цієї суперечності, тобто вирішення суперечності у примиренні протилежностей. Наприклад, лише у парі (примиренні) чоловіче і жіноче може виконати свою одвічну функцію продовження роду. А чоловіче і жіноче -- це не що інше, як протилежності, які є самими собою лише у стосунку одне до одного.

Це найбільше, що не відповідало у гегелівській діалектиці класикам марксизму-ленінізму. І до роботи береться Енгельс. Співвідношення розроблених Гегелем категорій діалектики "якості і кількості", "подвійного заперечення", "єдності протилежностей" формулює як основні закони діалектики, що не викликало б заперечення, якби не перекручення єдності протилежностей у їх примиренні на "єдність і боротьбу протилежностей". Аякже! Адже пролетаріат неминуче мусить знищити буржуазію, щоб "кухарка керувала країною" (Ленін), інакше комунізму не збудуєш! А в такому разі про яке примирення може бути мова?! І це позначилося на тому, що світ продовжував котитися своєю стежкою. Ще один приклад. Життєздатність будь-якого організму забезпечує наявність асиміляційних і дисиміляційних процесів в ньому, функціонування яких одні через одних і забезпечує життєвість організму. Тому, про яку "боротьбу" з обов'язковою перемогою однієї з цих протилежностей може бути мова? Але марксистсько-ленінська філософія пішла "єдино правильним шляхом".

Сучасні підручники з філософії також повторюють і це ідеологічне перекручення. А оскільки вони, як і колись, пишуться незрозумілою мовою, то є об'єктом нарікань студентів. Що значить незрозумілою мовою? Кожна наука (ніколи не погоджуйся з тим, що філософія -- це не наука, а тільки знання) має свій науковий апарат (термінологію), користування яким для початківців через не володіння ним є просто неможливим. Тому "найпростіша логіка" якою є здоровий глузд, підказує, що спочатку треба вивчити теорію філософії, опанувати її термінологію, а тоді вже братися до її історії, оскільки вона і сьогодні, як і колись, пишеться філософською мовою. Але будь-який підручник починається з історичного блоку, орієнтуючи тим самим саме на таку послідовність у вивченні філософії.

Підсумовуючи, скажу, що у філософській освіті змін на краще (якщо не видавати бажане за дійсне) не відбулося. Писати підручник українською мовою -- це дуже добре. Не добре, коли і українською повторюють зади філософії, якою є її мертвонароджена частина -- марксистсько-ленінська, тим самим відмовляючи філософії у її практичній значущості. А практична значущість філософії для спеціальних наук полягає в тому, що вона навертає їх на сприйняття світу як єдності протилежностей. Негативне для людини -- не помилка для природи, а її закон стихійного розвитку, неперервність цього процесу як неминучість стихійності. І ця неперервність забезпечується наявністю проміжних ланок (саме які часто вважають за "помилки"), роль яких виконують ті форми, що поєднують у собі властивості як однієї, так і другої протилежності. Для прикладу. Електрон -- це не просто одна з елементарних часток, а проміжна ланка між протилежними видами матерії, якими є речовина і поле. Електрон у собі поєднує речовинність як масу руху і таку характеристику поля, як хвиля. Або вірус ---- не лише переносник інфекцій, але і проміжна ланка між неживою і живою природою (Джон Холдейн, 1929).

Просте, здавалося б, питання: чому народжуються сліпі? Щоб народжувалися зрячі як їхня протилежність. Чому народжуються позбавлені розуму? Щоб народжувалися із можливістю розуму тощо. І треба дякувати Богу, що при цьому, в кількісному відношенні природа не вимагає відсоткової рівності -- fifty-fifty. Інакше людство і увесь тваринний світ, який є пробним каменем для людини, оскільки її генотип містить усю матеріальну інформацію як неживої, так і живої природи, загинуло б…

Нажаль, сьогодні так філософію не поціновують. Бачать в ній лише її культурологічний елемент (для загального розвитку!). До болю мало! Скарги з приводу фінансової скрути (мовляв, тому змушені саме ось так формувати систему філософської освіти) навіть не пояснюють такий status quo. До речі, на ХХ Всесвітньому філософському конгресі, який відбувся у Бостоні (США) у серпні 1998 року, звернули увагу на хиби в системі освіти і виховання в цілому світі3.

Отже, проблема є і проблема серйозна. Те, що сьогодні робиться в плані покращення філософської освіти, нагадує швидше косметичний ремонт. Ремонт потрібний, але ремонт -- капітальний.

1. Аристотель. Метафизика. -- Соч.: в 4-х т. --М.: Мысль, 19976. -- Т. 1. -- С. 276. -- 550с.
2. Подольска Є. А., Парафійник Н. І. Філософія: Підручник для студентів фармацевтичних вузів і факультетів. -- Х.: Основа, 1997. -- С. 370. -- 592с.
3. Вопросы философии.-- 1999. -- №5. -- С. 32.

Valentin Lahetko.
Modern condition of the philosophical education in Ukraine, or Over the rests of Marxism-Leninism philosophy.
Philosophical education in Ukraine is in a difficult situation, as education generally. The main reason -- modern philosophy is proved on Marxism-Leninism ideology, which was denied by our unfortunate history. So it will be impossible to make better the condition in the branch of philosophical education without creating of the new manual on philosophy.


nationalvanguard



 

   
вверх  Библиография г. Ивано-Франковск, Группа исследования основ изначальной традиции "Мезогея", Украина


Найти: на:
Підтримка сайту: Олег Гуцуляк spm111@yandex.ru / Оновлення 

  найліпше оглядати у Internet
Explorer 6.0 на екрані 800x600   |   кодування: Win-1251 (Windows Cyrillic)  


Copyright © 2006. При распространении и воспроизведении материалов обязательна ссылка на электронное периодическое издание «Институт стратегических исследований нарративных систем»
Hosted by uCoz