|
ћстислав в≥тень
(У÷ентр досл≥дженн¤ правого рухуФ):
Ујнарх≥зм Ц —Ќ≤ƒ пол≥тичноњ культури украњнц≥в!Ф
(ћЋ УЅриколажФ)
ћј«≈ѕј: «доров, друже в≥тень. ƒл¤ початку, розкажи про в¤чорку
У÷ентр досл≥дженн¤ правого рухуФ, редактором котрого ти,
наск≥льки ¤ розум≥ю, Ї.
¬≤“≈Ќ№: ѕрив≥т, друже ћазепа. ƒл¤ початку уточню: ¤ швидше в.о.
редактора, оск≥льки в –едакц≥њ ÷ƒѕ– вс≥ р≥вн≥. “епер власне про
÷ƒѕ–. ѕ≥сл¤ розвалу альма-матер орган≥зац≥њ ≥ в≥дходу групи Уменшовик≥вФ
¤, вийшовши також, вир≥шив не мати н≥чого сп≥льного з орган≥зац≥¤ми
руху, нейтрально ставл¤чись до вс≥х, та зайн¤тис¤ орган≥зац≥Їю чогось
на кшталт ф≥лософського гуртка. ¬≥н мав би шукати в≥дпов≥дей
на виклики —учасност≥. “акож хот≥лос¤ б бачити роботу Уколективного
мозкуФ, а не т≥льки ≤нтернет-комун≥кац≥ю. ќкр≥м того, його по¤ва
Ц св≥дченн¤ незгоди частини людей з ≥деолог≥зац≥Їю ун≥верситетськоњ
осв≥ти, що стосуЇтьс¤ пров≥дних ¬Ќ« ”крањни, ≥ соц≥ально-гуман≥тарноњ
науки, що стосуЇтьс¤ ≥нститут≥в ЌјЌ. ќрган≥зац≥йно, поки що, бажаного
р≥вн¤ немаЇ, але до того прагнемо.
ћј«≈ѕј: ѕерейд≥мо до деф≥н≥ц≥й. ўо Ї УправийФ, чим в≥др≥зн¤Їтьс¤
в≥д Ул≥вогоФ ≥, хто в такому раз≥, прикладово, ¤, тов. ћазепа?
¬≤“≈Ќ№: Ќа питанн¤ Ухто такий ћазепаФ не мен≥ в≥дпов≥дати. ” зм≥ст
же пон¤тт¤ УправийФ першочергово ¤ вкладаю ор≥Їнтац≥ю на
в≥ру в Ѕoга, визнанн¤ першост≥ духовного, активну етн≥чну належн≥сть,
нац≥ональну ≥ соц≥альну справедлив≥сть, консервативну революц≥ю,
акс≥олог≥чний ном≥нал≥зм ≥ централ≥зм (субТЇктивний ун≥версал≥зм),
орган≥зовану сп≥льноту (спр¤мовану одиничну свободу), моральну варт≥сть
людини, важлив≥сть кровноњ спор≥дненост≥. Ўирше УправийФ також
можна розум≥ти ¤к родове пон¤тт¤ до сукупност≥ вс≥х нац≥ональних
та консервативних ≥деолог≥й: в≥д нефундаментального консерватизму
Ѕерка до сьогодн≥шн≥х Ќових правих через р≥зн≥ вже нац≥ональн≥ вар≥анти
про¤ву нац≥онал≥зму Ц ≥тал≥йського фашизму, ≥спанського фаланг≥зму,
украњнського ≥нтегрального нац≥онал≥зму, хорватського усташизму,
польського ONR, режим≥в √орт≥ в ”горщин≥, ѕр≥мо-де-–≥бери в ≤спан≥њ,
украњнських гетьманц≥в тощо. ’оча ти зрозум≥й, що багато ще повинно
доробитис¤, уточнитис¤, зрозум≥тис¤ врешт≥-решт. Ћ≥вий концепт,
попри ≥деолог≥чний маневр УсинтезуФ, ор≥ЇнтуЇ на йому властив≥ постулати
Ц матер≥ал≥зм, економ≥чний базис, культ класу тощо, Ц переплавл¤ючи
сьогодн≥ де¤к≥ засади нац≥онал≥стичного руху зг≥дно них.
ћј«≈ѕј: ѕодейкують, що У÷ƒѕ–Ф задуманий ¤к ≥нтелектуальна альтернатива
до УЅриколажуФ (наша в≥дпов≥дь Ц Уlivasprava.in.uaФ, не за горами).
÷е д≥йсно так, ≥ ¤кщо (тавтолог≥¤) “ј , чи не нагадуЇ тоб≥ це У≥нтелектуальн≥
в≥йниФ 70-х у ‘ранц≥њ, за душ≥ юних неоф≥т≥в?
¬≤“≈Ќ№: ѕодейкують бабки на лавц≥. оли ¤ з товаришем-гуцулом задумав
÷ƒѕ–, то про УЅриколажФ ще не чув. ћене особисто ц≥кавл¤ть засади
орган≥зац≥њ ”крањни в сучасних умовах глобал≥зац≥њ, ≥нформац≥йного
сусп≥льства тощо, тобто швидше ≤стина, ¤кщо так можна виразитис¤,
а не ≥гри в слова ≥ реч≥, тим б≥льше У≥нтелектуальн≥ в≥йниФ. ѕ≥дтримую
≥н≥ц≥ативи про в≥дкриту дискус≥ю. ¬решт≥-решт куди без нењ? ён≥
ж неоф≥ти, спод≥ваюс¤, не плистимуть м≥ж молочних берег≥в за модними
≥деолог≥чними теч≥¤ми, а розбиратимутьс¤ сам≥, зокрема, њм пригодитьс¤
дл¤ здач≥ ≥спиту з пол≥тичноњ думки ваша в≥дпов≥дь Ул≥ва справаФ))).
ћј«≈ѕј: ўо робив правий ≥нтелектуал в≥тень серед Уанарх≥стськоњ
наволоч≥Ф у √ул¤йпол≥ ≥ ¤к≥ враженн¤ ти прив≥з, кр≥м похм≥лл¤ та
тривоги за майбутнЇ сучасноњ украњнськоњ культури (в межах котроњ
нав≥ть ћахно набуваЇ рис Уборц¤ за властиво украњнську державн≥стьФ,
а пол≥в≥шанн¤ частини ≥нтел≥генц≥њ хтось сприймаЇ ¤к Увиродженн¤Ф
≥ УдегенератствоФ)?
¬≤“≈Ќ№: «даЇтьс¤, мало актуальне питанн¤. јнарх≥змом там ≥ не пахло:
пТ¤н≥ здивован≥ м≥сцев≥, пТ¤н≥ тусовщики-гост≥. —ам≥ анарх≥сти,
¤ких було там з дес¤ток, оц≥нювали зах≥д ¤к антианарх≥стський, ¤к
симул¤ц≥ю на анарх≥зм, ¤к попсу миршаву, в к≥нц≥-к≥нц≥в. ћав з ними
розмову на цей предмет. (ћен≥ з ними приЇмн≥ше сп≥лкуватис¤, н≥ж
≥з симул¤нтами.) оли зах≥д цей помпезно нар≥кли таким-то позитивним
(без реклами) з ≥деолог≥чним п≥дтекстом, то на цю ѕ–-розводку мало
хто звернув увагу: ¤ њхав в≥дпочити п≥сл¤ в≥йськових збор≥в, послухати
рок ≥ Ћес¤, поговорити з ѕокальчуком. “ак й ≥нш≥: хто хот≥в тусн≥,
хто рок-музики, а хто в≥рш≥в послухати. “обто ≥дейно цей зах≥д попсовий
(жаль ≥дейних анарх≥ст≥в), рекреац≥йно Ц прекрасний (жаль м≥сцевих
жител≥в).
ћј«≈ѕј: ƒо пол≥в≥шанн¤. Ќаск≥льки симптоматичн≥ под≥бн≥ тенденц≥њ
сьогодн≥, можливо, це не УдегенератствоФ, а звичайна реакц≥¤ психолог≥чно
здорового орган≥зму на соц≥альн≥ виклики сучасност≥?
¬≤“≈Ќ№: јктуальне питанн¤. ≤дењ актуал≥зуютьс¤ нин≥шн≥ми обставинами.
¬≥дтак реакц≥¤ такого орган≥зму звичайно нормальна.
—тосовно ≥дењ право-л≥вост≥ ти вживаЇш так≥ слова ¤к Упол≥в≥шанн¤Ф,
Уточки дотикуФ, УсинтезФ, ¤к≥ виражають, дл¤ мене, три позиц≥њ щодо
стосунк≥в ≥з л≥вими правих ≥ навпаки, що зм≥стовно р≥зн≥. —итуац≥¤,
що зараз спостер≥гаЇтьс¤ ор≥Їнтовно така: частина ≥нтел≥гент≥в справд≥
Упол≥в≥шалаФ Ц перейн¤ли саме л≥ву ≥нтерпретац≥ю де¤ких сусп≥льних
феномен≥в, частина шукаЇ дотику, частина Ц познайом мене з нею,
¤кщо Ї так≥ Ц пробуЇ синтезувати. ¬≥дтак Упол≥в≥шанн¤Ф аж н≥¤к не
Ї УсинтезомФ Ц ц≥ дв≥ позиц≥њ з≥ сфери ≥дейного куховар≥нн¤, Уточки
дотикуФ Ц радше з≥ сфери тактично-пол≥тичноњ. ” своњх вступах ≥
стат¤х ти пишеш про критик≥в УсинтезуФ, що вони його розум≥ють Умехан≥чноФ
(це цитата з Уќбличч¤ укрнац≥онал≥змуФ). ќднак синтез передбачаЇ
нове знанн¤, анал≥тика ж Ц виведенн¤ предикату з субТЇкту. “акож
синтетичне знанн¤ прагне загальност≥, тобто ≥Їрарх≥зац≥њ ≥дей. Ќараз≥
т≥ реч≥, ¤к≥ ти називаЇш УсинтезомФ Ї насправд≥ анал≥тикою, Ц бо
н≥хто не вив≥в початку дл¤ цих р≥зних теч≥й, Ц що можливо, най би
так було, пр¤муЇ до синтетичност≥. “ому так≥ ¤вища ¤к ”Ќј-”Ќ—ќ,
ЌЅѕ, в≥дв≥дини компарт≥њ Ѕенуа н≥чого не говор¤ть ще про синтез,
тим б≥льше що соц≥альними питанн¤ми оп≥кувалис¤ (хай хто ¤к оц≥нюЇ)
≥ фашисти, ≥ нац≥онал-соц≥ал≥сти. —оц≥альне питанн¤ активно ставилос¤
≥ ќ”Ќ. ¬≥дтак ≥деолог≥чно ситуац≥¤ точн≥ше в≥дображаЇтьс¤ твоњм
пон¤тт¤м Упол≥в≥шанн¤Ф Ц раз, але не синтезом, Уанал≥тикоюФ - два,
але не синтезом. як на мене, ми знаходимос¤ в час, коли синтез готуЇтьс¤,
бо ж треба дати остаточний виклик —истем≥. „и знайдуть прав≥-л≥в≥
орган≥зац≥њ точки дотику Ц справа њхн≥х кер≥вник≥в, справа пол≥тична.
ћј«≈ѕј: ўо скажеш за ∆адана? Ќаск≥льки УдегенеративнийФ цей
Усп≥вець украњнського анархо-алкогол≥змуФ, а в≥дтак, наск≥льки продуктивне
набиванн¤ ¤рлик≥в на думки тих, хто не схожий на тебе (тут ход¤ть
про апр≥орну упереджен≥сть ”Ќ“ѕ)?
¬≤“≈Ќ№: «найомий з ним. „итав. ∆адан весело описуЇ те, що
вс≥ ми пережили на початку 90-х. ƒуховна ситуац≥¤ цього часу в≥добразилас¤
у його творах. ќднак на сьогодн≥ його твори вже про минуле, ще й
дЇгерське, Ц та ж Уƒепеш модФ та У√≥мн демократичноњ молод≥Ф Ц ≥
н≥чого не пропонують дл¤ сьогодн≥, часу, що прийшов на зм≥ну минулому,
не кажучи вже про завтра. «вичайно, що важливо, щоб њх оц≥нити,
треба мати за плечима досв≥д ≥ моральну базу: н≥г≥л≥зм його героњв
треба долати, а ѕ“”-шник же сприймаЇ його ¤к ор≥Їнтир дл¤ себе.
як сказав ѕокальчук, час такоњ л≥тератури минув. “ому ∆адан
маЇ перерости ∆адана, або л≥тературно померти, ¤кщо звичайно ми
не залишимос¤ у стан≥ ц≥лковитоњ Узабембаност≥Ф, ¤к каже «абужко.
ћј«≈ѕј: ¬ чому причини кризи правого руху, на уламках котрого,
видаЇтьс¤, у майбутньому можливий потужний соц≥альний проект, адаптований
дл¤ боротьби за, припустимо, комунальн≥ послуги там, пенс≥йну реформу,
профсп≥лков≥ права тощо - зам≥сть теревень про Убагатостраждальн≥стьФ
нац≥њ та њњ Уворог≥вФ?
¬≤“≈Ќ№: ѕрав≥ втратили пас≥онарн≥сть, дос≥ несуть т¤гар боротьби
за актуальн≥сть минулого ≥ т≥льки, не хочуть йти в народ ¤к орган≥затори
боротьби за т≥ ж комунальн≥ послуги. якщо коротко, то прав≥ забули
зм≥ст пон¤тт¤ Унац≥¤Ф, ¤ке нат¤каЇ на всеохопн≥сть стосовно сусп≥льства,
що вс≥ його проблеми важлив≥. ƒв≥ реч≥ треба Ц програма ≥ пас≥онарн≥сть.
ћј«≈ѕј: якою м≥рою, знову-таки, продуктивна концепц≥¤ так званого
Унац≥онал≥зму в краваткахФ, тобто його буржуазно-респектабельноњ
верс≥њ, штибу Уобер≥ть мене, ¤ б≥льше за ≥нших люблю Ѕатьк≥вщину,
хрест на пуз≥ ≥ бл¤ будуФ? ј ¤к же просв≥тницька робота з населенн¤м,
позапарламентський оп≥р, страйкоми, еколог≥чн≥ ≥н≥ц≥ативи, те, що
можливе за межами каб≥нету, в моЇму розум≥нн≥, ц≥ м≥кро-активац≥њ
≥ Ї шуканим нац≥онал≥змом, в його народницькому вар≥ант≥: практичним,
потр≥бним, завжди актуальним, на в≥дм≥ну в≥д лоб≥юванн¤ ≥нтерес≥в
у м≥ськрад≥ ≥ дерибану земл≥, котр≥ дехто вперто вважаЇ Упатр≥отичноњ
д≥¤льн≥стюФ. ѕатр≥оти повинн≥ йти у народ, а не владу, влад≥ сл≥д
протисто¤ти, захищаючи ≥нтереси народу. Ќац≥онал≥зм Ц це громад¤нське
сусп≥льство, зірунтоване на баз≥ м≥сцевого етн≥чного субстрату,
за межами владноњ вертикал≥.
¬≤“≈Ќ№: “ут ти правий у тому, що треба вир≥шувати ближч≥ до т≥ла
украњнц¤ проблеми. ќднак треба памТ¤тати про небезпеку демагог≥њ
Ц не варто перетворюватис¤ у Упарт≥ю виборц≥вФ. Ѕути актуальним
класично: д≥¤ти тактично, мислити стратег≥чно, Ц оск≥льки
залишаЇтьс¤ чимало проблем загального, тобто власне пол≥тичного,
характеру Ц безпека, культура, економ≥ка тощо, - до ¤ких треба засоб≥в
≥ншого, саме орган≥зуючого, характеру.
”ж за гнЇвность ≥зв≥н≥тЇ: УЌема н≥¤кого пор¤дку в бл¤Ех ≥нтелектуал≥в!Ф
“ут ¤ тоб≥ нац≥онал-анарх≥сту на твоЇ Уза межами владноњ паралел≥Ф
сказав би Уну-нуФ, замахнувшись чим потрапить в руки. (∆артую.)
“а не треба обстоювати найб≥льшу ваду украњнц≥в, а зараз пережиток
Ц анарх≥зм, та ще й не ≥нтелектуальний! …ого то власне ≥ хот≥в подолати
Ц ¤к насл≥док в≥дчуженост≥ в≥д влади народу Ц украњнський нац≥онал≥зм,
виправл¤ючи помилку задану далеко ран≥ше, н≥ж драгомановщина-махновщина
¤к його ≥дейно-практичний вираз, ще Уболох≥вськими людьмиФ ≥ першим
≥деологом Ухлопського демократизмуФ чи анарх≥зму, ¤кщо сучасно брати,
≤. ¬ишенським. ќпозиц≥¤ не до влади Ц вали тод≥ в пустельники чи,
бл≥н, орган≥зуй сп≥лку Ув≥льноњ кооперац≥њФ десь нах в ћозамб≥ку!
Ц а до принцип≥в, ƒќ ѕ–»Ќ»÷ѕ≤¬, на ¤ких вона збудована! “ак: нин≥шн≥
принципи ворож≥. «араз попул¤рно стаЇ паскудити ƒонцова, т≥па старий,
застосовний дл¤ далеких —ередн≥х в≥к≥в, а ще реакц≥йний, бо виправдовуЇ
нин≥шню несправедлив≥сть своЇю ел≥тарн≥стю Ц все це не в≥рно звичайно.
—аме в≥н завершив у своњх прац¤х концептуал≥зац≥ю антианарх≥чноњ
≥дењ Уг≥Їрах≥зованоњ сусп≥льност≥Ф, про ¤ку говорив ще ≥деолог козацькоњ
державност≥ …. ¬ерещинський та гетьман ћазепа, до р≥вн¤ ¤коњ козаки,
з ¤кими так нос¤тьс¤, так ≥ не змогли п≥дн¤тис¤. ƒонцовська ел≥та
сьогодн≥ хай буде контрел≥тою.
УЌац≥онал≥зм за межами владноњ вертикал≥Ф ≥ Уѕатр≥оти повинн≥ йти
у народ, а не владуФ! Ц Е, за ц≥ реч≥ ти несеш в≥дпов≥дальн≥сть
в першу чергу перед собою ¤к любомудр ≥ майбутн≥м. ≤накшими словами
пропонуЇш в≥чно боротис¤ проти влади за сценар≥Їм: вони хай жирують,
а ми будемо йти в народ, вчепивши на лоб≥ знак в≥чного руху. ј толку?
Ѕернштейн властиво украњнський ф≥лософ! ))))
Ќесправедливий пор¤док треба знищити ≥ зам≥нити новими, що
убезпечать в≥д под≥бного пор¤дку, засадами. јнарх≥зм Ц —Ќ≤ƒ пол≥тичноњ
культури украњнц≥в! Ќатом≥сть Ц завоюванн¤ мас ≥ консервативна революц≥¤
нац≥ональноњ ≥ соц≥альноњ справедливост≥!
ћј«≈ѕј: оли, за твоњми прогнозами, ситуац≥¤ почне м≥н¤тис¤,
≥ наш≥ ≥деал≥сти спускатис¤ на гр≥шну землю, з висот Уреспектабельних
опозиц≥йФ?
¬≤“≈Ќ№: ќчевидно: тод≥, коли т≥, хто усв≥домлюЇ спос≥б вир≥шенн¤
проблеми ≥ в≥зьме за його зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дальн≥сть, спуст¤ть
њх за чуби на пол¤ в ƒанил≥вц≥, давши перед тим цим УреспектабельнимФ
≥ Ув краваткахФ ≥дейно-пол≥тичного копн¤ка.
ћј«≈ѕј: арло оберський, в У”крањнському народництв≥: по обидва
боки «бручуФ ч≥тко вказуЇ на денац≥онац≥онал≥зований та антинац≥ональний
характер непродуцент≥в, себто буржуаз≥њ та бюрократ≥њ. ўо думаЇш
на цей рахунок?
¬≤“≈Ќ№: „ого не читав, того не читав. ”крањнський нац≥онал≥зм не
марить Уел≥тою-аби-булаФ, ¤к декому здаЇтьс¤, однак за етизац≥ю
та конституц≥онал≥зац≥ю Усусп≥льно-корисноњ прац≥Ф (читата з ƒ.
ћирона), ¤к критер≥ю оц≥нки ¬—≤’ Ц ел≥ти також, а в≥дтак на своњй
аг≥тац≥йн≥й продукц≥њ пише: Ућ≥тлою нац≥онального сол≥даризму прац≥
не забудьте вимести буржуњв!Ф. (—уки, падли, нах на х≥м≥ю в „еркаси)
Ц це персонально дл¤ тебе, з≥три при друц≥.) Ц не стер. прим. ћазепа))))
≤нша справа бюрократи. ¬они потр≥бн≥ дл¤ адм≥н≥страц≥њ управл≥нн¤.
ѕроблема бюрократ≥њ Ї проблемою культури та орган≥зац≥њ (менеджменту),
рац≥ональност≥. јнтибюрократичн≥сть в принцип≥ Ц величезна туп≥сть
¤к продукт ≥нтелектуальноњ мастурбац≥њ таких-то.
ћј«≈ѕј: ≈л≥та, звичайно, за јндерсом ≥ —м≥том, цементуЇ слабкий
етн≥чний орган≥зм, але, складаЇтьс¤ враженн¤, що лише на певному
≥сторичному етап≥. ѕот≥м њњ д≥¤льн≥сть пр¤муЇ по ≥ншому, власноруч
намитому русл≥ власних б≥знес-≥нтерес≥в, частина котрих, в силу
своЇњ компрадорност≥, опонуЇ до соц≥альних оч≥кувань мас та Унац≥ональноњ
≥дењФ, котр≥ суть орган≥чний поступ вс≥х клас≥в (степ вай степ ≥
нога в ногу, без модерн≥зац≥й ≥ п≥дт¤гувань до ≥ндустр≥альних вершин)
в ц≥лому.
¬ластиво правий украњнський авангард завше ор≥Їнтувавс¤ на ел≥тарн≥,
погано прихован≥ донцовськ≥ схеми, актуальн≥ дл¤ козацького середньов≥чч¤,
коли пров≥д визначав в≥рог≥дн≥сть усп≥ху. «араз ≥нш≥ часи ≥ спод≥ванн¤
на доброго цар¤-ѕров≥дника под≥бне до некоф≥л≥йного патернал≥зму,
тим б≥льше, з огл¤ду на диференц≥ац≥ю ≥ прац≥ ≥ сусп≥льства, довкола
нењЕ
¬ ¤кому з комент≥в ¤ не правий?
¬≤“≈Ќ№: “и, ¤к ≥ ¤, Ч Увольно зголосившись, ≥нтел≥гент-нонконформ≥ст-любомудрФ,
Ч можеш сам роз≥братис¤.
ћо¤ ж думка з цього приводу така. ѕерше, що суто теоретично треба
поставити питанн¤: в принцип≥ «ј чи ѕ–ќ“» ел≥ти? я виходжу
з таких двох положень:
1. Ћюдина Ц ≥стота пол≥тична (окр≥м недолюдини чи надлюдини, що
не потребують колективу, - јристотель);
2. —оц≥альна психолог≥¤ та теор≥¤ менеджменту (¤к соц≥олог≥¤, пол≥толог≥¤
тощо) довод¤ть, що без орган≥зованоњ меншост≥ в сучасних умовах,
¤к ≥ в ≥нших епохах, сусп≥льства не можуть ≥снувати. ’то ¤к не Ћен≥н
читав “ейлора ≥, будучи далекогл¤дним УпапоюФ, сформулював концепц≥ю
парт≥њ ¤к авангарду революц≥њ? ќтже, мо¤ в≥дпов≥дь: ел≥ти необх≥дна
складова у сусп≥льств≥.
—кладн≥сть та ще й у степен≥ соц≥альний хвеномен≥в ускладнюЇ њх
п≥знанн¤ Ц тому виникають р≥знотрактуванн¤. «агально ел≥ту пол≥тичну
виокремлюють за альтиметричн≥стю та меритократичн≥стю. Ќаша ел≥та
особлива першим. (ўо ≥ Ї причиною зсуву де¤ких людей до запереченн¤
влади ¤к такоњ.) ѕостаЇ тод≥ ≥нше питанн¤: ¤к орган≥зувати сусп≥льство
так, аби ел≥та могла виокремлюватис¤ меритократично? ™ р≥зн≥ теор≥њ
в≥дбору ел≥ти. я б у цьому питанн≥ ор≥Їнтувавс¤ на принцип пров≥дництва
в наш≥й традиц≥њ: своЇю ф≥лософ≥Їю ≥ х≥м≥Їю (≥деЇю ≥ практикою),
узагальнених в результат≥ дл¤ сп≥льноти, доводить людина, виходець
з будь-¤кого стану, своњ претенз≥њ на кер≥вництво, турбуючись про
вс≥х, ¤к батько про д≥тей. “ут постаЇ також питанн¤ про суть вихованн¤,
осв≥ти, пол≥тичноњ системи ≥ типу систему в≥дбору: вс≥ вони мають
видавати на-гора сильну самодостатню, з почутт¤м обовТ¤зку людину.
«вичайно, на практиц≥ це питанн¤ ускладнюЇтьс¤.
” тому, що наша ел≥та гальмуЇ прогрес, ¤ з тобою ц≥лковито погоджуюсь.
¬они прибрали крим≥нальним шл¤хом до рук економ≥ку ≥ пол≥тику з
м≥ркувань Унаживи вжеФ, викрикуючи про стаб≥льн≥сть ≥ обдераючи
др≥бний б≥знес та бюджетник≥в, не хочуть вкладати в розвиток п≥дприЇмств
своњ неоподаткован≥ у.о.
—тану на захист ƒонцова. ѕо-перше, ƒ≥ма з честю виконав вз¤те
на себе завданн¤: сказав що таке сучасн≥сть ≥ вказав Учто делатьФ,
- за це йому величезний, ¤к ти кажеш часто, респект. ѕо-друге, проблема
не в ньому, а в неактуальному застосуванн≥, нав≥ть б≥льше, недотриманн≥
його засад ел≥тарност≥ Увожд¤миФ р≥зними нацорг-ами. ѕо-третЇ, ¤к
йшлос¤ вище, пров≥д визначав ≥ визначатиме усп≥х сп≥льноти завжди,
¤кби кому не хот≥лос¤. “ому ≥ в часи козацтва ≥ станом на 1 жовтн¤
2006 р., ≥ завтра пол≥тика, скерована пол≥тичною ел≥тою, тоб≥ ≥
мен≥ зал≥зе куди њй треба, не питаючи ¤к звати, на те вона ≥ публ≥чна.
“во¤, ¤к й ≥нших Уанарх≥ствующихФ, помилка лог≥чна: ототожненн¤
ел≥ти ¤к такоњ з ел≥тою конкретно-≥сторичною. ј це вже ≥нше, так
би мовити, питанн¤.
ажеш ≥нш≥ часи? ћало що зм≥нилос¤, ¤к на мене. ћи повинн≥, за умови
тимчасовоњ прац≥ у ворож≥й нам систем≥, тактично формувати Угрупи
тискуФ Ц хоча Ѕриколаж ≥ ÷ƒѕ– такими вже Ї на пол≥ ≥дей, - а стратег≥чно
умови виникненн¤ пол≥тичного руху за перебудову (революц≥ю, трансформац≥ю,
модерн≥зац≥юЕ), чому, над≥юс¤, ми ≥ спри¤Їмо.
ќсь так. ¬ чомусь ¤ з тобою, в чомусь Ц н≥. У≈то жизнь!.. как в
пЇснЇ пойоцца, н≥когда не кончаЇццаФ.
ћј«≈ѕј: «вичайно, ¤ читав твоњ статт≥ на У÷ƒѕ–Ф. ¬ окремих згадуЇтьс¤
дивовижно знайоме словосполученн¤ Ц Унац≥онал-соц≥ал≥змФ. ўо це,
≥накше кажучи - в≥д кого ховаЇмс¤, друже в≥тень?
¬≤“≈Ќ№: ƒ¤кую, значить недаремно писав. “акого словосполученн¤
¤ не вживав, але вживав Унац≥ональний соц≥ал≥змФ. ÷е статт¤
У–озрив ≥з демократами. ‘ормуванн¤ Ќовоњ опозиц≥њФ. “е, що тебе
так здивувало, перв≥сно звучало ¤к Управославний нац≥ональний соц≥ал≥змФ,
однак, питанн¤ рел≥г≥њ вин≥с в окремий пункт. “воЇ здивуванн¤ не
приховуЇ нат¤к на ¤кесь викритт¤ мене. ќднак, по-перше, ¤кщо вз¤ти
≥стор≥ю ≥дей, то не одна Ќ—ƒјѕ пров≥дувала своњ ≥дењ п≥д такою назвою,
а й ≥деолог нац≥онал-соц≥ального руху ‘р≥др≥х Ќауманн (1860Ц1919),
б≥льше в≥домий ¤к основний ≥деолог У—ередньоњ ™вропиФ. “ому
¤ не знаю точно на кого ти саме нат¤каЇш: на √≥тлера чи Ќауманна.
¬≥дтак в≥дпов≥сти на твоЇ питанн¤ пр¤мо не можу. ј взагал≥ вс≥ ми
в≥д когось чи чогось ховаЇмос¤, так принаймн≥ гуру «иімунд говорить.
ѕо-друге, не вбачай у тому чогось надзвичайного. ÷е така соб≥ спроба
анал≥тики.
ћј«≈ѕј: ордон м≥ж традиц≥йними украњнськими нац≥онал≥стами
бандер≥вського розливу ≥ тими, хто називаЇ себе Унац≥онал-соц≥ал≥стамиФ
дуже нагадуЇ под≥л на NS та WP, з незвичним дл¤ в≥тчизн¤ного праворадикального
дискурсу перегином в б≥к, ¤к на мене, ще не достатньо актуальноњ
Ум≥грантськоњ проблемиФ. Ќа парт≥йному р≥вн≥ нею оп≥куЇтьс¤ У—вободаФ,
котра сум≥щаЇ вказан≥ вище напр¤мки. ћен≥ здаЇтьс¤, що к≥лька аз≥ат≥в
або африканц≥в не варт≥ надм≥рноњ уваги ≥ в≥двол≥кають в≥д запльованою
попул≥стськими лозунгами ≥ потр≥бноњ вс≥м соц≥альноњ проблематики,
оск≥льки вигл¤даЇ ¤к крижинка, на вс≥стр≥ величезного айсберга,
з невидимою п≥дводною частиною. ÷е було питанн¤.
¬≤“≈Ќ№: “а ¤ прожовую канапки твоњх довжелезних, намащених маслом
еп≥тет≥в-матафор-г≥пербол ≥ вставних-уточнювальних словосполучень,
посолених частками-прийменниками-займенниками ≥ приправлених абстрактним
абстрактного п≥дмету, речень.))))
ѕроблема м≥грант≥в Ї питанн¤м важливим. ™вропи тому досв≥д
св≥дчить. Ќе хот≥лос¤ б мати м≥жрасов≥ шлюби, ¤к≥, ¤к говорить нав≥ть
американська соц≥олог≥¤, т≥па УобТЇктивнаФ, призвод¤ть ¤к м≥н≥мум
до культурного марг≥нал≥зму, а максимум Ц до зм≥ни генетичного коду.
«а прогнозами ≤нституту демограф≥њ, опубл≥кованими в У”р¤довому
курТ¤Їр≥Ф за 2002р., до 2050 р., ¤кщо не буде вжито заход≥в, етн≥чне
обличч¤ ”крањни непоправно зм≥нитьс¤. ”ж больно не ц≥каво. ќднак,
дана проблема маЇ вир≥шуватис¤ пол≥тично Ц це завданн¤ нашого, певно
≥ твого, руху Ќовоњ опозиц≥њ. ј оск≥льки пол≥тично нараз≥ њњ н≥хто
не вир≥шуЇ, нав≥ть не п≥дн≥маЇ Ц ба б≥льше: ми сперечаЇмос¤ про
нењ! Ц то вуличн≥ акц≥њ ¤ не вважаю поганими. ѕогано те, що дл¤
певних людей вони набули рис субкультури, ¤ка може завадити пол≥тичним
в≥друхам, ¤к св≥дчить практика.
ћј«≈ѕј: —оц≥ал-нац≥онал≥зм вказуЇ на ≥нородний (традиц≥йно це
жиди) характер Уантинародноњ владиФ, мовл¤в, стануть до нењ Усправжн≥
украњнц≥Ф ≥ ситуац≥¤ п≥де вгору. ƒуже просто, чи не так? ѕрокоментуй
(мою точку зору ти знаЇ, в ц≥лому вона сп≥впадаЇ ≥з згаданим оберським
Ц будь-¤кий Упатр≥йотФ, що отримав можлив≥сть пол≥пшити св≥й статок,
в першу чергу працюватиме задл¤ нього, ховаючись на словами ≥ виступами,
в цьому природа державноњ влади, ¤к не крути).
¬≤“≈Ќ№: ѕерше: Ќ— ≥ жиди. ÷е, мен≥ здаЇтьс¤, його, Ќ—, вада,
¤кщо вона набуваЇ рис хрон≥чноњ хвороби, ≥ перевага, ¤кщо вказуЇ,
¤к ‘ранко чи √рушевський, ¤к≥ не були Ќ—, на факти орган≥зованоњ
етн≥чноњ паразитичност≥. ” њхн≥х книжках з ≥стор≥њ ¤ подибував жахливе
украњнофобство.
ƒруге: ≥нородц≥. як в≥домо, представники цього народу в д≥аспор≥
пережили достатньо довго дл¤ того, щоб сказати, що вони ≥нтегруютьс¤
в сусп≥льство тутейших економ≥чно-≥нформац≥йно, розвиваючи далеко,
¤к св≥дчать т≥ ж ≤.я та ћ.—., не спри¤тлив≥ теми.
“ретЇ: справжн≥ украњнц≥. ƒва аспекти: непропорц≥йн≥сть та
моральна варт≥сть. я бачу сьогодн≥ проблему не в≥дпов≥дност≥ представництва
на вищих щабл¤х влади ≥ статк≥в тутейших ≥ д≥аспорних. ќрган≥зована,
бо св≥дома своњх етн≥чних ≥нтерес≥в, менш≥сть легко забиваЇ гол
на сусп≥льному пол≥ неорган≥зован≥й, бо розбит≥й л≥берал≥змом-анарх≥змом,
б≥льшост≥. «вичайно, етн≥чна належн≥сть важлива, але не достатн¤,
дл¤ претенз≥й на пров≥дництво. як йшлос¤ вище, другим важливим критер≥Їм,
що продовжуЇ перший, Ї ≥дейно-моральна варт≥сть, виражена в результатах
прац≥ дл¤ добра загалу. ј також, очевидно, зарплата.
ћј«≈ѕј: ÷е одна з моњх улюблених тем. ѓњ актуальн≥сть зрозум≥ла,
п≥сл¤ перших стор≥нок п≥дручника з еколог≥њ. ≤ д≥йсно Ц на ф≥га
нам крањна, в котр≥й реально, к≥льк≥сть см≥тник≥в перевищуЇ територ≥ю
≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥ ≥ м≥стить 25 млрд.тон в≥дход≥в, 5 з ¤ких
Ц токсичн≥? Ќа сьогодн≥ залишилос¤ б≥л¤ 14% л≥с≥в, а „ервона книга
р¤сн≥Ї видами, котр≥ останн≥й раз бачили рок≥в зо тридц¤ть тому.
÷е ¤ так, навскидку. ¬т≥м, сл≥д в≥дзначити, що сховавшись за нац≥ональною
або соц≥альною риторикою н≥ прав≥ н≥ л≥в≥ не реагують на виклики
б≥оценоз≥в, заглибившись у смердюч≥ нутрощ≥ антропогенних м≥ст.
якою, на твою, перепрошую, буржуазну думку Ї вих≥д ≥з ситуац≥њ,
коли д≥ти бачать тварин лише по телев≥зору, в кращому випадку Ц
зоопарц≥, опосердковуючи, таким чином, не лише власний соц≥ально-еколог≥чний
досв≥д, але й п≥двалини етн≥чноњ душ≥?
¬≤“≈Ќ№: ћо¤ думка, над≥юсь з вище сказаного ти зрозум≥в, не Ї буржуазною.
÷е так, уточненн¤. ƒумаю, це питанн¤ св≥домост≥ мас паралельно ≥з
пол≥тичним рухом, ¤кий маЇ п≥дн¤ти питанн¤ соц≥альноњ еколог≥њ зокрема
на св≥й прапор. ѕол≥тик мовчать, а пролЇтар≥й безсов≥сно см≥тить
Ц суки обоЇ. јргумент≥в соц≥альноњ еколог≥њ потребуЇ актуальна ≥деолог≥¤
та пол≥тичний рух.
ћј«≈ѕј: 14 жовтн¤ буде марш ветеран≥в ”ѕј. « ким п≥деш ≥ чим,
на твою думку, зак≥нчитьс¤ ще один крок до державного визнанн¤,
УнедобитийФ, на жаль, тов. ириленком? (хоча, Ўк≥ль, мабуть що був
правий, ≥ статуса Уучасник≥вФ ветеранам не бачити ще рок≥в з дес¤ть,
себто у цьому житт≥)?
¬≤“≈Ќ№: «наю, що буде. Ќе в≥рно запитуЇш: не з ким, а дл¤ чого.
(’оча може ти мав на уваз≥ чи п≥ду ¤ з ублюдствующими колаборантами?
√и-ги, краще вчити в≥рш≥ ѕересв≥та ф≥нською.) “ак от, п≥ду дл¤ того,
аби висловити свою повагу ветеранам ≥ показати дулю тупорилим пол≥тиканам
≥ ком≥кам, що по ту сторону барикад. „им зак≥нчитьс¤? «важаючи на
пол≥трозклади, н≥чим з того, чим би було варто.
ћј«≈ѕј: ѕродовжуючи тему ”ѕј. „астина член≥в УЋ≥виц≥Ф та, наск≥льки
дозвол¤Ї мо¤ ≥нформац≥¤ Ц У„е √евариФ, не однозначно ставл¤тьс¤
до Упитанн¤ ”ѕјФ. Ѕ≥льше того, дехто прийн¤в би (аби не Управ≥ оргком≥тетиФ
та ”Ќ“ѕ) участь у марш≥ на боц≥ наших ветеран≥в. ¬ звТ¤зку з цим
постаЇ провокативне питанн¤: чи не здаЇтьс¤ тоб≥, що монопол≥зац≥¤
правими прав на марш≥ ветеран≥в та проти нелегал≥в методолог≥чно
хибн≥, оск≥льки в≥дкидають потенц≥йно антибуржуазний електорат та
≥нших л≥вих прихильник≥в У”крањни дл¤ украњнц≥вФ, мене, на приклад?
¬≤“≈Ќ№: Ућонопол≥зац≥¤Ф кимсь чогось Ї ман≥пул¤тивною л≥вою видумкою.
¬ д≥йсност≥ т≥ з л≥вих, хто хоче так зробити Ц п≥ти на марш, Ц Ї
др≥бнобуржуазними пол≥тиканами, ¤к≥ тактичний розклад в рус≥ начебто
нонконформ≥ст≥в зл≥ва ставл¤ть вище за потребу вшануванн¤ ветеран≥в
”ѕј. ÷е ще раз доводить, що так зван≥ Унов≥ л≥в≥Ф брехн¤ (хай доведуть
протилежне!), ≥деолог≥чний маневр, пристосуванн¤ до обставин. ѕат¤кати
у ≤-простор≥ за ”ѕј можуть, а коли до д≥ла, то зТ¤вл¤ютьс¤ Управ≥
оргком≥тетиФ, ”Ќ“ѕ. оротше, на злод≥Їв≥ шапка горить чи поганому
танцюристуЕ якщо вони не зробили жодного орган≥зац≥йного та ≥нформац≥йного
кроку долученн¤ до маршу, а т≥льки кулуарно говорили, то немаЇ чого
пускати слину, що от ми хот≥ли, алеЕ ѕовторюс¤: т.зв УЌов≥ л≥в≥Ф
Ц враньйо.
Ќе треба на ≥стор≥њ робити пол≥тику, хай ≥ маленьку. ’то захоче
прийти, той прийде.
оли ти говориш про методолог≥чну помилку, то ¤ не бачу њњ про¤в≥в:
прав≥ провод¤ть актуальн≥ дл¤ себе заходи, л≥в≥ Ц дл¤ себе. якщо
ти прихильник ≥дењ У”крањни дл¤ украњнц≥вФ, то приходь на марш,
але ¤кщо тебе в≥дл¤куЇ в≥ртуальна, навТ¤зана кимсь з ц≥каво ¤ких
м≥ркувань?, Умонопол≥зац≥¤Ф, то ¤ запитую: ¤кий ти, бл≥н, прихильник
ц≥Їњ ≥дењ? я, наприклад, за проведенн¤ ћЌ ≥ ”Ќ—ќ јнтикап≥тал≥зму-2006
(7,8,9Е), але не в л≥воортодоксальн≥й ≥деолог≥чн≥й верс≥њ. ¬она
гул¤Ї безповоротно.
ћј«≈ѕј: « ≥ншого боку, не вс≥ нац≥онал≥сти потрапл¤ють до категор≥њ
УбуржуазнихФ. ¬т≥м, на Ујнтикап≥тал≥змФ њхн≥й шл¤х перекрито монопол≥зувавшими
право на антибуржуазн≥сть л≥вими. ¬иходить, що на марш≥ ”ѕј ¤ (≥
не лише, це дл¤ повн≥шого розум≥нн¤ ситуац≥њ) буду з неправом≥рно
нав≥шеною табличкою Уукрањнофоб-антифаФ, а на Ујнтикап≥Ф Ц Урусофоб-фашистФ.
ѕарадокс, чи не так?
¬≤“≈Ќ№: «нову таки, ¤кщо ћЌ , ”Ќ“ѕ та ≥нш≥ прав≥ проведуть јнтикап
(але не в л≥воортодоксальн≥й ≥деолог≥чн≥й верс≥њ. ¬она гул¤Ї безповоротно),
то х≥ба л≥в≥ њм завад¤ть?! ”¤вл¤ю ситуац≥ю, коли л≥в≥ прийдуть ≥
виступл¤ть проти јнтикапу правих. ¬исновок: або вони не л≥в≥, або
вони проти синтезу! ¬ останньому вар≥ант≥ виходить також, що вони,
¤кщо з Ќових л≥вих, не так≥ вже й Унов≥ л≥в≥Ф.))))
—тосовно тебе, то думаю ти заграЇшс¤ словами: на марш≥ п≥демо разом,
на правому јнтикап≥ Ц п≥демо разом.
ћј«≈ѕј: «акриваючи тему ”ѕј. Ќаск≥льки ≥нтелектуально правом≥рн≥
наш≥ з ¬ерником спроби звернути увагу частини ≥ правих ≥ л≥вих ортодокс≥в
на неоднозначн≥сть ≥ неоднор≥дн≥сть ≥деолог≥чноњ спадщини ¤к
ќ”Ќ так ≥ ”ѕј, йдетьс¤ все про тих ћ≥трингу, ѕолтаву, √орнового,
Ўумука, ѕозичанюка тощо? Ѕули в ќ”Ќ та ”ѕј л≥в≥ чи ми плутаЇмо њхн≥
позиц≥њ з тактичними спробами ≥ просто соц≥альними розробками?
¬≤“≈Ќ№: ¬аша спроба подати в≥дом≥ факти в нов≥й, саме л≥в≥й, очевидно
останнього, верс≥њ Ї справою вашою, але заангажованою, бо про Унеоднозначн≥сть
≥ неоднор≥дн≥сть ≥деолог≥чноњ спадщини ¤к ќ”Ќ так ≥ ”ѕјФ в≥домо
до цих спроб. ѕолтаву ¤ читав ще в 11 клас≥ в пол≥толог≥њ —емк≥ва.
„есно скажу: не достатньо, щоб в≥дпов≥сти на це ц≥каве питанн¤,
знаю про ≥деолог≥чну ≥стор≥ю ќ”Ќ. ¬иправлюс¤ найближчим часом. “ому,
по-перше, ор≥Їнтуюс¤ на автор≥тЇта ћороза. як видно з ваших
дискус≥й, виграЇ ћороз аргументами, ви ж Ц програЇте, але з гарним
публ≥цистичним пафосом. ѕо-друге, √. ась¤нов у своЇму досл≥дженн≥
на цю тему говорить про зм≥ни в ≥деолог≥њ з огл¤ду на Ув≥дпов≥дн≥сть
попередн≥х програмових настанов життю ≥ практичним завданн¤м в реальних,
досить жорстких умовахФ —х≥дноњ ”крањни. ќ”Ќ(б), здаЇтьс¤, стала
заручником тактично проголошених соц≥ал-демократичних принцип≥в
в пол≥тичн≥й практиц≥, що у свою чергу вплинуло на фактичне
розширенн¤ частиною член≥в св≥тогл¤дних меж. ќднак основи залишалис¤
тими ж: орган≥чн≥сть нац≥њ, вищ≥сть ≥нтерес≥в нац≥њ, незалежн≥сть,
Ч зм≥ни другор¤дн≥. –озширенн¤ ж св≥тогл¤ду з причин тактичних,
що призв≥в до фактичного переосмисленн¤ ≥деолог≥њ людьми з пох≥дних
груп (така от д≥алектика), в принцип≥ не завадило, бо соц≥ал-демократичним
принципам було задано ≥дею Ќац≥њ ¤к вих≥дний початок. ÷е зокрема
до того, що Ул≥ва фракц≥¤ чи теч≥¤Ф, ¤к тов. ќ.¬. називаЇ, в ќ”Ќ
таке ж переб≥льшенн¤ брехливе, ¤к ≥ синтез л≥во-правий.
ћј«≈ѕј: ћи представл¤Їмо, тобто ÷ƒѕ– та Ѕриколаж (лише в моЇму
лиц≥, за ≥нших не в≥дпов≥даю) ¤к м≥н≥мум, в≥дм≥нн≥ точки зору, вт≥м,
тоб≥ не здаЇтьс¤, що сл≥д шукати дотичн≥, оск≥льки ≥ Ѕриколаж ≥
÷ƒѕ– керуютьс¤ гаслом У”крањна дл¤ украњнц≥вФ. ¬≥дм≥ть моменти можливоњ
сп≥впрац≥, зг≥дно власного баченн¤ поточноњ ситуац≥њ.
¬≤“≈Ќ№: ” моЇму ≥нтервТю з тобою ти мусиш по¤снити в чому саме
≥деолог≥чно ми р≥зн≥. я поки що дл¤ себе не зТ¤сував. ј дотичн≥
можуть бути такими: можемо пити пиво, можу, ¤кщо будуть, позичити
грош≥Е що ще? а, ну ≥ треба звичайно розпрацьовувати Ув живуФ конкретн≥
≥деолог≥чн≥ моменти, виходити в народ, обм≥нюватис¤ ≥де¤ми, новинами
тощо.
ћј«≈ѕј: Ќа цьому будемо прощатис¤ ≥ до скороњ зустр≥ч≥ на «амков≥й
гор≥ (подейкують, саме там похований нац≥ональний герой “рип≥льськоњ
республ≥ки ≥ головнокомандуючий Уƒн≥провською див≥з≥ЇюФ, отаман
«елений).
¬≤“≈Ќ№: ѕрощатис¤ не будемо. ƒо побаченн¤.
ќп≥сл¤. “акож хот≥в би додати де¤к≥ думки, що виникли п≥сл¤ завершенн¤
в≥дпов≥дей на твоњ питанн¤, стосовно твоњх упереджень на кшталт
Ув≥дм≥нн≥ точки зоруФ. як мен≥ здалос¤, твоњ рефлекс≥њ щодо нин≥шньоњ
ситуац≥њ в украњнському сусп≥льств≥ можна означити словом Утактичн≥стьФ
у розум≥нн≥: датис¤ маЇ в≥дпов≥дь на те, ¤к визначити своЇ Ц любомудра,
що ор≥ЇнтуЇтьс¤ на принципов≥сть та непродажн≥сть Ц ставленн¤ до
несправедливих принцип≥в орган≥зац≥њ сусп≥льства. ¬≥дтак тактичн≥сть
Ч у форм≥ нац≥онал-анарх≥зму, ≥накше: опозиц≥йн≥сть = анарх≥зм,
Ч тод≥ ¤ не проти. ќднак тактичн≥сть не говорить ан≥чого про майбутнЇ,
про те ¤к маЇ бути. ѕ≥сл¤ сьогодн≥шньоњ розмови з одним УхохлофобомФ
¤ зрозум≥в, що моњх думок дисонанс з думками його ≥ твоњми зокрема
пол¤гаЇ в тому, що мене ц≥кавить У¤к маЇ бутиФ, а цю висловлену
ц≥кав≥сть розум≥ють у тактичному сенс≥: тод≥ це вже помилка Уне
домовилис¤ на стодол≥ЕФ. Ќав≥ть за умови критики висловлених мною
думок про У¤к маЇ бутиФ, вони не суперечать моњм думкам (тут Ц ≥
твоњм очевид¤чки) про те, ¤к зараз, тобто тактично, д≥¤ти, зокрема
щодо того, що оск≥льки нин≥шн≥ прав≥ орган≥зац≥њ в криз≥, то варто
творити незааніажован≥ (тобто автономн≥ у розум≥нн≥ ор≥Їнтован≥
суто на ≤стину та власну творч≥сть) орган≥зац≥йно-пол≥тичною привТ¤зан≥стю
осередки ≤дей ≥ ƒ≥й. ѕриклад: у розум≥нн≥ д≥¤льноњ опозиц≥њ до
актуального режиму —ократ, ампанелла, Ўевченко, ћаркс, Ћен≥н, Ѕандера,
Ѕаадер, Ћупин≥с були анарх≥стами. ¬≥дтак ¤ Ц теж анарх≥ст, коли
не модно вже послуговуватис¤ словом опозиц≥онер.
(—тосовно питанн¤ є8.) ќднак також, ¤кщо ти п≥д нац≥онал-анарх≥змом
розум≥Їш, ¤к це видно з 8?, саме те, ¤к маЇ бути, то ¤ кажу: гэта
Ц с≥льський утоп≥зм. Ѕо: ќск≥льки зд≥йсненн¤ Ќ-ј. проекту
передбачаЇ знесенн¤ держави та самоорган≥зац≥ю в≥дпов≥дних поселень,
то виходить, що треба знести не т≥льки вс≥ централ≥зуюч≥ чинники
в одн≥й держав≥: арм≥ю, ≥ндустр≥ю, сполученн¤, засоби масовоњ комун≥кац≥њ,
право, Ч ¤к≥ (в силу своЇњ соц≥альност≥ ¤к взаЇмод≥њ пон¤ть, що
≥манентно передбачаЇ колективний досв≥д, що сам по соб≥ продукт
≥сторичний (—орок≥н) за умови передбачають координац≥йний центр
(державу), ¤к також ≥ зас≥б зовн≥шньоњ оборони, Ч а й знищити вс≥
держави у св≥т≥. “ому кажу: гэта Ц с≥льський утоп≥зм. ќднак в≥н
не просто с≥льський, а ще й небезпечний: у той час, коли св≥това
пол≥тика робитьс¤ за геопол≥тикою з њњ постулатами пан≥дей та орган≥зованост≥
простору, нац≥онал-анарх≥зм ¤к те, ¤к маЇ бути, закликаЇ, так випливаЇ
з 8 ?, до в≥дмови в≥д сили (держави), ≥накше: коли тебе бТють, не
захищайс¤. ЌЇ винос≥мо!
див. також www.cdpr.org.ua
оментар≥ (2) дл¤ Ућстислав в≥тень (У÷ентр досл≥дженн¤ правого
рухуФ): Ујнарх≥зм Ц —Ќ≤ƒ пол≥тичноњ культури украњнц≥в!ФФ
Jerzy
5 жовтн¤ 2006 р. 22:14:57
≤сторично т≥, кого називали Уновими л≥вимиФ - це були б≥льш л≥в≥
л≥в≥, н≥ж т≥, кого називали Устарими л≥вимиФ. “обто вони не прагнули
н≥¤кого УсинтезуФ л≥вого ≥ правого, а, навпаки, наголошували на
властиво л≥вих ц≥нност¤х. ÷е Уновим правимФ, щоб бути б≥льш адекватними
реальност≥, треба було залучати в св≥й дискурс л≥ву проблематику.
≤ так само новим л≥вим в ”крањн≥ нараз≥ треба за¤вити, в чому пол¤гаЇ
справжн¤ л≥ва ≥де¤, ¤ки завжди включала в себе подоланн¤ етн≥чноњ
≥ мовноњ дискрим≥нац≥њ
≤ ще ¤к профес≥йний соц≥олог прокоментую, що це - Усоц≥альна
психолог≥¤ та теор≥¤ менеджменту (¤к соц≥олог≥¤, пол≥толог≥¤ тощо)
довод¤ть, що без орган≥зованоњ меншост≥ в сучасних умовах, ¤к ≥
в ≥нших епохах, сусп≥льства не можуть ≥снуватиФ - дурн¤, це - Ум≥жрасов≥
шлюби, ¤к≥, ¤к говорить нав≥ть американська соц≥олог≥¤, т≥па УобТЇктивнаФ,
призвод¤ть ¤к м≥н≥мум до культурного марг≥нал≥зму, а максимум Ц
до зм≥ни генетичного кодуФ - ще б≥льша дурн¤, а про геопол≥тику,
¤ наведу слова великого УсинтезатораФ Ћ≥монова - Унеоб¤зательна¤
сказочка о том, как должен вести себ¤ мирФ
Mazepa
6 жовтн¤ 2006 р. 08:31:21
—отосовно нових л≥вих - ц≥лком правильне визначенн¤.
—тосовно в≥дсутност≥ потреби у меншост≥ - теж згоден.
ѕро м≥жрасов≥ шлюби - не знаю, у мене в≥н УрасовийФ)))
ј взагал≥, в≥дпов≥дь тов. в≥тн¤ потужна ≥ Ї пр¤мим викликом.
|
