|
тексти
”–— Ќј ѕќƒ¬≤…Ќ≈ Ћ≤ƒ≈–—“¬ќ,
або ≈¬ќЋё÷≤я ѕќЋ≤“»„Ќќ√ќ ¬»ћ≤–” ѕќЋ№—№ ќ-” –јѓЌ—№ ќ√ќ —“–ј“≈√≤„Ќќ√ќ
ѕј–“Ќ≈–—“¬ј
≤гор √”÷”Ћя ,
асп≥рант кафедри м≥жнародних
в≥дносин ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики
≤нституту м≥жнародних в≥дносин
ињвського нац≥онального ун≥верситету ≥м. “араса Ўевченка
Ќаука дос≥ не даЇ ч≥ткого визначенн¤ терм≥на "стратег≥чне партнерство",
що призводить до неоднозначного трактуванн¤ цього особливого ≥нструмента
м≥жнародноњ пол≥тики, попри його довол≥ широке використанн¤ р≥зними
державами св≥ту. «а допомогою цього ≥нструмента узгоджуютьс¤ д≥њ
р≥зних суб'Їкт≥в, що веде до виникненн¤ м≥ж ними особливого виду
м≥ждержавного сп≥вроб≥тництва.
≤нтереси суб'Їкт≥в стратег≥чного партнерства, на
мою думку, передус≥м мають бути взаЇмодоповнюючими та взаЇмозалежними,
а не стов≥дсотково сп≥впадати. ѕонад те, за на¤вност≥ сп≥льного
об'Їкта ≥нтерес≥в так≥ в≥дносини можуть призвести до протисто¤нн¤
(можливо стратег≥чного).
—тратег≥чне партнерство не означаЇ, що його учасники
Ї союзниками. —оюзницьк≥ в≥дносини спираютьс¤ на конкретн≥ ц≥л≥,
визначен≥ м≥жнародно-правовими документами, з в≥дпов≥дними правами
та обов'¤зками кожного. —тратег≥чне партнерство базуЇтьс¤ на добр≥й
вол≥ держав, ≥ Ї довол≥ гнучкою формою м≥жнародного сп≥вроб≥тництва,
¤ка перебуваЇ у пост≥йному розвитку в≥дпов≥дно до зм≥ни нац≥ональних
≥нтерес≥в партнер≥в (на в≥дм≥ну в≥д статичних союзницьких в≥дносин).
“аким чином, союзницьк≥ в≥дносини —Ўј ≥ ‘ранц≥њ, а також ѕольщ≥
та —ловен≥њ в рамках Ќј“ќ, не означаЇ, що ц≥ дв≥ пари держав Ї стратег≥чними
партнерами.
—тратег≥чне партнерство у двосторонн≥х в≥дносинах
не може ор≥Їнтуватис¤ на пер≥од менше 15-20 рок≥в, тобто терм≥н,
необх≥дний дл¤ реал≥зац≥њ стратег≥чних ц≥лей. —уб'Їкти стратег≥чного
партнерства мають р≥внозначно впливати один на одного, ≥накше один
≥з партнер≥в ризикуЇ перетворитис¤ на об'Їкт в≥дносин. “ому автор
пропонуЇ розр≥зн¤ти в≥дносини стратег≥чного партнерства та в≥дносини,
¤к≥ мають стратег≥чний характер (понад те, останн≥ можуть бути позначен≥
протисто¤нн¤м). —тратег≥чними партнерами, таким чином, можуть бути
суб'Їкти м≥жнародних в≥дносин, сп≥вм≥рн≥ за своЇю силою та впливом,
в ≥ншому раз≥ таке партнерство матиме рег≥ональний або локальний
характер. Ќаприклад, стратег≥чними партнерами —Ўј на глобальному
р≥вн≥ може виступати ™— або ≥нш≥ велик≥ м≥ждержавн≥ ≥нтеграц≥йн≥
утворенн¤. ѕартнерами американц≥в на рег≥ональному р≥вн≥ Ї ¬еликобритан≥¤,
япон≥¤, ≤зрањль, на локальному (субрег≥ональному) р≥вн≥ - ѕольща,
”крањна, √руз≥¤ тощо. ќднак це не заважаЇ державам ≥з однаковим
потенц≥алом виступати сп≥льно на рег≥ональному та глобальному р≥вн¤х,
б≥льше того, перех≥д на вищий р≥вень може бути њхньою сп≥льною стратег≥чною
метою. ѕольща та ”крањна Ї акторами з≥ сп≥вм≥рними потенц≥алами,
њхн≥й вплив упродовж останн≥х 15 рок≥в практично не поширювавс¤
за меж≥ рег≥ону (субрег≥ону) ≥ був взаЇмним по в≥дношенню один до
одного.
ѕрих≥д до влади в ѕольщ≥ демократичних сил у 1989
р. ≥ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни у 1991 р. в черговий раз
у XX ст. докор≥нно зм≥нили ситуац≥ю в украњнсько-польських в≥дносинах.
ѕеред польськими кер≥вниками, пол≥тичними парт≥¤ми ≥ рухами, в ц≥лому
перед польським сусп≥льством постала проблема виробленн¤ не просто
новоњ позиц≥њ в так званому "украњнському питанн≥", а
довготерм≥новоњ стратег≥њ.
ѕереважна б≥льш≥сть досл≥дник≥в сход¤тьс¤ в тому,
що украњнсько-польськ≥ в≥дносини дос¤гли р≥вн¤ стратег≥чного партнерства
в друг≥й половин≥ 1990-х pp. «а характером ≥ динам≥кою процес њх
розвитку можна умовно под≥лити на чотири пер≥оди.
ѕер≥од 1991-1994 pp. позначивс¤ встановленн¤м контакт≥в,
"в≥дкритт¤м" ”крањни дл¤ широкого загалу польськоњ пол≥тичноњ
ел≥ти, п≥дписанн¤м перших двосторонн≥х документ≥в та обоп≥льним
вивченн¤ можливостей партнер≥в.
¬≥д самого початку в≥дносин ѕольща хот≥ла бачити ”крањну стаб≥льною,
демократичною, ринковою ≥ у т≥сному зв'¤зку ≥з «аходом, оск≥льки,
на думку пол¤к≥в, саме це становило головну перешкоду ≥мперським
настро¤м –ос≥њ, реал≥зац≥ю ¤ких завжди оц≥нювалас¤ ¬аршавою, ¤к
найг≥рший ≥з можливих сценар≥њв розвитку м≥жнародноњ ситуац≥њ на
—ход≥.
18 травн¤ 1992 р. у ¬аршав≥ п≥д час в≥зиту ѕрезидента Ћеон≥да равчука
було п≥дписано польсько-украњнський ƒогов≥р про доб-росус≥дство,
дружн≥ в≥дносини ≥ сп≥вроб≥тництво. ƒокумент включав в≥дмову в≥д
територ≥альних заз≥хань тепер ≥ в майбутньому, в≥дмову в≥д застосуванн¤
сили ≥ наданн¤ своЇњ територ≥њ дл¤ агрес≥њ проти ≥ншоњ сторони.
Ѕуло закладено ≥ детальний механ≥зм провадженн¤ пол≥тичних та економ≥чних
консультац≥й на р≥зних р≥вн¤х, п≥двалини р≥вноправного та стратег≥чного
партнерства.
ѕроте украњнсько-польськ≥ в≥дносини все-таки були обт¤жен≥ певними
розходженн¤ми, зокрема у питанн¤х рег≥ональноњ безпеки.
” ситуац≥њ загостренн¤ рос≥йсько-украњнських конфл≥кт≥в ињв шукав
зовн≥шню п≥дтримку, в тому числ≥ у ¬аршави. ”крањна хот≥ла вступити
до ¬ишеградськоњ групи й пропонувала створенн¤ "простору стаб≥льност≥
та безпеки" в ÷ентральн≥й та —х≥дн≥й ™вроп≥, ¤ка спиралас¤
б на польсько-украњнську в≥сь. ”перше ц≥ пропозиц≥њ були озвучен≥
на конференц≥њ "ƒорога ”крањни до ™вропи" в лютому 1992
р. Ќавесн≥ 1993 р. вони л¤гли в основу так званого ѕлану равчука
≥ набули форми концепц≥њ рег≥ональноњ системи загальноњ . безпеки.
онцепц≥¤ передбачала початкову ≥нституц≥о-нал≥зац≥ю консультац≥й
≥ створенн¤ рег≥онального антикризового штабу.
¬≥дпов≥д≥ польськоњ сторони спочатку були неоднозначн≥, але згодом
в≥дверто негативн≥. ѕричини були зрозум≥л≥. ѕольща вбачала гарант≥њ
своЇњ безпеки у членств≥ в Ќј“ќ, а реал≥зац≥¤ концепц≥њ иЇва могла
зашкодити цьому процесу. ¬аршава поруч ≥з цим побоювалас¤ вт¤гненн¤
до рос≥йсько-украњнського конфл≥кту.
ѕольща також негативно поставилас¤ до украњнськоњ пропозиц≥њ створенн¤
без'¤дерного простору в ÷ентральн≥й та —х≥дн≥й ™вроп≥.
” грудн≥ 1992 р. президент ¬аленса запропонував створити онсультац≥йний
ом≥тет ѕрезидент≥в ѕольщ≥ та ”крањни. ом≥тет розпочав свою д≥¤льн≥сть
п≥д час в≥зиту Ћеха ¬аленси до иЇва у травн≥ 1993 р. ≥ став першим
серйозним кроком до ≥нституц≥онал≥зац≥њ консультац≥й на найвищому
р≥вн≥ та створенн¤ механ≥зм≥в реал≥зац≥њ майбутнього стратег≥чного
партнерства.
ѕостановою ¬ерховноњ –ади "ѕро основн≥ напр¤ми зовн≥шньоњ пол≥тики
”крањни" було визначено, що кожна прикордонна держава, зокрема,
ѕольща, Ї "стратег≥чним партнером ”крањни". ѕольща, у
свою чергу, уникала таких далекос¤жних за¤в щодо ”крањни. ќднак
у серпн≥ 1993 р. прем'Їр-м≥н≥стр ј.—ухоцька окреслила розвиток "стратег≥чного
партнерства" з ”крањною ¤к один ≥з пр≥оритет≥в польськоњ зовн≥шньоњ
пол≥тики. ќднак, ц¤ декларац≥¤ польського ур¤ду була затьмарена
двома под≥¤ми: угодою з –ос≥Їю щодо ¤мальського газопроводу та справою
майора Ћисенка, звинуваченого у шпигунств≥ проти ѕольщ≥.
ѕер≥од 1994-1999 pp. характеризуЇтьс¤ розвитком догов≥рно-правовоњ
бази, виведенн¤м двосторонн≥х в≥дносин на р≥вень стратег≥чного партнерства,
ознакою чого Ї ун≥кальний р≥вень дов≥ри та взаЇмод≥њ м≥ж ѕрезидентами
обох держав.
” березн≥ 1994 pp. обидв≥ крањни за¤вили, що њхн≥
в≥дносини мають характер "т≥сного партнерства". ¬одночас
констатувалос¤, що незалежна ”крањна маЇ стратег≥чне значенн¤ дл¤
ѕольщ≥, так само ¤к незалежна ѕольща дл¤ ”крањни [1].
” цей пер≥од почав налагоджуватис¤ стаб≥льний украњнсько-польський
пол≥тичний > д≥алог. ѕольща спри¤ла вступу ”крањни в 1995 р.
до –ади ™вропи ≥ приЇднанню до ÷ентральноЇвропейськоњ ≥н≥ц≥ативи.
ѕольща п≥дтримала нам≥р ”крањни набути членство в CEFTA за умов
виконанн¤ економ≥чних вимог вступу. Ќа цей пер≥од припадаЇ актив≥зац≥¤
у польськ≥й зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ проукрањнського лоб≥-юванн¤ на «аход≥.
” с≥чн≥ 1995 р. президенти ¬аленса ≥ учма погодилис¤ в≥дновити
роботу онсультац≥йного ом≥тету ѕрезидент≥в, а в червн≥ м≥н≥стр
оборони –ѕ ј.јнан≥ч виголосив пропозиц≥ю створенн¤ сп≥льного польсько-украњнського
батальйону миротворчих сил, чим було закладено основу в≥йськово-пол≥тичного
стратег≥чного партнерства, чого не вдалос¤ дос¤гнути у попередн≥й
пер≥од в рамках проект≥в рег≥ональноњ безпеки.
” травн≥ 1996 р. взаЇмини з ”крањною, ¤к≥ характеризувалис¤ зовн≥шньопол≥тичними
програмами польського ур¤ду ¤к "т≥сне партнерство", знову
набули ознак "стратег≥чних" та пом≥тно актив≥зувалис¤.
≈тапним кроком у розвитку украњнсько-польських в≥дносин став оф≥ц≥йний
в≥зит до ѕольщ≥ ѕрезидента ”крањни Ћ. учми 25-26 червн¤ 1996 р.
—торони констатували, що украњнсько-польськ≥ двосторонн≥ в≥дносини
вийшли на р≥вень стратег≥чного партнерства. ѕольща ≥з розум≥нн¤м
в≥дреагува-ла на за¤ву Ћеон≥да учми про п≥дтримку ¬аршавою участ≥
”крањни у Ївропейських структурах, результатом чого стала сп≥льна
декларац≥¤ обох ѕрезидент≥в.
« березн¤ 1998 року двосторонн≥ в≥дносини набувають динам≥ки, ¤ку
можна характеризувати б≥льше, н≥ж т≥сне партнерство, що знаходить
в≥дображенн¤ у зовн≥шньопол≥тичних програмах польського ур¤ду. 1998-й
став роком надзвичайного пожвавленн¤ у польсько-украњнських взаЇминах.
ѕрот¤гом 1998 р. ѕрезиденти обох держав зустр≥чалис¤ 6 раз≥в.
ѕер≥од 1999-2004 pp. позначений вступом ѕольщ≥ до Ќј“ќ та початком
переговорного процесу щодо набутт¤м членства в ™—. ÷е остаточно
сформувало роль ¬аршави ¤к одного з найважлив≥ших партнер≥в ”крањни
на м≥жнародн≥й арен≥, "пров≥дника" Ївроатлантичних та
Ївропейських ≥нтеграц≥йних њњ прагнень.
ќф≥ц≥йний вступ ѕольщ≥ до Ќј“ќ та переобранн¤м на посту президента
”крањни Ћеон≥да учми у 1999 р. фактично започаткували новий етап
в украњнсько-польських в≥дносинах - стратег≥чного партнерства.
ѕрикметною рисою цього етапу стало суттЇве зменшенн¤ впливу зовн≥шн≥х
фактор≥в (зокрема рос≥йського) на природу польсько-украњнських в≥дносин.
” 2000 роц≥ ѕрезидент –ѕ ј. васнЇвський за¤вив, що стратег≥чне партнерство
пол¤гаЇ в тому, що обидв≥ держави визнають одна одну за дуже важливих
партнер≥в на шл¤ху до ™вропейського —оюзу та до сп≥льноњ системи
безпеки в ™вроп≥. —кладовими стратег≥чного партнерства також були
економ≥чн≥ зв'¤зки, м≥жрег≥ональне сп≥вроб≥тництво, розбудова громад¤нського
сусп≥льства, ≥сторичне поЇднанн¤. “аким чином, охоплюючи весь комплекс
взаЇмов≥дносин, стратег≥чне партнерство ј. васнЇвський визначив
¤к те, що ѕольща ≥ ”крањна Ї одна дл¤ одноњ одними з найб≥льших
партнер≥в у св≥т≥ [2].
2002 р. був обт¤жений пол≥тичними проблемами. ќсобливо це ви¤вилос¤
у питанн≥ щодо продажу украњнських " ольчуг" до ≤раку.
«а ц≥Їю ситуац≥Їю ѕольща п≥дтримала позиц≥ю —Ўј, однак не в≥дмовилас¤
в≥д сп≥вроб≥тництва з ”крањною, а навпаки напол¤гала на актив≥зац≥њ
залученн¤ ”крањни до Ївроатлантичноњ сп≥впрац≥ та прийн¤тт¤ ѕлану
д≥й ”крањна -Ќј“ќ. ÷е ще раз довело зменшенн¤ впливу зовн≥шн≥х фактор≥в
(цього разу - американського) на двосторонн≥ в≥дносини.
—уттЇвою ознакою трансформац≥њ украњнсько-польських в≥дносин у цей
пер≥од Ї набутт¤ ними глобального вим≥ру внасл≥док залученн¤ обох
держав до д≥й антитерористичноњ коал≥ц≥њ на чол≥ з≥ —Ўј. Ќа практиц≥
дов≥вши над≥йн≥сть партнерських зв'¤зк≥в, ѕольща ≥ ”крањна продемонстрували
на¤вн≥сть передумов дл¤ створенн¤ ≥ розбудови ефективного украњнсько-польського
тандему в сфер≥ колективноњ безпеки.
ƒедал≥ б≥льшоњ ваги у двосторонн≥й взаЇмод≥њ набираЇ м≥жрег≥ональне
сп≥вроб≥тництво. “≥льки у 2003 р. п≥дписано 6 нових м≥жрег≥ональних
угод про сп≥впрацю. ƒ≥Ївим фактором актив≥зац≥њ сп≥вроб≥тництва
у ц≥й сфер≥ виступають особист≥ контакти м≥ж кер≥вниками рег≥онального
р≥вн¤ в рамках започаткованих у 2002 р. щор≥чних конференц≥й гол≥в
рег≥он≥в ”крањни та –еспубл≥ки ѕольща.
ќкремим напр¤мом двосторонньоњ сп≥впрац≥ Ї сп≥льна роз-будова ≥нфраструктури
укра-њ н с ь к о -польського кордону та розвиток при-кордонних територ≥й.
Ѕезпрецедентною под≥Їю стала ф≥ксац≥¤ у м≥жур¤дов≥й ”год≥ в≥д «ќ
липн¤ 2003 р. формули введенн¤ асиметричного в≥зового режиму, зг≥дно
з ¤кою украњнськ≥ громад¤ни отримують в≥зи до –ѕ безкоштовно, а
дл¤ пол¤к≥в, в≥дпов≥дно, збер≥гаЇтьс¤ можлив≥сть безв≥зового в'њзду
до ”крањни.
ќкр≥м консульських представництв у ¬аршав≥, √данську та раков≥,
у вересн≥ 2003 р. в≥дкрито √енконсульство ”крањни в Ћюбл≥н≥. “ого
самого року до вже ≥снуючих у иЇв≥, ’арков≥ та Ћьвов≥ додалис¤
√енеральн≥ консульства ѕольщ≥ в Ћуцьку та ќдес≥.
Ќа думку польського науковц¤ ѕ. успис¤, фундаментальними складовими
стратег≥чного сп≥вроб≥тництва ¬аршави та иЇва станом на к≥нець
2003 р. Ї вол¤ до сп≥вроб≥тництва та геопол≥тичн≥ умови попри незадов≥льн≥
показники в економ≥ц≥. «важаючи на ≥сторичн≥ та пол≥тичн≥ передумови,
формула сп≥впрац≥ на л≥н≥њ ¬аршава - ињв була оптимальною верс≥Їю
стратег≥чного партнерства на стику —ходу та «аходу. ѕ≥дтвердженн¤м
цього, а також особливим про¤вом стратег≥чного партнерства Ї розв'¤занн¤
в≥зового питанн¤ [3].
¬ступ ѕольщ≥ в ™— у травн≥ 2004 р. та ѕомаранчева революц≥¤ в ”крањн≥
започатковували четвертий пер≥од украњнсько-польських взаЇмин.
” зв'¤зку з≥ вступом ѕольщ≥ до ™— першочерговим завданн¤м у ц≥й
сфер≥ Ї ≥нвентаризац≥¤ ≥снуючих домовленостей ≥ приведенн¤ њх у
в≥дпов≥дн≥сть до Ївропейських стандарт≥в. јктив≥зац≥¤ в≥дносин у
площин≥ Ївропейськоњ та Ївро-
атлантичноњ ≥нтеграц≥њ була предметом ус≥х двосторонн≥х контакт≥в
м≥ж представниками оф≥ц≥йних иЇва та ¬аршави п≥сл¤ 2004 р.
Ќовим вим≥ром стратег≥чного партнерства став гуман≥тарний чинник
та його перех≥д з р≥вн¤ пол≥тик≥в до взаЇмод≥њ двох сусп≥льств -польського
та украњнського. як зазначив ѕосол –ѕ в ”крањн≥ я. люч-ковський,
до 2004 року стратег≥чне партнерство обмежувалос¤ вузьким колом
пол≥тик≥в та ≥нтелектуал≥в. ѕомаранчева революц≥¤ спричинила психолог≥чний
перелом у сприйн¤тт≥ польським сусп≥льством ”крањни та украњнц≥в.
ѕотужного ≥мпульсу розвитку гуман≥тарних контакт≥в, актив≥зац≥њ
взаЇмод≥њ в ус≥х ≥нших сферах двосторонн≥х в≥дносин надало проведенн¤
–оку ѕольщ≥ в ”крањн≥ (2004-2005 pp.) та –оку ”крањни в ѕольщ≥ (2005-2006
pp.).
ќстанн≥м здобутком на цьому напр¤м≥ стала перемога сп≥льноњ польсько-украњнськоњ
за¤вки на проведенн¤ ™вро-2012.
ѕрем'Їр-м≥н≥стр –еспубл≥ки ѕольща ћ.ЅЇлька п≥д час в≥зиту до иЇва
у березн≥ 2005 р. зазначив, що "м≥ж ѕольщею та ”крањною стратег≥чне
партнерство, а реальн≥сть в останн≥ м≥с¤ц≥ показала, в чому вона
пол¤гаЇ", маючи на уваз≥ участь польського кер≥вництва у врегулюванн≥
пол≥тичноњ кризи в ”крањн≥. ” майбутньому основна увага, на думку
прем'Їр-м≥н≥стра, повинна прид≥л¤тис¤ п≥дтримц≥ Ївропейських та
Ївроатлантичних прагнень ”крањни [4].
“аким чином можна стверджувати, що сьогодн≥ польсько-украњнське
партнерство у пол≥тичн≥й сфер≥ справд≥ с¤гнуло р≥вн¤ стратег≥чного
(в рамках, визначених на початку статт≥), а також виокремити його
основн≥ характеристики на певних етапах польсько-украњнських в≥дносин.
ƒо 1994 р. ми можемо говорити лише про закладенн¤ нормативноњ бази
дл¤ в≥дносин т≥сного партнерства, ¤к≥ сильно залежали в≥д трет≥х
крањн, передус≥м –ос≥њ. «годом починаЇтьс¤ закладенн¤ основ власне
стратег≥чного партнерства, ¤ке врешт≥ було сформульоване у сп≥льн≥й
декларац≥њ президент≥в 1996 р. ¬одночас закладаЇтьс¤ в≥йськово-пол≥тичноњ
складова. ƒо 1999 р. р≥вень контакт≥в вийшов на р≥вень стратег≥чного
партнерства пол≥тичних ел≥т обох крањн. ќсновним дос¤гненн¤м початку
2000-х pp. стало зм≥цненн¤ структур двосторонньоњ взаЇмод≥њ та в≥йськово-пол≥тичного
сп≥вроб≥тництва, поступове позбавленн¤ впливу трет≥х стор≥н, а також
виокремленн¤ Ївропейськоњ та Ївроатлантичноњ функц≥ональних складових
партнерських в≥дносин. « 2004 р. стратег≥чне партнерство переходить
з пол≥тичного на сусп≥льний р≥вень, набираючи "масового характеру,
з ¤вл¤ютьс¤ реальн≥ передумови до переведенн¤ його у площину Ївропейськоњ
та Ївроатлантичноњ ≥нтеграц≥њ.
—тратег≥чне партнерство вимагаЇ ч≥ткого деф≥н≥юванн¤ стратег≥чноњ
мети. оротко це можна означити ¤к "”крањна ≥ ѕольща разом
в ™вроп≥". ѕопри довол≥ неозначений характер, ц¤ формула дозвол¤Ї
вм≥стити, ¤к зац≥кавлен≥сть у незалежному ≥снуванн≥ та зм≥цненн≥
державност≥ обох крањн, що дом≥нувало на першому етап≥ в≥дносин,
так ≥ п≥дтримку одна одноњ на шл¤ху до Ївропейських та Ївроатлантичних
структур, а також сп≥льн≥ д≥њ на глобальному р≥вн≥.
Ѕудь-¤ке партнерство не позбавлене протир≥ч ≥ нав≥ть загроз. —еред
основних небезпек, що сто¤ть на шл¤ху стратег≥чного партнерства,
не лише в≥дсутн≥сть ч≥тких зовн≥шньопол≥тичних пр≥оритет≥в ”крањни,
а, передус≥м, г≥потетична боротьба м≥ж ѕольщею та ”крањною за пол≥тичне
л≥дерство в рег≥он≥ та загостренн¤ нац≥онально-≥сторичних проблем.
ƒе¤ким марг≥нальним пол≥тичним силам в обох крањнах все ще легко
ман≥пулювати громадською думкою щодо суперечливих под≥й в ≥стор≥њ.
ѕротисто¤ти цьому може д≥Їва увага орган≥в влади обох крањн, скерована
на сп≥льне визнанн¤ траг≥чного ≥сторичного минулого за формулою
"пробачаЇмо ≥ просимо вибаченн¤", обоп≥льне вшануванн¤
жертв цих трагед≥й, незалежно в≥д њх нац≥онального походженн¤.
ўо стосуЇтьс¤ ймов≥рност≥ боротьби за рег≥ональне л≥дерство, за
сучасних умов вона малов≥рог≥дна. ќднак пол≥тики обох держав маЇ
передбачати й таку можлив≥сть. ѕоглибленн¤ партнерства ”крањни та
ѕольщ≥ за будь-¤ких умов допоможе уникнути загостренн¤ ситуац≥њ.
ќб'Їднанн¤ потенц≥ал≥в держав "на меж≥ —ходу ≥ «аходу"
дозволить впливати на м≥жнародн≥ в≥дносини в рег≥он≥. ўе б≥льшу
перспективу це матиме у випадку залученн¤ до сп≥вроб≥тництва ≥нших
держав рег≥ону - Ћитви, —ловаччини та, можливо, √руз≥њ. “аке партнерство
дозволило б не лише ефективно вир≥шувати питанн¤ рег≥ональноњ взаЇмод≥њ,
а й ефективно в≥дстоювати своњ ≥нтереси на м≥жнародн≥й арен≥. урс
на "подв≥йне" л≥дерство м≥г би стати новим елементом стратег≥чного
партнерства, а згодом ≥ стратег≥чною метою двосторонн≥х в≥дносин.
ћ≥ж ”крањною та ѕольщею створений д≥Ївий механ≥зм сп≥впрац≥. ожна
держава може вважати ц≥ взаЇмини виг≥дними. ѕольща, ¤к найпосл≥довн≥ший
партнер ”крањни на зах≥дному кордон≥, може стати дл¤ нас плацдармом
дл¤ ≥нтеграц≥њ у Ївропейськ≥ структури. ƒл¤ ѕольщ≥ ж ≥снуванн¤ незалежноњ
”крањни розгл¤даЇтьс¤ з точки зору гарант≥й нац≥ональноњ безпеки
та економ≥чноњ сп≥впрац≥. ” ц≥й ситуац≥њ вважаЇтьс¤ можливим встановленн¤
подв≥йного польсько-украњнського рег≥онального л≥дерства, що створило
би одну з опор загальноЇвропейськоњ безпеки та заклало п≥двалини
дл¤ пл≥дноњ економ≥чноњ сп≥впрац≥.
—писок л≥тератури
1 Expose z 1994 roku, Prezen
tacja polskiej polityki zagranicznej w
1994 roku - Wystєpieneie Ministra
Spraw Zagranicznych RP A.O-
lechowskiego w Sejmie.
2 1 TVP - "вон,ж Jedynki",
wywiad Prezydenta RP Aleksandra
Kwai-bniewskiego ≥ Prezydenta
2000 r. - http://www.prezydent.pl
3 Kuspyhb P., Wspyipraca poli-
tyczna miKdzy Polskє a Ukrainє //
Przeglєd hbrodkowoeuropejski. -
http://www.centaleuropeanreview.pl
4 "MiKdzy Polskє a Ukrainє ist-
nieje strategiczne partnerstwo, a rze-
czywistohb>K w ostatnich mies-
iєcach pokazaia, na czym polega",
04.03.2005, Warszawa. - Kancelaria
Prezesa Rady Ministryw.
http://www.kprm.gov.pl
|
