|
ДАНПАРСТАД -
ГОТСЬКЕ МІСТО НА ДНІПРІ
Олег Гуцуляк
У германській "Пісні про Аттілу" згадується столиця
гуннів Данпарстад (Місто-на-Дніпрі), а біля нього ліс Мірквід
(maere - "славний", kwid - "білий"). У пісні
про Хльода та Анганта мовиться, що у володіннях Хейдрика
в Гуналанді був знаменитий ліс Мірквід, а біля нього
- священні для готів могили та знаменита скеля в Дан(с)парстаді.
Ліс ототожнюємо з урочищем Білгород на правому березі річки
Ірпінь (сучасне село Білогородка Києво-Святошинського району), де
для оборони Києва із заходу було побудовано у 991 р. велике місто
Білгород. Син Хейдріка Хльод підступно виманив у спадок священні
могили та скелю і внаслідок цього отримав верховний титул правителя
Гуналанду.
Саме ім'я Хльод вказує на його носія як на власника священних
могил предків: дв.-ісланд. hlid, гот. hlaiv "могила",
латин. clivus, ст.-грец. kleitys, литов. slaitas, дв.-сакс. hleo
< індо-європ. * kloiuo "схил".
Одночасно ім'я Хльод може бути титулом правителя міста, що
юридичний свій статус набував внаслідок заволодіння особливими священними
місцями біля міста: рос., сербо-хорв. хлуд - "жердина, кийок,
коромисло" чеськ. chloud "палка", польск. chled
"палиця, посох", литов. sklandos "кіл", uzklanda
"засув", латис. skanda(s) "частокіл" (звідси
- Скандинавія , тобто "земля частоколів" - "віків"),
дв.-інд. khandas "кусень".
Можливо, тут у київському володарі Хльоді "Киї"
слід бачити ведичного бого-героя Сканду ("Вилитий"),
бога війни, який як власне божество був включений у пантеон на межі
християнської ери і ім'я його зазнало в Індії народноетимологічного
"випрямлення" вже через незрозуміння індусами значення
кореня khand-. Другим ім'ям Сканди є Кумара "Хлопчик",
що ми співставляємо з етнонімом "кіммерійці", носіями
якого був таємничий прото-індоіранський етнос степів України. Вважається,
що на сучасній карті України згадки про кіммерійців засвідчені топонімами
Жмеринка та Чемерин. У словниках В. Даля та Б. Грінченка наявне
слово "чемер" зі значенням "чуб, вихор, хохол"…
Згідно з ведичними легендами, Сканда - Кумара народився саме
для того, щоб перемогти демонічного Тараку. Останній нiхто
інший, як скіфський родоначальник Таргітай, ототожнений Геродотом
із Гераклом, від якого дніпрова Діва - Єхидна народила
скіфських царів.
Індійські міфи нічого не говорять про помсту Кумарі - Сканді за
вбивство Тараки. Але як прослідковується в етнічній історії України,
вбивцеві відомстили - царські скіфи вигнали кіммерійців на
захід і заволоділи могилами їхніх царів. Щоправда, на заході
кіммерійці злилися з місцевим протокельтським населенням,
внаслідок чого виник могутній етнос кельтів. Їхні нащадки - галати
- на певний час повернулися в степи предків і розгромили скіфо -
сарматську конаючу цивілізацію та, об'єднавшись з прийшлими з північного
заходу готами, стали родоначальниками давньоукраїнського
етносу, відомого вже в "Історії бритів" як "андекави"
(анти - києвляни).
|
