стать¤

ѕроблеми формуванн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥ в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського

¬олодимир Ѕудз

ѕрот≥канн¤ сусп≥льно-пол≥тичного процесу в ”крањн≥ на сучасному етап≥ багато в чому залежить в≥д тих конкретних ≥сторичних передумов, ¤к≥ скласись в украњнськ≥й ≥стор≥њ. ƒл¤ прогнозуванн¤ майбутнього сусп≥льно-пол≥тичного розвитку ”крањни, а також дл¤ можливого впливу на сусп≥льно-пол≥тичн≥ процеси, потр≥бно перш за все досл≥дити њх сутн≥сть в минулому. ¬ цьому аспект≥ велике значенн¤ мають ф≥лософсько-≥сторичн≥ роздуми ћ.√рушевського, в ¤ких вчений намагаЇтьс¤ узагальнити особливост≥ сусп≥льно-пол≥тичних в≥дносин ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ поза њњ межами. “≥ чи ≥нш≥ соц≥альн≥ ≥ пол≥тичн≥ процеси прот≥кають в простор≥ ≥ час≥, тобто в ≥сторичному процес≥, зв≥дси нам необх≥дно звернути увагу на характер ≥ основн≥ вим≥ри ≥стор≥њ в баченн≥ √рушевського.

Ќа думку вченого ≥сторичний процес включаЇ в себе ≥стор≥ю вс≥х на¤вних народ≥в, њх ≥стор≥њ ≥ культури, ≥ тому "Евсесв≥тн¤ ≥стор≥¤ тепер все б≥льше хоче бути ≥стор≥Їю всього людства, а не т≥льки де¤ких вибраних народ≥в."[1,с.4] ” ф≥лософсько-≥сторичних роздумах √рушевський розгл¤даЇ ≥стор≥ю, ¤к ≥стор≥ю культури, оск≥льки т≥льки культура, традиц≥¤ може забезпечувати Їдн≥сть ≥стор≥њ кожного окремого народу, а зокрема украњнського, бо вс≥ ≥нш≥ форми ≥ ви¤ви сусп≥льного житт¤ можуть загинути, однак культура завжди залишаЇтьс¤ поки живе народ, ≥ цим самим забезпечуЇ ц≥л≥сн≥сть ≥ неперервн≥сть його ≥стор≥њ, вс≥х њњ пер≥од≥в. ѕол≥тичний процес може занепадати, однак народ все ж таки буде жити ≥ творити свою ≥стор≥ю, а з нею ≥ свою культуру, ¤ка Ї при цьому ≥нтегральною складовою частиною загальнолюдськоњ культури.

√оловним суб'Їктом, двигуном ≥стор≥њ в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ √рушевського Ї народ, а не нац≥¤, чи етнос - "Е«м≥нюютьс¤ пол≥тичн≥, культурн≥ й побутов≥ форми, але народ стоњть во в≥ки. …ого еволюц≥¤ даЇ тверду пров≥дну л≥н≥ю в ус≥й зм≥нност≥ зовн≥шн≥х форм, ≥ мусить служити головним об'Їктом ≥ вих≥дним пунктом вс¤кого обсл≥дуванн¤."[2,c.4] ¬с≥ етапи ≥сторичного процесу народу Ї взаЇмозв'¤заними, ≥ будь-¤ка "Ефаза його ≥стор≥њ мусить бути докладно ви¤снена в своњх зв'¤зках з попередн≥ми стад≥¤ми, бо орган≥чна зв'¤зан≥сть ≥ т¤гл≥сть народнього житт¤ не перериваЇтьс¤ вповн≥ н≥ при ¤ких зм≥нах ≥ переломах, поки живе даний народ."[3,c.VIII] Ќарод в цьому випадку Ї зв'¤зуючою ланкою ≥сторичного процесу, тому ≥сторичний процес дл¤ кожного народу Ї Їдн≥стю ≥ неперервн≥стю його житт¤, вс≥х його сфер, ¤ке маЇ св≥й ви¤в у культур≥ - матер≥альн≥й ≥ духовн≥й.

™дн≥сть ≥ неперервн≥сть ≥сторичного процесу реал≥зуЇтьс¤ в простор≥ ≥ час≥, а субстратом ц≥Їњ Їдност≥ Ї культура. ћ.√рушевський пише: "Е«овн≥шн≥ пол≥тичн≥ ≥ державн≥ в≥дносиниЕ можуть ц≥кавити нас лиш пост≥льки, поск≥льки вони - безпосередньо чи опосередковано - впливали на нац≥ональне, економ≥чне, культурне житт¤ украњнського населенн¤Е ¬ ≥стор≥њ украњнського народу взагал≥ на перший план повинн≥ бути висунен≥ ¤вища економ≥чноњ ≥ культурноњ еволюц≥њ ≥ просл≥дкован≥ на вс≥м прот¤з≥, доступному дл¤ досл≥дженн¤."[4,c.18] ѕродовжуючи ц≥ роздуми вчений констатуЇ: "—оц≥альний ≥ культурний процес становить таким чином ту пров≥дну нитку, ¤ка веде нас незм≥нно через ус≥ флуктуац≥њ пол≥тичного житт¤ - через стад≥њ його п≥днесенн¤ ≥ упадку, та в'¤же в одну ц≥л≥сть ≥стор≥ю украњнського житт¤Е"[5,c.17]

—аме культура, традиц≥¤ здатн≥ забезпечувати Їдн≥сть вс≥х сфер життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства, впливати на св≥дом≥сть народу ≥ сол≥даризувати його в ≥стор≥њ. Ќа думку √рушевського традиц≥¤, ¤к основа культури, "¤вл¤Їтьс¤ п≥дставою тоњ людськоњ сол≥дарност≥, на ¤к≥й живе й розвиваЇтьс¤ саме громадське житт¤."[6,с.56] ќтже дл¤ того, щоб в сусп≥льств≥ розвивалис¤ процеси ≥нтеграц≥њ ≥ диференц≥ац≥њ необх≥дно п≥дтримувати кращ≥ риси в ц≥й традиц≥њ, однак не треба бути консервативним, ≥ тому необх≥дно також враховувати дос¤гненн¤ св≥товоњ культури, ¤ка Ї виразником ун≥версальних ц≥нностей.

 ультура ≥ св≥дом≥сть нац≥њ формуЇтьс¤ п≥д впливом р≥зноман≥тних фактор≥в: "—еред фактор≥в, що визначали нац≥онально-культурну своЇр≥дн≥сть народу, ћ.√рушевський бачив ≥ його геопол≥тичну м≥с≥ю, ≥ етнограф≥чну приналежн≥сть, ≥ антрополог≥чн≥ риси нац≥ональних тип≥в, ≥ етнопсихолог≥ю, ≥ найр≥зноман≥тн≥ш≥ культурн≥ впливи ≥нших крањн та народ≥в, ≥ ¤кусь майже невблаганну неминуч≥сть дол≥."[7,c.104] ќсновними факторами ≥сторичного процесу на думку ћ.√рушевського Ї народ, територ≥¤ ≥ культура. « цього погл¤ду характерна дл¤ ћ.√рушевського думка: "“ам де даЇтьс¤ народ ≥ його культура, шукаЇмо територ≥њ; тут територ≥¤ ≥ культура, або територ≥¤, культура ≥ ф≥зичний тип - шукаЇмо народу - нос≥¤ тоњ культури ≥ ф≥зичних прикмет, насельника територ≥њ. ќдинока сп≥льна величина, ¤ка могла б слугувати нам до зведенн¤ в одно цих проблем - культураЕ"[5,c.64] Ќа думку вченого "Егеограф≥чн≥, в дальш≥й посл≥довност≥ - колон≥зац≥йн≥ ≥ економ≥чн≥ умови украњнськоњ територ≥њ,Е в значн≥й м≥р≥Е суттЇво вплинули на еволюц≥ю його етн≥чного типу."[4,с.13] ÷≥ думки √рушевського аналог≥чн≥ ≥де¤м ћ. остомарова, ¤кий пише: "географ≥чне положенн¤ було першою причиною тому, що витворилас¤ м≥ж людьми р≥зниц¤ народностей взагал≥."[8,с.11]

ƒосл≥джуючи ф≥лософ≥ю ≥стор≥њ √рушевського можна стверджувати, що вчений ненаголошуЇ на важливост≥ саме етносу чи нац≥њ в ≥сторичному процес≥, оск≥льки основним суб'Їктом Ї народ, ¤кий так чи ≥накше Ї ширшим утворенн¤м н≥ж етнос ≥ нац≥¤, ≥ включаЇ њх в себе. ѕ≥д визначенн¤ народу в ф≥лософсько-≥сторичних погл¤дах √рушевського можна п≥двести його наступн≥ м≥ркуванн¤, в ¤ких в≥н розгортаЇ баченн¤ народу, ¤к феномену, що включаЇ в себе р≥зноман≥тн≥ нац≥њ, етноси, народност≥, оск≥льки вчений пише, що Ї сукупн≥сть рис, ¤к≥ ми "Емислимо тепер ¤к украњнський народ: його територ≥ю ≥ житт¤ в сучасн≥м ≥ минул≥м ≥ т≥ етнограф≥чно-пол≥тичн≥ групи, орган≥зац≥њ, форми, з ¤ких орган≥зувалось це сучасне украњнське житт¤."[5,с.2] —л≥д в≥дм≥тити, що у роздумах вченого спостер≥гаЇтьс¤ також тенденц≥¤ до ототожненн¤ народу ≥ нац≥њ. ÷ю рису вловлюЇ ≥ Ћ.«ашк≥льн¤к, ¤кий пише, що дл¤ √рушевського "саме народ-нац≥¤ складаЇ зм≥ст ≥сторичного процесу..."[9,с.151] “отожн≥сть народу ≥ нац≥њ в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ √рушевського п≥дтверджуЇ ≥ наступний його висл≥в, в ¤кому в≥н пише, що народ, ¤кий займаЇ територ≥ю "з ¤скраво вираженими етнограф≥чними межами, - по своњх психоф≥зичних властивост¤х, по особливост¤х свого приватного ≥ сусп≥льного побуту, ¤к≥ склались ≥сторично, по складу економ≥чних в≥дносин, по культурних ≥ сусп≥льних традиц≥¤х, ¤вл¤Ї собою вповн≥ визначену етнограф≥чну ≥ нац≥ональну особист≥стьЕ"[10,с.88]

™дн≥сть народу повинна грунтуватис¤ не т≥льки на основ≥ зовн≥шн≥х фактор≥в, але ≥ на певних психолог≥чних факторах, потр≥бно, щоб "Ец¤ Їдн≥сть ≥ орган≥зац≥¤ пройшла вглиб ≥ вшир до самого споду украњнського народу, охопила його, ¤к зал≥зним обручем, щоб в≥н, наш народ, ставЕ м≥цною зав'¤ззю, твердим цементом украњнськоњ земл≥Е"[11,с.9] ќтже основою ≥снуванн¤ нац≥њ, народу не Ї меж≥ ≥ кордони, не географ≥чн≥ обставини, а скор≥ше ц≥нност≥ ≥ почутт¤, ¤к≥ зв'¤зують, сол≥даризують нац≥ю в Їдине ц≥ле. ¬ народ≥ "Еповинне бути розвинене почутт¤ нац≥ональноњ, краЇвоњ сол≥дарност≥, обер≥ганн¤ ≥нтерес≥в трудового люду ц≥лоњ ”крањни, - ≥ виключен≥ елементи шов≥н≥зму ≥ нетолеранц≥њ до трудовоњ людини раси чи мови"[12,с.18] - пише вчений.

Ќа думку ћ.√рушевського "Еукрањнц≥ мус¤ть всю енерг≥ю вложити в те, аби в≥догр≥ти нац≥ональне почутт¤, ≥ з тим - почутт¤ нац≥ональноњ сп≥льност≥, сол≥дарност≥Е"[13,с.121], тобто тут наголошуЇтьс¤ на св≥домому в≥дношенн≥ до нац≥онального питанн¤, на усв≥домленн≥ своЇњ нац≥ональност≥. ‘актором, ¤кий формуЇ нац≥ональну св≥дом≥сть Ї культура, ¤ка т≥сно пов'¤зана з мовою - " ожна народн≥сть,Е св≥домо ≥ нав≥ть п≥дсв≥домо, ¤кою керуЇ стих≥йна сила ≥нстинкту, буде все прагнути того, щоб розширити сферу ≥ меж≥ своЇњ культуриЕ ≥ п≥дн¤ти р≥вень, ≥нтенсивн≥сть, ¤к≥сть ц≥Їњ культури."[10,с.175] ѕроте культурою ≥ "Емовою, Есправа не обмежуЇтьс¤. ”крањнський етн≥чний тип в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥дЕ великорус≥в ≥ б≥лорус≥в - також ≥ в ≥нших в≥дношенн¤х: особливост¤ми антрополог≥чними в вузькому смисл≥, тобто ф≥зичною будовою т≥лаЕ ≥ рисами психоф≥зичними, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ в народному характер≥, психолог≥њ, склад≥ с≥мейних ≥ сусп≥льних в≥дносин."[4,с.14] ¬ результат≥ впливу природн≥х умов територ≥њ на ¤к≥й проживав украњнський народ утворилось "народне самов≥дчутт¤, ¤ке в≥др≥зн¤Ї тепер нав≥ть зовс≥м ≥нстинктивно украњнц¤, б≥лоруса ≥ великорусаЕ"[4,с.14] ћ.√рушевський в≥дм≥чаЇ, що украњнський народ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д своњх сус≥д≥в "прикметами антрополог≥чними - в будов≥ т≥ла, ≥ психоф≥зичними - в склад≥ ≥ндив≥дуальноњ вдач≥,Е культур≥ матер≥альн≥й ≥ духовн≥й. ÷≥ психоф≥зичн≥ й культурн≥ прикмети,Е зовс≥м виразно зв'¤зують в нац≥ональну ц≥л≥сть поодинок≥ групи украњнськоњ людност≥ супроти ≥нших таких ц≥лостей ≥ робл¤ть з нењ живу нац≥ональну ≥ндив≥дуальн≥сть, народ, з довгою ≥стор≥Їю його розвитку."[5,с.6] як бачимо на формуванн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥ впливаЇ не т≥льки культура, але ≥ ф≥зичн≥ фактори.

¬ ≥сторичному процес≥ п≥д впливом р≥зноман≥тних фактор≥в формуютьс¤ своЇр≥дн≥ характеристики народу, його св≥дом≥сть ≥ спос≥б св≥тосприйн¤тт¤. ѕроте украњнц¤м потр≥бно "Ене сп≥шити замикатись в ¤кий-небудь один круг зв'¤зк≥в, в≥дносин ≥ вплив≥в, а брати ¤к можна ширше,Е все що може бути кориснимЕ Ќе зв'¤зуючись н≥¤кими симпат≥¤ми чи антипат≥¤ми, н≥¤кими упередженн¤миЕ"[11,с.149] ¬ побудов≥ сусп≥льно-пол≥тичних в≥дносин потр≥бно виходити також з "Есучасного стану речей, з реальних потреб населенн¤Е в дус≥ ≥стинного демократизму, в ≥нтересах народних масЕ"[10,с.87] Ќац≥ональн≥сть повинна бути "п≥дставою, грунтом економ≥чного й пол≥тичного розвитку, а не об'Їктом боротьби."[13,с.26]  ожний народ, кожна нац≥¤, повинна розвиватись на своњй нац≥ональн≥й основ≥ - "чи дос¤гла вона вершин культурност≥ або т≥льки рухаЇтьс¤ до них - повинна отримати повну можлив≥сть розвитку на своњй нац≥ональн≥й основ≥."[10,с.76]

ќднак ћ.√рушевський "Ене звужував ≥сторичний процес до нац≥ональноњ ≥дењЕ, включаючи останню у загальну еволюц≥ю людства до свободи ≥ гуман≥зму."[14,с.13] ¬≥н п≥дкреслював "нежиттЇздатн≥сть будь-¤коњ сусп≥льно-пол≥тичноњ теч≥њ, котра спиралас¤ лише на традиц≥њ свого народу ≥ не враховувала досв≥ду, знань ≥ моральних норм, нагромаджених ус≥м людством у ход≥ ≥сторичного процесу."[14,с.18] ¬ даному випадку нац≥ональн≥ почутт¤, нац≥ональна св≥дом≥сть ≥ культура повинн≥ формуватись на основ≥ загальнолюдських ц≥нностей. «а ћ.√рушевським кожна нац≥¤ повинна прагнути "Езагально-людську культуру,Е пересадити на св≥й нац≥ональний грунт..."[15,c.97] Ќац≥ональна культура повинна бути "артер≥Їю, котрою вливаЇтьс¤ в дану нац≥ональну область рух ≥ житт¤ загально-людськеЕ"[15,с.100] “реба "щоб захопленн¤ нац≥ональними ≥нтересами не розривало контакту украњнського житт¤ з загальним соц≥ал≥стичним походом."[16,с.8] ћ.√рушевський розгл¤даЇ ≥сторичний процес з точки зору гуман≥стичних ц≥нностей, де будь-¤кий егоцентризм маЇ бути подоланий, ≥ зв≥дси - на¤вн≥сть в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського космопол≥тичних ≥дей ≥ принцип≥в, адже ћ.√рушевському зовс≥м не бажано "Ед≥стати покол≥нн¤ нац≥ональних Ќарцис≥вЕ"[6,с.63]

ѕроте не варто особливо захоплюватись ¤к "останн≥ми криками" св≥товоњ моди, "Ебез вс¤кого зв'¤зку з своњм громадським, нац≥ональним житт¤м та його традиц≥¤ми" так ≥ "нац≥ональною реакц≥йностю", ¤ка Ї "Езамкнутоњ в кол≥ своњх нац≥ональних св¤тощ≥вЕ, неприступноњ дл¤ вс¤ких вплив≥в ≥ подув≥в загально-людського поступу."[15,с.97] ¬чений пише: "Ѕудемо р≥шучо поборювати вс¤к≥ шов≥н≥стичн≥ теч≥њЕ ќборонц≥ украњнськоњ нац≥ональност≥ не будуть нац≥онал≥стами."[11,с.104] "Е”крањна не т≥льки дл¤ ”крањнц≥в, а дл¤ вс≥х хто живе на ”крањн≥, а живучи любить њњ, а любл¤чи, хоче працювати дл¤ добра краю ≥ його людност≥, служити њйЕ"[11,с.106] ƒл¤ √рушевського визначенн¤ нац≥ональност≥, а отже ≥ нац≥ональноњ св≥домост≥ не ≥де в≥д ф≥з≥олог≥чних ≥ антрополог≥чних особливостей, а украњнцем Ї той, "хто щиро хоче бути з ”крањнц¤ми, ≥ почуваЇ себе њх однодумцем ≥ товаришем, членом украњнського народу, бажаЇ працювати дл¤ його добра. якого б не був в≥н роду, в≥ри чи званн¤ - це не важливо. …ого вол¤ ≥ св≥дом≥сть р≥шаЇ д≥лоЕ "[11,с.112] —в≥дом≥сть - основний критер≥й нац≥ональност≥ - "це власне, й вир≥шуЇ все ≥ тепер про приналежн≥сть до того чи ≥ншого народу, незалежно в≥д того, ¤кого хто роду, ¤коњ хто в≥ри, а часом нав≥ть, ≥ ¤коњ хто мови."[11,с.114] « таких роздум≥в ћ.√рушевського стають зрозум≥лими ≥ його погл¤ди, щодо "ЕЇвропейськоњ федерац≥њ" [11,с.51] ‘едерал≥зм - к≥нцева форма сп≥вжитт¤ народ≥в, ≥ тому вчений пише, що "Е¤ й ≥нш≥ н≥трохи не журимос¤ повною пол≥тичною незалежн≥стю ”крањни, не надаЇмо њй н≥¤коњ ваги."[11,с.51] ќсновне в даному випадку, щоб ц¤ федерац≥¤ Ївропейська чи будь-¤ка ≥нша забезпечувала потреби ≥ ≥нтереси т≥Їњ чи ≥ншоњ нац≥њ, забезпечувала њњ автономн≥сть. якщо один народ зростаЇ за рахунок ≥нших - це Ї "актом насилл¤ над найблагородн≥шою сферою людського ≥снуванн¤, гр≥хом проти людини ≥ людського духуЕ"[10,с.175] - пише вчений. ћ.√рушевський оц≥нюЇ ≥сторичн≥ под≥њ ≥ висуваЇ завданн¤ з точки зору ≥нтерес≥в "людського колективу", "нац≥онального, ≥ ширшого - загальнолюдського", ≥ тому в≥дносини у сусп≥льств≥ повинн≥ виходити з почутт¤ "гармон≥њ ≥ндив≥дуального ≥ соц≥ального, нац≥онального ≥ вселюдського."[12,с.1] ѕри цьому "к≥нцев≥ ц≥л≥ ”крањнц≥в не можуть розходитись з завданн¤ми загального визволенн¤ ≥ побудови житт¤ на в≥льних ≥ прогресивних началахЕ"[10,с.5] Ќац≥ональне на думку √рушевського доповнюЇ ун≥версальне - "др≥бна культура" даЇ ≥ св≥й внесок "Ев загально-культурну скарбницю в вигл¤д≥ певних ориг≥нальних продукт≥в свого нац≥онального культурного житт¤Е" [15,с.98]  ожна нац≥ональна культура повинна служити "знар¤дд¤м поступу ≥ причетност≥ до загально-людських вартостей."[15,с.99] “ак само ≥ держава повинна бути побудована на принципах "нац≥онального р≥вноправ'¤ ≥ в≥льного розвитку њњ народностейЕ" [10,с.VIII] ≤ ц≥ принципи необх≥дно вт≥лювати в житт¤ "поки д≥йсно не в≥д≥мре держава з ус≥ма своњми пол≥тичними ≥ нац≥ональними конфл≥ктами, котрим тепер ≥ще к≥нц¤ не видно."[16,с.27]

як бачимо в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ √рушевського формуванн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥ в≥дбуваЇтьс¤ п≥д складними впливами ¤к ф≥зичного так ≥ соц≥ального св≥т≥в, тобто природн≥ умови в ¤ких живе окремий етнос чи нац≥¤ суттЇво впливають на формуванн¤ його псих≥чних ¤костей, на спос≥б мисленн¤ ≥ св≥тосприйн¤тт¤. ќднак формуванн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥ зд≥йснюЇтьс¤ ≥ через культурн≥ впливи, ≥ в даному випадку культурний фактор в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ √рушевського Ї основним у вир≥шенн≥ конфл≥ктних ситуац≥й в м≥жнац≥ональних в≥дносинах, ¤к≥ на думку вченого повинн≥ будуватись на основ≥ загальнолюдських ц≥нностей. ѕор¤д з тим що кожна нац≥¤ повинна брати до уваги загальнолюдськ≥ цив≥л≥зац≥йн≥ ц≥нност≥, вона не повинна втрачати своњ особлив≥ нац≥ональн≥ риси.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. ћ.√рушевський ¬сесв≥тн¤ ≥стор≥¤ в коротк≥м огл¤д≥ „.≤ вид.2  . 1917.
2. 2. ћ.√рушевський "ћалоросс≥йск≥¤ пъсни " ћаксимовича ≥ стол≥тт¤ украњнськоњ науковоњ прац≥.// ”крањна. кн.6  . 1927.
3. ћ.√рушевський ≤стор≥¤ ”крањни-–уси в 10т., т.7 Ќью-…орк 1956.
4. ћ.√рушевский ќчерк истории украинского народа.  . 1990.
5. ћ.√рушевський ≤стор≥¤ ”крањни-–уси в 11т.,12кн.,том1  . 1991.
6. ћ.√рушевський ≤стор≥¤ й њњ соц≥ально-виховуюче знач≥ннЇ.// ћ.√рушевський Ќа пороз≥ новоњ ”крањни. √адки ≥ мр≥њ.  . 1918.
7. ќ.–ибак ћихайло √рушевський ≥ його в≥з≥¤ пер≥одизац≥њ≥стор≥њ украњнськоњ культури.// ћихайло √рушевський. «б≥рник наукових праць ≥ матер≥ал≥в ћ≥жнародноњ юв≥лейноњ конференц≥њ присв¤ченоњ 125-й р≥чниц≥ в≥д дн¤ народженн¤ ћихайла √рушевського. Ћьв≥в 1994.
8. ћ. остомаров ƒв≥ руськ≥ народности.  ињв-Ћ¤йпц≥г 1906.
9. Ћ.«ашк≥льн¤к ћетодолог≥¤ ≥стор≥њ. ¬≥д давнини до сучасност≥. Ћьв≥в 1999.
10. ћ.√рушевський ќсвобождение –осс≥и и укра≥нск≥й вопросъ. —татьи и заметки. —-ѕетербургъ 1907.
11. ћ.√рушевський ’то так≥ украњнц≥ ≥ чого вони хочуть.  .1991.
12. ћ.√рушевський Ќа село! („ергов≥ завданн¤ украњнськоњ трудовоњ ≥нтел≥генц≥њ).// Ѕор≥тес¤- ѕоборете. ѕрага 1920.
13. ћ.√рушевський « б≥жучоњ хвил≥. —татт≥ й зам≥тки на теми дн¤ 1905-6р.  . 1906.
14. Ћ.«ашк≥льн¤к —лав≥стика в науков≥й спадщин≥ та ≥стор≥ософ≥њ ћихайла √рушевського.// ѕроблеми слов'¤нознавства є46, 1994.
15. ћ.√рушевський Ќаша пол≥тика Ћьв≥в 1911.
16. ћ.√рушевський ”крањнська парт≥¤ соц≥¤л≥ст≥в-революц≥онер≥в та њњ завданн¤.  . 1920.