РЕАБИЛИТАЦИЯ

АНТИСТРЕССОВАЯ ПРОГРАММА

Cисецкий Андрей Петрович

Врач-кардиолог высшей категории, к.м.н.

E-mail: spm111@yandex.ru

Киев 2001

Разработана для лиц, часто работающих в стрессовых ситуациях, испытывающих повышенную утомляемость, слабость, вялость, раздражительность, нарушения сна, а также для больных с нарушениями деятельности сердечно-сосудистой системы и желудочно-кишечного тракта с высоким индексом психоэмоционального напряжения.

Цель программы - физическая и психологическая реабилитация больных с функциональными и органическими нарушениями деятельности сердечно-сосудистой системы, желудочно-кишечного тракта и их профилактика у больных и здоровых лиц.

Базисный принцип - уменьшение психоэмоционального напряжения на основе реабилитационной матрицы: оптимальных направлений восстановления нарушенных функций органов и их систем.

ФИЛОСОФСКИЙ БАЗИС

Поcтмодернизм

В философском плане само человеческое существование означает выдвинутость в Ничто, когда человек- трансцендентирует, т.е. выступает за пределы сущего (Мартин Хайдеггер). Наша жизнь довольно часто - "стремление к развитию в обстоятельствах, стремящихся нас раздавить" (Вивекананда). Однако "в жизни человека нет смертельной опасности, пока он способен сохранить свою свободу" (Карл Ясперс).

В эпоху постмодерна, когда переоткрывается субъективный мир человека, его "Я" после того, как тайна и трансцендентность человеческого персонального, личностного центра была угрожающим образом потеряна в всеобъективизирующих теориях "Я" эпохи модерна, необходимо найти новые синтезы противоположных точек зрения - рационализма и иррационализма (Петер Козловский). Это создаст надёжную основу для мощного и всеобъемлющего развития реабилитационных аспектов в медицине, являющейся одним из фундаментальних способов, которым человеческие существа организовывают своё существование и обеспечивают себя средствами выживания (Маркс Вартофский).

Восстановление нарушенных функций организма всегда интересовало человечество. Одно из многочисленных свидетельств этого, дошедшее к нам из древности - "Разговор утомлённого жизнью со своей душой" (Древнеегипетская литература эпохи Среднего царства, II тыс.-е - XVI в. до н.э.).

В постсоциалистическом обществе, в условиях крушения стереотипов и крайней социально-экономической нестабильности родилась жёсткая модель развития личности и общества в экстремальных условиях. Одна из характерных отрицательных черт ее - резкое увеличение психоэмоциональных перегрузок. И как следствие - стремительный рост сердечно-сосудистых заболеваний.

В этот период особенно актуальны новые методы реабилитации и профилактики, дальнейшая разработка и углубление старых, практически хорошо зарекомендовавших себя, позволяющих стабилизировать психоэмоциональную сферу больных с созданием продуктивных установок оптимальной активной жизнедеятельности.

С этой целью создана лечебная и профилактическая антистрессовая программа, основное напрaвление которой - сочетание физической, психологической реабилитации пациентов с высоким индексом психоэмоционального напряжения, нарушениями деятельности сердечно-сосудистой системы системы, желудочно-кишечного тракта и креативной реабилитации, включающей арт-терапию (лечение искусством).

КОНТИНГЕНТ ПАЦИЕНТОВ:

Условно здоровые лица.
Астено - невротический синдром.
Нейроциркуляторная дистония.
Миокардиодистрофия.
Гипертоническая болезнь I, II стадий.
Ишемическая болезнь сердца:
Стабильная стенокардия напряжения I, II, III ФК и покоя.
Постинфарктный кардиосклероз, неосложненный.
Язвенная болезнь желудка и 12-перстной кишки.
Гастриты.

МЕТОДЫ

Физическая реабилитация

Кинезиотерапия

Дозированные физические нагрузки (велоэргометрия).
Лечебная гимнастика.
Ландшафтный терренкур.

Диетотерапия

Ароматерапия

Фитотерапия

Фармакологическая коррекция

Психологическая реабилитация

Психологическое консультирование - индивидуальная беседа.
Психологический мониторинг.
Психотерапия - традиционная: индивидуальная, семейная; анонимная виртуальная (при наличии персонального компьютера).
Аутотренинг.
Трансцедентальная медитация.

Креативная реабилитация

Образная ландшафтная кинезиотерапия
Арт-терапия (традиционная и анонимная виртуальная - при наличии персонального компьютера):
Музыкотерапия.
Терапия рисунком.
Текстовая коррекция
Данс-терапия.

УРОВНИ ПРОГРАММЫ

Программа индивидуальная и/или семейная. Включает в среднем 10-14 посещений. Возможно прохождение программы в полном объеме или частично в зависимости от показаний.

I уровень. Детализированное исследование соматического и психического статусов. Включает осмотр, измерение артериального давления, ЭКГ, при необходимости - ЭхоКГ и ВЭМ-пробу; клинико-биохимические и лабораторные исследования.

Осмотр общетерапевтический, кардиологический, при необходимости - с подключением невропатолога, вертеброневролога, гастроэнтеролога, эндокринолога, нефролога (уролога), гинеколога, дерматовенеролога, сексопатолога.

По результатам осмотра и исследований создается реабилитационная матрица.

II уровень. Собственно психологическая и физическая реабилитация пациентов с использованием всех указанных методов и их сочетаний.

"Міфологічне мислення. Міфологічні епохи та міфологічні герої. Міфологія і епос" (керівник - канд.філос.наук О.Б. Гуцуляк)

План і основний зміст теми:

1. Предмет вивчення міфології. Поняття міфу.

2. Концептуальна характеристика міфологічних систем:
2.1. Просторово-часове співвідношення (просторово-часова картина світу, що виражена: а) у символіці числа 3 + 4 = 7, тобто вертикальна і горизонтальна моделі світу, виражені в образах Світового Дерева і Чотирьох сторін світу; б) послідовній зміні світів (епох або родів: Золотий, Срібний, Бронзовий, Залізний); в) циклічності часу (ідея повернення і трансформацій, тобто стабільності світоустрою через обрядність помираючого/воскресаючого циклу та катастрофічність моменту зміни часових циклів - "Немонтіні" у ацтеків, "Цап-відбувайло" у іудеїв, Коляда у слов'ян);
2.2. Пантеон (вища міфологія; включає поняття про ієрархію богів та духів, уявлення про Верховне Божество і принцип виокремлення основних богів, їх функціональна роль, атрибутика, іконографія тощо);
2.3. Середній рівень (поняття про напівбогів, героїв, божественних Близнюків, надприродних антагоністів);
2.4. Нижчий рівень (уявлення про духів, місцеві божества, їх функцінальне наповнення; звірі, рослини, птахи і святині-талісмани (фетиші), що перебувають на службі у середнього рівня);
2.5. Етичні ідеї основоположного значення ("Шлях краси" у індіанців навахо, "Шлях квітів" у ацтеків, "Правь" у слов'ян, "Шлях чаю" у японців тощо).

3. Важливі міфологічні епохи:
3.1. Епоха Першотворення (космо-, антропо- і етногонічні міфи);
3.2. Епоха Трансформацій (боротьба за впорядкування світу; етеологічні міфи, трікстери, божественні Близнюки);
3.3. Героїчна епоха (герої олюднені і здійснюють подвиги в ім'я людей: - Прометей, Гільгамеш, Кецалькоатль, билинні богатирі);
3.4. Легендарно-історична епоха (міграції племен, набуття талісманів, обітованої землі, міфологічні війни, міфологічні союзи між племенами);
3.5. Есхатологічна епоха ("Кінець світу" як катастрофічна зміна світового ладу - Рагнарьок, Армагеддон, Апокаліпсис).

4. Міфологічний герой (сутність та іпостасі):
4.1. Поняття міфологічного героя (два родових признаки: а) наявність надприродних властивостей - сила, мудрість, якийсь дар; б) використання їх на благо людям);
4.2. Уявлення про обраність героя - і одночасно про його вразливість (проблема героя і суспільства); Культуртрегерство та амбівалентність міфологічного героя.
4.3. Типологія міфологічних героїв:
4.3.1. Богатир (витязь: Ілля Муромець, Манас, Сосруко, Самсон);
4.3.2. Мудрець, пророк (Мойсей, Будда, Мухаммед);
4.3.3. Героїчний мандрівник (Одіссей, Гільгамеш);
4.3.4. Божественний митець: співак (Орфей, Аріон, Вяйнемейнен, Садко, Талієсін); майстер (Дедал, Гефест, Пігмаліон, Кусар-і-Хасіс);
4.3.5. Архаїчні типи міфологічних героїв: а) божественні Близнюки (Діоскури); б) хитрун-трікстер (Локі, Іктомі, частково Одіссей, Койот, Ворон);
4.3.6. Міфологічна героїня: а) Велика Матір (життєдарителька); б) смертеподателька (Мойри, Іштар, Фрігг); Амбівалентність ролі жінки: а) у соціальному плані - через мотив порушення заборони, що спрямоване: 1) до катастрофічності, моментів хаосу (Єва, Авенхаї) або 2) до установлення космічного ладу (цивілізації, через приготування їжі, запалювання вогню, сад, дім тощо); б) у особистісному плані - через мотив вірної і невірної жінки (архетип Єлени і Пенелопи).
4.4. Міфологічний герой в парадигмі героїчного шляху:
4.4.1. Чудесне народження героя (Геракл, Деганавіда, Гільгамеш, Артур);
4.4.2. Поклик до Пригоди (мотивація обраності, відриву від соціуму - вигнання, порушення заборони, переслідування богинею тощо);
4.4.3. Набуття помічника (компенсація недостатності героя, умови здійснення великого шляху);
4.4.4. Перипетії пригоди (випробування, подорож, подвиги - наприклад, 12 подвигів Геракла);
4.4.5. Апофеоз (вершина шляху, пов'язана з тржеством від набуття шуканого або нагорода за нього - священний шлюб, викрадення надприродних дарів, знищення Зла);
4.4.6. Фінал шляху героя як повернення героя до соціуму (принесення дарів народові; відхід героя пов'язаний з остаточним встановленням нового світоустрою, зі зміною епох, і може набувати різні форми - Кецалькоатль, Геракл, Артур, Святогор).

Основні поняття теми: міф, міфологія, міфологічна система, міфологічна епоха, солярний міф, лунарний міф, космогенічний міф, міфічний хронотоп (час і простір), культурний герой, міфічний переказ, епос, парадигма героїчного шляху.

Література:


1. Альбедиль М.Ф. Зеркало традиций: Человек в духовных традициях Востока. - СПб.: Азбука-классика; Петербург. Востоковед., 2003. - 284 с.
2. Арсеньев В.Р. Звери=боги=люди. - М.: Политиздат, 1991. - 160 с.
3. Бессмертная О.Ю., Рябинин А.Л. Предки // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.333-335.
4. Бідочко М. Боги в житті людей стародавнього світу. - Дрогобич: Відродження, 2000. - 156 с.
5. Білик Я., Білик О. Міф як форма філософії // Білик Я., Білик О. Філософські мережива: Посібник для студентів. - К., 1997. - С.43-50.
6. Білик Я., Білик О. Роль міфа в формуванні натурфілософської картини світу // Білик Я., Білик О. Філософські мережива: Посібник для студентів. - К., 1997. - С.50-53.
7. Борхес Х.Л. Книга вымышленных существ. - СПб.: Азбука-классика, 2004. - 384 с.
8. Брагинская Н.В. Календарь // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 612-615.
9. Веселовский А. Миф и символ // Русский фольклор. - 1979. - Т.19. - С.186-199.
10. Голосовкер Я.Э. Логика мифа. - М.: Наука, 1987. - 217 с.
11. Грицнер П.А. Эпос древнего мира. - М., 1971.
12. Евзлин М. Космогония и ритуал. - М., 1993.
13. Элиаде М. Аспекты мифа. - М.: Академ. Проект, 2001. - 240 с.
14. Женщины в легендах и мифах / Пер. с англ. Под ред. К. Ларрингтон. - М.: Крон-Пресс. 1998. - 592 с.
15. Жирмунский В.М. Народный героический эпос: Сравнительно-исторические очерки. - М.-л.: Госхудлитиздат, 1962. - 435 с.
16. Жизнь чудовищ в средние века / Пер. с лат., статьи Н. горелова. - СПб.: Азбука-классика. 2004. - 224 с.
17. Иванов В.В. Антропогонические мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 87-89.
18. Иванов В.В. Близнечные мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 174-176.
19. Иванов В.В. Верх и Низ // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 233-234.
20. Иванов В.В. Дуалистические мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 408-409.
21. Іванов Вяч. Вс. Найдавніші форми людської культури та їх відображення у первісному мистецтві // Всесвіт. - 1976. - №6. - С.187-198.
22. Иванов В.В. Низшая мифология // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.215-217.
23. Иванов В.В. Лунарные мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.78-80.
24. Иванов В.В. Метаморфозы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.148-149.
25. Иванов В.В. Солярные мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.461-462.
26. Иванов В.В., Топоров В.Н. Индоевропейская мифология // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 527-533.
27. Кемпбэлл Д. Герой с тысячью лицами: Миф. Архетип. Бессознательное. - К.: София, 1997. - 336 с.
28. Левинтон Г.А. Инициация и мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 543-544.
29. Левинтон Г.А. Инцест // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 545-547.
30. Левинтон Г.А. Легенды и мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.45-47.
31. Левинтон Г.А. Покления // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.317-318.
32. Левинтон Г.А. Предания и мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.332-333.
33. Левинтон Г.А. Священный брак // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С. 422-423.
34. Леви-Стросс К. Первобытное мышление. - М., 1994.
35. Мелетинский Е.М. Время мифическое // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 252-253.
36. Мелетинский Е.М. Герой // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 294-297.
37. Мелетинский Е.М. Герой волшебной сказки: Происхождение эппоса. - М.: Изд. Вост. Лит-ры, 1958. - 264 с.
38. Мелетинский .М. Демиург // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 366.
39. Мелетинский .М. Эпос и мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С. 664-666.
40. Мелетинский Е.М. Культурный герой // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.25-28.
41. Мелетинский Е.М. Миф и историческая поэтика фольклора //Фольклор: Поэтическая система / Отв.ред. А.И. Баландин, В.М. Гацак. - М.: Наука, 1977. - 23-41.
42. Мелетинский Е.М. Предки Прометея: Культурный герой в мифе и эпосе // Вопросы истории мировой культуры. - 1958. - №3.
43. Мелетинский Е.М. Сказки и мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.441-444.
44. Мифы народов мира: В 2-х тт. (будь-яке видання).
45. Мишанич М., Мишанич С. Міф, міфологія, міфологізм, міфокритика, міфопоеика: Історія інтерпретацій і розмежування понять. - Донецьк: НОРА-ПРЕС, 2002. - 60 с.
46. Неклюдов С.Ю. "Героическое детство" в эпосах Востока и Запада // Историко-филологические исследования. Памяти акад. Н.И. Конрада. - М., 1974. - С.129-140.
47. Новик Е.С. Шаманская мифология // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С. 638-639.
48. Панченко І. Міфи як витвір міфопоетичної свідомості: Визначення поняття // Зарубіжна література. - 1996. - №6. - С.6.
49. Петрухин В.Я. Загробный мир // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 452-456.
50. Пропп В.Я. Мотив чудесного рождения // Пропп В.Я. Сказка. Эпос. Песня. - М.: Лабиринт, 2001. - С.65-104.
51. Рабинович Е.Г. Богиня-мать // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 178-180.
52. Ранк О. Миф о рождении героя / Предисл. В. Менжулин. Сост. С.Л. Удовик. - М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1997. - 252 с.
53. Режабек Е.А. Становление мифологического сознания и его когнитивности // Вопросы философии. - 2002. - №1. - С.52-67.
54. Рыбаков Б.А. Космогония и мифология земледельцев энеолита // Советская археология. - 1965. - №1-2.
55. Сейбутис А.А. Индоевропейцы: Палеоэкология и прородные сюжеты мифов // Природа. - 1987. - №8. - С.98-106.
56. Стецюк В. Громовержець та міф про чудесне напродження. - Львів: Ліга-Прес, 2004. - 181 с.
57. Тертерян И.А. Человек мифотворящий. - М.: Сов. Писатель, 1988. - 597 с.
58. Токарев С.А. Боги // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 177-178.
59. Токарев С.А. Эсхатологические мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С. 670-671.
60. Токарев С.А. Этиологические мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С. 672.
61. Токарев В.Н. Космогонические мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.6-9.
62. Токарев В.Н. Культовые мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.24-25.
63. Токарев С.А. Обряды и мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С. 235-237.
64. Токарев С.А. Олицетворение, персонификация // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С. 252-254.
65. Токарев С.А. Религия и мифология // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.376-378.
66. Токарев С.А. Тотемические мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.522-523.
67. Токарев С.А. Что такое мифология? // Вопросы истории религии и атеизма. - М., 1962. - Т.10.
68. Токарев С.А., Мелетинский Е.М. Мифология // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 11-20.
69. Топоров В.Н. Древо мировое // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 398-406.
70. Топоров В.Н. Заговоры и мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 450-452.
71. Топоров В.Н. Имена // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 508-510.
72. Топоров В.Н. История и мифы // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.1. - С. 72-574.
73. Топоров В.Н. Модель мира // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.161-164.
74. Топоров В.Н. первочеловек // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.300-302.
75. Топоров В.Н. Хаос // Мифы народов мира. - М.: Сов.энциклопедия, 1988. - Т.2. - С.579-582.
76. Угринович Д.М. Сущность первобытной мифологии и тенденции её эволюции // Вопросы философии. - 1980. - №9. - С.135-147.
77. Шахнович М.И. Первобытная мифология и философия: Предыстория философии. - Л.: Наука, 1971. - 240 с.
78. Шмидт Р.В. К вопросу о возникновении культов деревьев // Гуманитарный экологический журнал. - 2001. - Т.3. Вып.1. - С.84-85.
79. Яковлева А.М. Мифологические корни фольклорного мышления: Пространство, время, существование // Вестник МГУ. Серия . Философия. - 1981. - №6. - С.56-65.
80. Яншина Е.М. Формирование и развитие древней мифологии Китая. - М.: Наука, 1984. - 284 с.

"Традиція вивчення міфології" (керівник - канд.філос.наук О.Б. Гуцуляк)

План і основний зміст теми:
1. Філософсько-символічна інтерпретація (Платон, Евгемер);

2. Алегорична інтерпретація (середньовіччя та Відродження);

3. Філософія міфу Дж. Віко (XVIII ст.);

4. Філософія міфу у романтизмі (Гердер, Шеллінг);

5. Порівняльно-історичне (компаративне) вивчення міфу:
5.1. Натуралістична, або солярно-метеорологічна школа (А. Кун, М. Мюллер, Ф. Буслаєв, А. Афанасьєв, О. Потебня);
5.2. Антропологічна, або еволюціоністська школа (Е. Тейлор, Дж. Фрезер);
5.3. Ритуалістична школа (А. Веселовський, А. Золотарьов, М. Бахтін);
5.4. Функціоналістична школа (Б. Малиновський, Ж. Дюмезіль);
5.5. Соціологічна школа (Е. Дюркгейм, Л. Леві-Брюль);

6. Символічна теорія міфу (Е. Кассірер);

7. Психоаналітична теорія міфу (З. Фрейд, К.Г. Юнг та їх послідовники);

8. Структуралістська теорія міфу (К. Леві-Строс);

9. Марксистська теорія міфу (Н. Марр, С. Токарев, А. Анісімов, М. Шахнович, М. Ліфшиц);

10. Теорія поетики міфу (О. Фрейденберг, І. Франк-Каменецький, Е. Мелетинський);

11. Лінгво-семантична школа (Ю. Лотман, В. Іванов, В. Топоров);

12. Міф і сакральне (М. Еліаде, Р. Генон, Ю. Евола).