Ќј„јЋќ  



  ѕ”ЅЋ» ј÷»»  



  Ѕ»ЅЋ»ќ“≈ ј  



   ќЌ“ј “џ  



  E-MAIL  



  √ќ—“≈¬јя  



  „ј“  



  ‘ќ–”ћ / FORUM  



  —ќќЅў≈—“¬ќ  







Ќаши счЄтчики

яндекс цитуванн¤

 

      
»нститут стратегического анализа нарративных систем
(»—јЌ—)
L'institut de l'analyse strategique des systemes narratifs
(IASSN)
≤нститут стратег≥чного анал≥зу наративних систем
(≤—јЌ—)



стать¤

ѕроблеми психопол≥тики в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћихайла √рушевського.

¬олодимир Ѕудз

ѕредметом психопол≥тичних досл≥джень Ї не сама псих≥ка людини ¤к така, ¤к феномен (в такому значенн≥ нею займаЇтьс¤ психолог≥¤), а ним Ї вплив псих≥ки людини зокрема, ≥ псих≥ки сп≥льноти на прот≥канн¤ пол≥тичних процес≥в, ≥ взагал≥ на х≥д соц≥ально-≥сторичного процесу, (адже пол≥тичн≥ процеси зумовлен≥ певними соц≥ально-культурними обставинами в ¤ких перебувають њх суб'Їкти). ¬≥домо, що в ф≥лософ≥њ, соц≥олог≥њ, психолог≥њ, пол≥толог≥њ були спроби по¤снити х≥д сусп≥льного розвитку ≥ ≥сторичного процесу в ц≥лому через вплив на них р≥зноман≥тних псих≥чних фактор≥в: - через псих≥ку ≥ндив≥д≥в (√.“ард, ¬.¬ундт, ¬.ƒ≥льтай), через почутт¤, думки, здатност≥ людей (‘.√≥дд≥г≥нс, Ћ.”орд), через ≥нстинкт войовничост≥ (–осс, Ѕогардус), через статевий ≥нстинкт («.‘ройд), через ≥дењ ≥ почутт¤ особистост≥ (√.«≥ммель), через законом≥рност≥ колективноњ св≥домост≥ (≈.ƒюркгейм), через колективн≥ у¤вленн¤ (ћ.Ѕлок), через ментальн≥сть (Ћ.‘евр), через форми св≥домост≥ (духу) (Ѕ. роче), через думки (≥дењ) (–. олл≥нгвуд), через життЇвий порив (ј.Ѕергсон, ј.“ойнб≥), через розгортанн¤ розуму (√.√егель, ≈.√уссерль), через мову ≥ мовленн¤ (√.√адамер), через боротьбу пристрастей (—артр), через св≥тогл¤дн≥ позиц≥њ (ћ.¬ебер), через психолог≥ю мас (≤.“ен, Ўтайнталь, ЋЇбон), через дух нац≥њ (романтизм), через стад≥њ розвитку св≥домост≥ (ќ. онт), через чергуванн¤ ≥ндив≥дуал≥стських ≥ колектив≥стських тенденц≥й в соц≥ум≥ (ћ.√рушевський) ≥ т. д.

”загальнюючи вище сказане можна зробити висновок, що в ’≤’ ≥ ’’ ст. по¤сненн¤ соц≥альних ¤вищ ≥ процес≥в в гуман≥тарних науках зд≥йснюЇтьс¤ через психолог≥чну парадигму, тобто вс≥ ¤вища по¤снюютьс¤ через р≥зноман≥тн≥ псих≥чн≥ фактори. ўе одним п≥дтверджен¤м цього Ї виникненн¤ психо≥стор≥њ предметом досл≥дженн¤ ¤коњ Ї "Евивченн¤ впливу сфери п≥дсв≥домого (особистого ≥ колективного) на ≥сторичну д≥йсн≥стьЕ"[1,с.7], ¤ка ж звичайно маЇ своњх попередник≥в в особах вище названих мислител≥в.

як бачимо псих≥чне середовище маЇ надзвичайно широкий д≥апазон - в≥д сфери несв≥домих пот¤г≥в ≥ ≥нстинкт≥в до сфери ≥дей. ¬иход¤чи з цього псих≥чну сферу необх≥дно умовно под≥лити на два р≥вн≥ : св≥домий ≥ несв≥домий (при цьому звичайно важко розмежувати ц≥ два р≥вн≥), ≥ вже через такий под≥л п≥дходити до вивченн¤ њх впливу на пол≥тичн≥ процеси.

ћи ведемо мову про психопол≥тику, отже терм≥н "псих≥ка", "псих≥чний" будемо вживати у заченн≥ "людське", тобто в даному випадку псих≥чним Ї те, що стосуЇтьс¤ людини. який тод≥ ≥з двох р≥вн≥в псих≥ки - св≥домий чи несв≥домий ми можемо коригувати ≥ контролювати, направл¤ти в певне русло ≥ ¤кими засобами це можна зд≥йснювати. «вичайно, що контролювати ми можемо св≥дом≥ псих≥чн≥ фактори, ≥ цей контроль покладаЇтьс¤ на соц≥альн≥ ≥нститути. Ќесв≥домий р≥вень псих≥чних факторф≥в знаходитьс¤ поза межами нашоњ дос¤жност≥, ≥ в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д самоњ сут≥ людини ¤к соц≥ально-б≥олог≥чноњ ≥стоти. ¬ цьому ракурс≥ людська псих≥ка Ї сумою соц≥альних (культурних) ≥ б≥олог≥чних (природн≥х) вплив≥в. “ут психопол≥тика пов'¤зуЇтьс¤ з геопол≥тикою, а в сум≥ ц≥ сфери твор¤ть певний вид культури, ¤кий Ї визначальним в даному просторово-часовому вим≥р≥. «в≥дси психопол≥тика т≥сно пов'¤зуЇтьс¤ з ≥ншими науковими дисципл≥нами. ѕол≥тичн≥ процеси так чи ≥накше в≥дбуваютьс¤ в просторово-часових координатах, а отже Ї ≥сторичними, а зв≥дси мають своњ специф≥чн≥ особливост≥. ¬ ц≥лому суть ≥сторичного процесу досл≥джуЇ ф≥лософ≥¤ ≥стор≥њ. якщо ж ми розгл¤даЇмо пол≥тичн≥ процеси ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в середин≥ окремоњ крањни, а в даному випадку - ”крањни, то щоб рац≥онально по¤снити ц≥ процеси перш за все необх≥дно досл≥дити нашу ≥стор≥ю, усв≥домити суть ≥сторичного процесу, оск≥льки сучасн≥ пол≥тичн≥ под≥њ т≥сно пов'¤зан≥ з ≥сторичним минулим народу, ≥ мають там своЇ кор≥нн¤, що вказуЇ на континуальн≥сть самого ≥сторичного процесу.

якщо ми п≥д таким кутом розгл¤даЇмо завданн¤ психопол≥тики - тобто досл≥дженн¤ особливостей прот≥канн¤ пол≥тичних процес≥в ¤к в середин≥ окремоњ крањни так ≥ поза њњ межами, а в даному випадку ”крањни, то тут безумовно важливими Ї ф≥лософсько-≥сторичн≥ погл¤ди ћ.√рушевського, ¤к≥ стосуютьс¤ сутност≥ ≥ причин прот≥канн¤ ≥сторичного процесу украњнського народу ≥ людства в ц≥лому.  р≥м того в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського можна спостер≥гати саме психопол≥тичний анал≥з ≥сторичних под≥й, а також наданн¤ великоњ ваги псих≥чним факторам в ≥сторичному процес≥, а отже зокрема ≥ в пол≥тичному, але одночасно в≥дсутн≥сть њх абсолютизац≥њ. ¬ ц≥лому ф≥лософ≥¤ ≥стор≥њ ћ.√рушевського Ї пол≥факторною теор≥Їю, де взаЇмно перес≥каютьс¤ ≥ взаЇмод≥ють р≥зноман≥тн≥ фактори - економ≥чн≥, соц≥альн≥, культурн≥, псих≥чн≥, пол≥тичн≥ ≥ ≥нш≥. ‘≥лософ≥¤ ≥стор≥њ √рушевського "Ебудувалась на теор≥њ фактор≥в. —оц≥альний процес досл≥джуЇтьс¤ на баз≥ факт≥в, ¤к≥ витворюють б≥олог≥чн≥, економ≥чн≥ та псих≥чн≥ фактори. ¬ир≥шальне значенн¤ маЇ останн≥й, псих≥чний фактор."[2,с.24]

ўо ж стосуЇтьс¤ псих≥чних фактор≥в ≥сторичного процесу, то у ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського, њх також умовно можна под≥лити на св≥дом≥ ≥ несв≥дом≥, ¤к≥ в свою чергу взаЇмод≥ють м≥ж собою ≥ залежать в≥д впливу зовн≥шн≥х фактор≥в - в≥д впливу культурного ≥ природнього середовища, ≥ тому "Е≥сторичн≥ постат≥, Ї продуктами епохи ≥ середовища".[2,с.34] ѕ≥д св≥домими псих≥чними факторами будемо мати на уваз≥ т≥, ¤к≥ так чи ≥накше можна посилити чи обмежити через нашу св≥дому волю, через нашу ≥нтенц≥ю. ѕ≥д несв≥домими т≥, ¤к≥ не п≥ддаютьс¤ миттЇвому, чи б≥льш-менш короткотерм≥новому впливу (так ¤к св≥дом≥), ≥ залежать в≥д ментальних особливостей, в≥д складу характеру ≥ темпераменту. Ќаприклад ≥нтенц≥ю псих≥ки на той чи ≥накший вид д≥й - (добрих чи поганих) можна миттЇво зм≥нити св≥домим актом вол≥, однак цим же самим актом вол≥ ми не можемо миттЇво зм≥нити наш характер чи темперамент.

ƒ≥апазон св≥домих псих≥чних фактор≥в Ї незвичайно широкий - мотиви, ≥нтереси, ≥дењ, ¤к≥ в ц≥лому визначаютьс¤ культурним середовищем, ≥ ¤к≥ в≥дображають ц≥нн≥сно-смислов≥ ор≥Їнтири людини ≥ сусп≥льства в р≥зноман≥тних сферах життЇд≥¤льност≥. ¬арто в≥дзначити також, що пол≥тичн≥ ≥нтереси вузько пов'¤зан≥ з економ≥чними, а останн≥ в свою чергу з б≥олог≥чними потребами, ¤к≥ в свою чергу можуть бути обмежен≥ через псих≥ку людини. ÷≥нност≥ таким чином Ї компром≥с м≥ж природою людини ≥ культурою. «агалом вс≥ сфери життЇд≥¤льност≥ у ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського т≥сно взаЇмод≥ють ≥ перес≥каютьс¤. ѕол≥тика т≥сно зв'¤зана з ≥деолог≥Їю, ≥ пол≥тична аг≥т≥ц≥¤ може проводитись ≥ грунтуватись "на рел≥г≥йно-нац≥ональних почутт¤хЕ"[3,с.259] ” свою чергу ц≥ почутт¤ ≥нтенц≥онально направлен≥ на волод≥нн¤ певними ц≥нност¤ми, втрата ¤ких викликаЇ у сп≥льнот≥ "напруженн¤ ≥ загальне роздражненн¤Е"[3,с.103] “ут ц≥нност≥ (вартост≥) стають мотивами тих чи ≥нших д≥й людини ≥ сп≥льноти. ƒл¤ √рушевського ¤краз Ї важливим знайти "мотивуванн¤"[4,с.167] вчинк≥в ≥ под≥й, ≥ з документальних матер≥ал≥в "вим≥рковувати х≥д под≥й, мотиви ≥ нам≥ри".[4,с.167], тобто в≥н намагаЇтьс¤ в досл≥дженн¤х "по можливост≥ встановити взаЇмне в≥дношенн¤ факт≥в зовн≥шньоњ ≥стор≥њ, знайти њх зв'¤зок з внутр≥шн≥м житт¤м, вгадати характер ц≥Їњ останньоњЕ"[5,с.V]

—в≥дом≥ псих≥чн≥ фактори в б≥льш≥й м≥р≥ зв'¤зан≥ з ц≥нност¤ми (вартост¤ми, благами), ¤к≥ Ї мотивами д≥¤льност≥, викликають певн≥ почутт¤, Ї предметом домагань людини ≥ сусп≥льних груп, ¤к≥ Ї предметом соц≥альних норм ≥ закон≥в, ¤к≥ Ї основою св≥тов≥дчутт¤ ≥ св≥тосприйманн¤. ѕсих≥чна ≥нтенц≥¤ може мати сол≥дарну чи ≥ндив≥дуальну направлен≥сть, ¤ка теж маЇ своњм предметом ц≥нност≥. ћ.√рушевський пише: "¬се б≥льше укр≥плююсь в переконанн≥ про вир≥шальну ролю в в≥чних зм≥нах людського житт¤ сењ неустанноњ конкуренц≥њ ≥ндив≥дуал≥стичних ≥ колектив≥стичних тенденц≥й (вид≥лене мною-¬.Ѕ.) ≥ пер≥одичного чергуванн¤ переваги то одних то другихЕ—е чергуванн¤ мен≥ у¤вл¤Їтьс¤ ¤к основа ритму соц≥альноњ еволюц≥њЕ"[6,с.4] ; ≥ дал≥ : "¬се людське житт¤, ¤к ми побачимо се нераз було в≥чною зм≥ною, в≥чним чергуванн¤м пот¤г≥в до колектив≥зму ≥ ≥ндив≥дуальноњ самозадоволеност≥ (автарк≥њ) (вид≥лене мною-¬.Ѕ)Е–ан≥ше чи п≥зн≥ше зм≥на сих обставин мусила погнати њњ [людську природу - ¬.Ѕ.] з сьго в≥докремленого ≥снуванн¤ до об'Їднанн¤."[6,с.86] ќтож у ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського в загальному ≥сторичний процес, ≥ пол≥тичн≥ процеси зокрема, це "в≥чне чергуванн¤ пот¤г≥в" до самост≥йного чи колективного сп≥вжитт¤. «вичайно, що це "чергуванн¤" ≥ ц¤ "конкуренц≥¤" не прот≥кають поза псих≥кою людини, отже ареною ц≥Їњ конкуренц≥њ, чергувань ≥ боротьби - Ї св≥дом≥сть ≥ почутт¤ людини ≥ сп≥льноти. «в≥дси ≥стор≥¤ ≥ пол≥тика - процеси, ¤к≥ мають своњм субстратом псих≥ку сусп≥льства, ¤ка Ї ≥нтенц≥онально направлена на колектмв≥зм чи сол≥даризм, ¤к≥ в свою чергу мають п≥д собою певн≥ св≥тогл¤дн≥ принципи, що њх пропонуЇ культура.

ќднак ¤кими Ї власне сол≥даризм ≥ ≥ндив≥дуал≥зм - св≥домими бажанн¤ми чи несв≥домими ≥нстинктами. ” ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського на перших етапах соц≥альноњ еволюц≥њ ц≥ почутт¤ Ї механ≥чними, залежать в≥д умов ≥ обставин в ¤ких живе людина, тобто перший ступ≥нь колектив≥зму - "механ≥чне скупленн¤ родин"[6,с.86] ѕ≥зн≥ше вони набувають прагматичного, утил≥тарного характеру, ≥ найвищий ступ≥нь соц≥альноњ еволюц≥њ - це св≥дома перевага сол≥даризму, коли людина починаЇ розум≥ти , що це Їдиний найб≥льш перспективний ≥ гуманний шл¤х розвитку соц≥уму. ¬ ц≥лому почутт¤ сол≥даризму ≥ ≥ндив≥дуал≥зму формуютьс¤ п≥д впливом природн≥х, економ≥чних, пол≥тичних, культурних фактор≥в, а ставши сформованими, ¤к соц≥альн≥ факти, в свою чергу стають д≥йовими факторами соц≥альноњ еволюц≥њ. "«авд¤ки отс≥й своњй зд≥бност≥ приноровлен¤, людськ≥ групи дуже швидко ≥ сильно приладжуютьс¤ до обставин, котр≥ збивають њх до купи ≥ ведуть до т≥сн≥шого зв'¤зку й орган≥зац≥њ, й ≥нстинкт в≥докремленост≥ поступаЇтьс¤ м≥сцем ≥нстинктам колектив≥стичнимЕ(¬.Ѕ.) –≥дко де бували так≥ спри¤тлив≥ обставини, що дозвол¤ли люд¤мЕжити вповн≥ в≥докремленими парамиЕякраз навпаки, розмноженн¤ людей ≥ умови њх прогодуванн¤ звичайно змушували њх збиватис¤ в певних корисн≥ших м≥сц¤хЕ- де де саме добуванн¤ њж≥ часто вимагало об'Їднанн¤ людських силЕƒо сього ж приводили ≥ ≥нш≥ мотиви - наприклад користуванн¤ виг≥дними дл¤ житт¤ м≥сц¤ми,Епотреба оборониЕ"[6,с.86], тобто тут уже мотиви Ї б≥льш прагматичними. ќтже природа людини Ї така, що зм≥нюЇтьс¤ на р≥вн≥ псих≥ки п≥д впливом спри¤тливих ≥ неспри¤тливих обставин, ≥ ц¤ зм≥на , це чергуванн¤ Ї основою ритму соц≥альноњ еволюц≥њ. «в≥дси розвиток пол≥тичних, економ≥чних процес≥в, а в загальному ≥сторичного процесу, прот≥каЇ на основ≥ емоц≥й, почутт≥в, пот¤г≥в, прагнень, думок людини, ≥ людина вт≥люючи њх в житт¤ таким чином творить ≥стор≥ю.

Ћюдина Ї т≥сно пов'¤зана з географ≥чними умовами, ¤к≥ диктують њй певний спос≥б житт¤ (Ѕокль), ≥ вона змушена пристосовуватись ≥ в≥дпов≥дати на њх вплив (“ойнб≥)."«вичайно ж зовн≥шн≥ обставини дають неустанн≥ притоки до кооперац≥њ реальноњ б≥льш пост≥йноњ, ≥ п≥д њх впливом орган≥зац≥йн≥ елементи виход¤ть з свого "прихованого ≥снуванн¤", набирають форм пост≥йних, виразних ≥ в≥дносно скоро перевод¤ть скупину в б≥льш орган≥зован≥ форми".[6,с.89] «овн≥шн≥ обставини природнього, економ≥чного характеру змушують людей об'Їднуватись."« початку об'Їднанн¤ЕмаЇ чисто механ≥чний характерЕ[аналог≥њ з ƒюркгеймом-¬.Ѕ.] јле в так≥м чисто механ≥чн≥м стан≥ людськ≥ групи звичайно не можуть з≥ставатис¤ довго, з огл¤ду на св≥й соц≥альний ≥нстинктЕ«громаджен≥ разом люди не можуть довго залишатись механ≥чним агрегатом, а м≥ж ними починаЇтьс¤ витвор¤тись ≥ певна сол≥дарн≥сть ≥ певна орган≥зац≥¤, ≥ взагал≥ житт¤ в таких людських скупинах еволюц≥онуЇ швидко."[6,с.87]

” ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського процеси сусп≥льно-пол≥тичноњ ≥нтеграц≥њ ≥ диференц≥ац≥њ в≥дбуваютьс¤ п≥д впливом "б≥олог≥чних, економ≥чних ≥ психолог≥чних фактор≥вЕ"[6,с.171] ÷≥ процеси не мають трансцендентного походженн¤ ужев тому, що вони пов'¤зан≥ з б≥олог≥Їю ≥ психолог≥Їю людини, ≥ вище перерахован≥ фактори теж з ними зв'¤зан≥. «в≥дси сусп≥льно-пол≥тичний розвиток, еволюц≥¤ соц≥уму, що розгортаЇтьс¤ в простор≥ ≥ час≥, тобто в ≥стор≥њ Ї насл≥дком взаЇмод≥њ ≥ складноњ комб≥нац≥њ р≥зноман≥тних фактор≥в, ¤к≥ переломлюютьс¤ в псих≥ц≥ людини, ≥ ¤к≥ таким чином формують саму людину ≥ сусп≥льство, њх спос≥б житт¤ ≥ повед≥нку. ѕсих≥ка людини Ї те поле, де розгортаЇтьс¤ комб≥нац≥¤ ≥ взаЇмод≥¤ р≥зноман≥тних фактор≥в,≥ ¤ка (псих≥ка) в свою чергу ставши уже сформованою, стаЇ ареною на ¤к≥й розвиваЇтьс¤ весь ≥сторичний процес. ѕсих≥чна сфера за √рушевським ¤вл¤Ї собою "суму нахил≥в ≥ пот¤г≥в, що виробилисьЕб≥олог≥чними й економ≥чними побудниками, але [¤к≥] самост≥йно вже себе про¤вл¤ютьЕ"[6,с.65] “аким чином сам ≥сторичний процес Ї пол≥факторним, але центром ц≥Їњ пол≥факторност≥ Ї людина, Ї њњ псих≥ка, псих≥ка сп≥льноти, ¤ка в свою чергу ≥ Ї головною д≥ючою силою ≥сторичного процесу. ¬ пол≥тичних, соц≥альних, економ≥чних процесах у ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського головним њх суб'Їктом Ї народ (сп≥льнота), соц≥ум. —ам≥ ж бажанн¤ народу, його ц≥нност≥ ≥ ≥нтереси,а в ц≥лому його псих≥ка визначають напр¤м ≥ характер прот≥кан¤ р≥зноман≥тних соц≥ально-пол≥тичних процес≥в. ќтож в загальному ц≥ процеси Ї св≥домими, незважаючи на перш≥ етапи ≥снуванн¤ соц≥альноњ сп≥льноти, де вони Ї механ≥чними (або несв≥домими). ћ.√. пише, що людське житт¤ ≥ соц≥альн≥ в≥дносини не можуть бути зведен≥ до "механ≥чних взаЇмов≥дносин ≥ залежностей, ¤к≥ пом≥чаютьс¤ в природ≥ неорган≥чн≥й ≥ орган≥чн≥й."[6,с.35] —оц≥альн≥ в≥дносини ¤вл¤ютьс¤ "актом вол≥, при т≥м вол≥ св≥домоњ, ¤ка ставить певну метуЕ"[6,с.36], в них ≥снуЇ "елемент вол≥, Еелемент метиЕ≥ елемент моральноњ обов'¤зковост≥Е"[6,с.36] “аким чином ≥чторичний процес в ц≥лому не Ї ареною сл≥поњ боротьби фактор≥в, оск≥льки њх зр≥вноважуЇ ≥ н≥велюЇ њх детерм≥нац≥ю ≥ механ≥чн≥сть людина, њњ св≥дома вол¤ ≥ мета. ≤сторичний процес не Ї ареною боротьби за виживанн¤, оск≥льки людина вносить в нього елементи моралноњ обов'¤зковост≥, в ньому д≥Ї св≥дома вол¤, ¤ка ставить мету. "Е—учасн≥ науки сто¤ть на грунт≥ "детерм≥н≥зму" - обмеженост≥ людськоњ вол≥ й залежност≥ њњ в≥д оточенн¤ (milieu), себто в≥д даних обставин житт¤ ≥ його генетичного розвитку. јле зв≥дси ще дуже далеко до повного механ≥зму ≥ автоматизму ≥сторичного розвою людства, до котрого треба звести його соц≥альний процесЕ"[6,с.36] —оц≥альн≥ ≥ природн≥ ¤вища Ї ¤к≥сно в≥дм≥нн≥ м≥ж собою, ≥ тому у соц≥альних ¤вищах важко визначити законом≥рност≥, оск≥льки "до складност≥ фактор≥в ≥ сил, ¤к≥ себе ви¤вл¤ють в соц≥альному процес≥, додаютьс¤ ≥ Еелементи доц≥льност≥ ≥ моральност≥Е ¬с≥ зусил¤ можливо упростити схему соц≥ального процесу ≥ надати йому характер ¤к найб≥льше автоматичний ≥ механ≥чний таки не можуть скинути з рахунку сих елемент≥в."[6,с.37].

ќтож визнанн¤ √рушевським ≥снуванн¤ елемент≥в доц≥льност≥ (тобто на¤вн≥сть певноњ мети, ¤ка покладаЇтьс¤ людиною рац≥ональними методами - (можлив≥ аналог≥њ з ћ.¬ебером)) ≥ моральност≥, пов'¤зуЇ спос≥б його викладу до неокант≥анськоњ традиц≥њ. ƒоц≥льн≥сть ≥ моральн≥сть так чи ≥накше передбачають ≥снуванн¤ певних ц≥нностей (вартостей, благ) до ¤ких спр¤мована мета д≥¤льност≥ людини, (¤ка Ї основним суб'Їктом ≥сторичного процесу), ≥ ¤к≥ Ї мотивами њњ д≥¤льност≥, а також предметом моральноњ регул¤ц≥њ в сусп≥льств≥.  р≥м того √рушевський заперечуЇ "детерм≥н≥зм" середовища, ≥ його фактор≥в щодо людськоњ св≥домост≥ ≥ людськоњ вол≥, нав≥ть ¤кщо ≥ фактори Ї найб≥льш впливовими, зокрема економ≥чн≥. «в≥дси методолог≥чна засада ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського - пол≥факторн≥сть ≥ системн≥сть. ќтже в п≥знанн≥ пол≥тичного процесу чи ≥сторичного процесу в ц≥лому неох≥дно використовувати системний п≥дх≥д, враховуючи вплив вс≥х фактор≥в. ≤сторичний процес Ї пол≥факторним ≥ його неможливо зводити до ¤когось одного з фактор≥в. « ц≥Їњ позиц≥њ √рушевський критикуЇ марксизм: "« р≥зних теч≥й в соц≥олог≥њ дос≥ може найб≥льше р≥шучост≥ ≥ безогл¤дност≥ в спрощенн≥ соц≥ального процесу показали марксистиЕ"[6,с.37] ¬≥н пише, що в реальних обставинах житт¤ можна побачити "пост≥йну прогрес≥ю складност≥ ≥ скомпл≥кованост≥ його фактор≥вЕ"[6,с.41], тому "Еприходитьс¤ вважати соц≥альн≥ факти ¤вищами дуже скомпл≥кованими, ¤к≥ нав≥ть по¤снювати буваЇ не легко."[6,с.39] ” виникненн≥ соц≥альних ¤вищ можна просл≥дкувати "складн≥ впливи р≥зних рац≥ональних ≥ррац≥ональних фактор≥вЕ"[6,с.55] —тановленн¤ соц≥альних факт≥в в≥дбуваЇтьс¤ п≥д "складними впливами бутт¤ ≥ њх переломленн¤ в психолог≥чн≥й сфер≥"[6,с.169] ѕроте ц≥ "впливи бутт¤", не детерм≥нують людину под≥бно до тварини, оск≥льки людина маЇ високорозвинену псих≥ку, ≥ може св≥домо обмежити ц≥ впливи. "ЕЅ≥олог≥чн≥ ≥нстинктиЕнераз в≥дступають зовс≥м на другий план перед факторами ≥ншого пор¤дку - психолог≥чного ≥ соц≥ального. —оц≥альний ≥нтерес набираЇ самост≥йного значенн¤, беретьс¤ регулювати б≥олог≥чн≥ пот¤ги, що немов зникають перед напливом р≥зних, часто не дуже ¤сних нам ≥дей ≥ у¤влень, ¤к≥ штовхали людей на найб≥льш≥ самов≥дречен¤ в с≥й сфер≥."[6,с.55] «агалом "Елюдство переживаЇ в≥д часу до часу певн≥ пароксизми бажанн¤ перемогти своњ природн≥, ф≥зичн≥ пот¤ги - провокувати ≥ зневажати њх, щоб п≥дн¤тись над ними на вищу ступ≥нь людського житт¤."[6,с.55] ¬ цьому випадку культурн≥ чинники через псих≥ку людини можуть обмежити вплив зовн≥шн≥х фактор≥в. ≤деолог≥чн≥, св≥тогл¤дн≥, ф≥лософськ≥, рел≥г≥йн≥ теч≥њ таким чином можуть суттЇво вплинути на х≥д пол≥тичних процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ в ≥стор≥њ. «а √рушевським в сп≥льнот≥ творитьс¤ певна "психолог≥чна надбудова"[6,с.89], ¤ка штовхаЇ њњ до вищих орган≥зац≥йних форм. ÷¤ психолог≥чна надбудова, р≥зн≥ форми сусп≥льноњ св≥домост≥ мають безперечно великий вплив на розвиток пол≥тичних процес≥в, оск≥льки саме в них ≥снують моральн≥, смислов≥, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтири д≥¤льност≥ ≥ повед≥нки людини, ¤к≥ ≥ задають той ритм сол≥дарност≥ ≥ ≥ндив≥дуал≥зму, а ширше альтруњстичним ≥ егоњстичним тенденц≥¤м ≥ настро¤м в сп≥льнот≥. √рушевський пише, що щодо соц≥ального процесу ≥ його п≥знанн¤ приходитьс¤ рахуватись "Енав≥ть з становища посл≥довного детерм≥н≥зму з колективною психолог≥Їю людськоњ громади : тими елементами доц≥льности ≥ моральноњ регул¤ц≥њ, котр≥ вона вносить..."[6,с39]  р≥м того з "розвитком духовного житт¤ людини, уже на дуже прим≥тивних стад≥¤х жит¤, поруч њх [б≥олог≥чного ≥ економ≥чного фактору - ¬.Ѕ.] д≥стаЇ дуже важний ≥ самост≥йний вплив фактор психолог≥чний, все в ширших ≥ р≥зноман≥тн≥ших своњх про¤вах. як рел≥г≥йна у¤ва, обичай ≥ мораль, мистецтво. ¬ м≥ру того ¤к виростаЇ над економ≥чною основою соц≥ально-пол≥тична ≥ культурна надбудова, так р≥зн≥ њњ складники р≥зн≥ елементи починають вже самост≥йн≥ше ≥ сильн≥ше впливати на соц≥альну еволюц≥юЕ"[6,с.38] ÷≥кавим Ї те, що п≥д психолог≥чними факторами √рушевський розум≥Ї "соц≥ально-пол≥тичну" ≥ "культурну надбудову", тобто все, що людина фактично створила, а не т≥льки настроњ ≥ почутт¤, чи ≥нстинкти. “обто категор≥¤ псих≥чного ≥нтерпретуЇтьс¤ ним б≥льш широко - ¤к культурне ≥ св≥доме також.

ќтже Їдина сфера , що ЇднаЇ людство - це сфера псих≥чного, що маЇ св≥й ви¤в в культур≥. Ќезалежно в≥д зовн≥шн≥х обставин "людське житт¤ на р≥зних к≥нц¤х земл≥ вдар¤Ї под≥бност¤ми в формах ≥ розвитку ¤к матер≥альноњ, так ≥ духовноњ культури."[6,с.33], а ц≥ под≥бност≥ "закор≥нен≥ в загально-людських прикметах."[6,с.34] ¬ свою чергу сп≥льн≥сть прикмет породжуЇ под≥бност≥ в культур≥, ≥ зв≥дси через культуру Ї можливими шл¤хи взаЇморозум≥нн¤. —п≥льн≥сть загально-людських прикмет св≥дчить також про те, що у м≥жнародних пол≥тичних в≥дносинах не можна керуватись расовими чи ≥ншими упередженн¤ми, - вс≥ суб'Їкти пол≥тики при цьому Ї р≥вноправними, прагнуть одинакових ц≥нностей. ” ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ √рушевський в≥дстоюЇ модель "паралельного розвитку людського житт¤ в р≥зних кра¤х ≥ у р≥зних народ≥в".[6,с.35], а це вказуЇ на загально-людський прогрес, ≥ розвиток в напр¤мку до загально-людських ц≥нностей.  р≥м того сп≥льн≥сть психоф≥зичних ознак народу ≥ людства в ц≥лому забезпечуЇ ц≥л≥сн≥сть ≥ неперервн≥сть ≥сторичного процесу, ¤ка реал≥зуЇтьс¤ в культур≥.  ультура, ¤ка Ї ви¤вом псих≥ки людини Ї основа т¤глост≥ ≥стор≥њ, ≥ власне ≥стор≥¤ розвиваЇтьс¤ ≥ еволюц≥онуЇ ¤к культура; разом з тим вс≥ процеси життЇд≥¤льност≥ закор≥нен≥ в культур≥. ѕол≥тичний процес так чи ≥накше може прот≥кати в р≥зних напр¤мках, однак його культурна п≥доснова залишаЇтьс¤. "—оц≥альний ≥ культурний процес становить таким чином ту пров≥дну нитку, ¤ка веде нас незм≥нно через ус≥ ваганн¤, через ус≥ флуктац≥њ пол≥тичного житт¤ - через стад≥њ њњ п≥днесенн¤ ≥ упадку, та в¤же в одну ц≥л≥сть ≥стор≥ю украњнського житт¤ не вважаючи на р≥зн≥ перетурбац≥њ, а нав≥ть катастрофи, ¤к≥ приходитьс¤ йому переживатиЕ¬≥н визначаЇ нам пров≥дну дорогу в≥д наших час≥в до найдальших ≥сторичних ≥ нав≥ть перед≥сторичнихЕ"[7,с.17] ѕ≥д таким кутом зору стаЇ зрозум≥лим психолог≥чний п≥дх≥д √рушевського до вивченн¤ пол≥тичних ≥ ≥сторичних ¤вищ. …ому часто важливо встановити не зовн≥шнЇ прот≥канн¤, зв¤зок под≥й ≥ факт≥в, а њхню внутр≥шню основу, настроњ ≥ переживанн¤ людей, ¤к≥ виникли внасл≥док прот≥канн¤ цих под≥й. "Ќам треба перед ус≥м зрозум≥ти ситуац≥ю ≥ в зв'¤зку з нею д≥ло, що було њњ витвором."[8,с.784], ≥ дал≥ : "ми хот≥ли б зробити п≥дсумок враж≥нь,Ев настро¤х громад¤нстваЕ"[8,с.374] ¬≥н направл¤Ї свою увагу на досл≥дженн¤ "способ≥в реагуванн¤ людини на оточенн¤ ≥ переломленн¤ в н≥й сього оточенн¤."[9,с.24]

ќднак на пол≥тичний процес маЇ вплив взаЇмод≥¤ св≥домих ≥ несв≥домих псих≥чних фактор≥в, тому необх≥дно також враховувати њх вплив. “ак наприклад характер ≥ вдача народу впливаЇ на стаб≥льн≥сть в≥дносин в самому сусп≥льств≥. ћ.√рушевський наводить думку древн≥х ≥сторик≥в зг≥дно з ¤кою у слов'¤нських племен ≥снуЇ "Ебрак згоди, уперт≥сть ≥ неохоту до п≥дпор¤дкуванн¤ своЇњ гадки, гадц≥ загалу, насл≥дком чого виход¤ть кривав≥ б≥йки; дал≥ - нев≥рн≥сть в умовах ≥ взагал≥ непевн≥стьЕ"[7,с.311], ≥ дал≥ : "Еслов'¤ни народ в≥дважний та войовничий, ≥ н≥хто б не був р≥вний њм в сил≥, ¤к би не њх розр≥зненн¤Е“ут давала себе знати причина ≥ заразом результат слабост≥ њх пол≥тичноњ орган≥зац≥њ, њх неохота до послуху будь-¤к≥й влад≥...[7,с.312] —клад характеру народу також впливаЇ на внутр≥шню ≥ зовн≥шню пол≥тичну ситуац≥ю в сусп≥льств≥.

’арактер людини ≥ народу формуЇтьс¤ п≥д впливом зовн≥шн≥х чинник≥в - природнього ≥ культурного середовища, ¤к≥ прискорюють чи упов≥льнюють њх формуванн¤, так наприклад "в клопотах ≥ небезпечност¤х людина досп≥ваЇ скороЕ"[10,с.36] Ќеспри¤тлив≥ зовн≥шн≥ умови накладають в≥дбиток на псих≥ку ≥ долю народу. "√еограф≥чн≥ прикмети краю ≥ дан≥ ними в≥дносини сус≥дства фатально нал¤гли на всю пол≥тичну долю украњнського народу ≥ т¤жко в≥дбились на його культурн≥м ≥ нац≥ональн≥м життюЕ„ерез т≥ неприхильн≥ обставини свого житт¤ , украњнському народов≥ т≥льки часами удавалос¤ жити самост≥йним пол≥тичним житт¤мЕ"[7,с.16] √еопол≥тичний фактор накладаЇ в≥дбиток на пол≥тичну ситуац≥ю в ц≥лому, а також на культурн≥ ≥ псих≥чн≥ особливост≥ народу, проте вони ¤к ≥ вс≥ ≥нш≥ у ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського не мають абсолютноњ детерм≥нац≥њ в пол≥тичних в≥дносинах, њх вплив так чи ≥накше н≥велюЇтьс¤ науково-техн≥чним прогресом.

—учасн≥ пол≥тичн≥ реал≥њ грунтуютьс¤ перш за все на культурних ≥ правових вим≥рах людськоњ взаЇмод≥њ, ≥ обертаютьс¤ навколо ц≥нностей духовного характеру, навколо прав ≥ свобод громад¤н. ¬ загальному ж сучасна пол≥тика т¤ж≥Ї до прагматизму, до компром≥су ≥ все б≥льшоњ рац≥онал≥зац≥њ взаЇмод≥й, тому перш за все вир≥шальне значенн¤ залишаЇтьс¤ за св≥домими псих≥чними факторами, на рол≥ ¤ких у своњй ф≥лософ≥њ наголошував ћ.√рушевський, ≥ ¤к≥ т¤ж≥ють до гуман≥зму.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. Ѕ.√. ћогильницкий, √. . √ульбин, ».ё. Ќиколаева јмериканска¤ буржуазна¤ "психоистори¤". - “омск, 1985.
2. ќ.ѕр≥цак ≤стор≥ософ≥¤ та ≥стор≥ограф≥¤ ћ.√рушевського. -  ињв,  ембр≥дж, 1991.
3. ћ.√рушевський ≤стор≥¤ ”крањни - –иси в 10 т. т.8, ч.1. Ќью-…орк 1956.
4 ћ.√рушевський ≤стор≥¤ ”крањни - –иси в 10 т. т.10 Ќью-…орк 1958.
5 ћ.√рушевський Ќарис ≥стор≥њ  ињвськоњ земл≥ в≥д смерт≥ ярослава до к≥нц¤ ’≤V стор≥чч¤.  ., 1991.
6 ћ.√рушевський ѕочатки громад¤нства. √енетична соц≥олог≥¤.- ¬≥день, 1921.
7 ћ.√рушевський ≤стор≥¤ ”крањни - –иси в 11т. 12кн. “.1  ., 1991.
8 ћ.√рушевський ≤стор≥¤ ”крањни - –иси в 10 т. т.9 кн.1., Ќью-…орк, 1957.
9 ћ.√рушевський ≤стор≥¤ украњнськоњ л≥тератури в 5т. т.1  ињв-Ћьв≥в, 1923.
10 ћ.√рушевський ≤стор≥¤ ”крањни - –иси в 10 т. т. 3., Ќью-…орк, 1954.

nationalvanguard


 

   
вверх  Ѕиблиографи¤ г. »вано-‘ранковск, √руппа исследовани¤ основ изначальной традиции "ћезоге¤", ”краина


Ќайти: на:
ѕ≥дтримка сайту: ќлег √уцул¤к spm111@yandex.ru / ќновленн¤ 

  найл≥пше огл¤дати у Internet
Explorer 6.0 на екран≥ 800x600   |   кодуванн¤: Win-1251 (Windows Cyrillic)  


Copyright © 2006. ѕри распространении и воспроизведении материалов об¤зательна ссылка на электронное периодическое издание Ђ»нститут стратегических исследований нарративных системї
Hosted by uCoz