стать¤

≤сторичний процес ≥ його вим≥ри в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћихайла √рушевського

¬олодимир Ѕудз

≤сторичний процес досить складне ¤вище. ѕроблема його складових ≥ руш≥йних сил - основна ≥з проблем ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ, в розгл¤д ¤коњ св≥й вклад вн≥с ћ.√рушевський, досл≥джуючи ≥стор≥ю ”крањни ≥ св≥тову ≥стор≥ю.

” ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського ≥сторичний процес носить пол≥факторний характер. …ого розвиток зумовлений багатьма факторами, ¤к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою, Ї взаЇмозалежними, твор¤ть своЇр≥дну Їдн≥сть ≥ ц≥л≥сн≥сть житт¤. ѕри цьому соц≥альн≥ факти Ї обумовленими багатьма причинами, ¤к≥ фактично Ї р≥внозначними. ≤сторичний процес кожного окремого народу не Ї закритим, а вливаЇтьс¤ в загальний х≥д ≥стор≥њ, у всесв≥тню ≥стор≥ю, ¤ка прагне включити в себе ≥стор≥ю вс≥х народ≥в. ÷ей п≥дх≥д до ≥сторичного процесу, ¤к до взаЇмод≥њ культур ≥ цив≥л≥зац≥й випливаЇ також ≥з в≥дстоюванн¤ ћ.√рушевським еволюц≥йного характеру ≥сторичного процесу. ћ.√рушевський у ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ намагаЇтьс¤ просл≥дкувати еволюц≥ю р≥зноман≥тних про¤в≥в сусп≥льного житт¤, сусп≥льних ≥нститут≥в. ¬≥н просл≥дковуЇ "розвиток людського сусп≥льства в≥д його початк≥в до вищих державних форм."[1,c.321], рух "Ееволюц≥њ народньоњ творчост≥ ≥ культуриЕ"[2,c.305], "¤вища економ≥чноњ та культурноњ еволюц≥њЕ"[3,c.446] ƒосл≥дники в≥дм≥чають, що в≥н "був еволюц≥он≥стом , дл¤ ¤кого ≥сторичний процес був процесом, виповнений силою й динам≥коюЕ"[4,c.XXVI] ѕри цьому еволюц≥он≥ська парадигма в≥дображаЇтьс¤ на баченн≥ √рушевським ≥сторичного ≥ сусп≥льного розвитку, на розвитку сусп≥льних ≥нститут≥в. ≈волюц≥он≥зм √рушевського в даному випадку Ї близький до ≥дей √.—пенсера, зг≥дно з ¤кими сусп≥льство, ¤к система прагне до р≥вноваги, ≥ ¤к система п≥дл¤гаЇ ≥нтеграц≥йним ≥ диференц≥йним процесам.

∆итт¤, ≥сторичний процес, прагне до р≥вноваги, ≥ той чи ≥ний соц≥альний факт, в≥дчутт¤ його потреби маЇ м≥сце тод≥, коли щодо нього "в≥дчуваютьс¤ утиски ≥ недостаткиЕ"[5,c.74] Ќа думку √рушевського будь-¤к≥ процеси - пол≥тичн≥, рел≥г≥йн≥, культурн≥ розвиваютьс¤ в "сторону меншого спротиву"[6,c.54], в напр¤мку "р≥вноваги" [7,c.5]. “аким чином еволюц≥йний характер ≥сторичного процесу (так само ¤к ≥ природи), складаЇ передумови також дл¤ його самоорган≥зац≥њ на основ≥ закон≥в еволюц≥њ. ∆итт¤, ≥стор≥¤ при цьому не потребують трансцендентних фактор≥в, а мають в середин≥ самих себе своњ руш≥йн≥ сили дл¤ розвитку.

ƒинам≥ка ≥ статика житт¤ ≥ ≥сторичного процесу в свою чергу теж залежать в≥д його еволюц≥йних вим≥р≥в ≥ закон≥в. ÷≥ параметри визначаютьс¤ перш за все законом р≥вноваги, також пануванн¤м в житт≥ сусп≥льства тенденц≥й ≥ндив≥дуал≥зму ≥ сол≥даризму, а також внесенн¤м в х≥д ≥стор≥њ людиною власних прагнень ≥ бажань, внесенн¤м нею направленост≥ самого ≥сторичного процесу на певн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського вт≥люютьс¤ в гасл≥ "земл¤ ≥ вол¤", адже "Еборотьба за "землю ≥ волю",Ебула головним нервом активност≥ украњнських мас..."[8,c.29] ÷≥ ц≥нност≥ Ї тим катал≥затором, ¤кий забезпечуЇ статику ≥ динам≥ку сусп≥льства, Ї джерелом ≥ мотивом, ¤кий веде народ впливаЇ на його активн≥сть в ≥сторичному процес≥. ћ.√рушевський констатуЇ, що "≥сторична основа" украњнського народу, його житт¤ - Ї "≥дењ автоном≥њ ≥ федерац≥њ", "р≥вност≥", "свободи", "справедливост≥".[9,с.45] ¬ даному випадку ц≥ ц≥нност≥ на думку √рушевського Ї основою ц≥л≥сност≥, т¤глост≥ ≥ неперервност≥ ≥сторичного процесу, оск≥льки вони Ї мотивом д≥й ≥ прагнень народу - "Ет≥сно й нерозривно сполучен≥ м≥ж собою вс≥ пер≥оди ≥стор≥њ –усиЕ ќдн≥ ≥ т≥ж змаганн¤ народн≥, одна ≥ та сама головна ≥де¤ переходить через увесь той р¤д в≥к≥в, в так в≥дм≥нних пол≥тичних ≥ культурних обставинах. “≥льки з зазначеноњ точки нам ¤сно визначитьс¤ ц¤ Їдн≥сть, сей зв'¤зок ≥ заступить механ≥чне сполученн¤ окремих пер≥од≥в. Ќарод, маса народна, зв'¤зуЇ њх в одну ц≥л≥стьЕ"[10,c.12] ÷≥нност≥ також Ї умовою прогресу.

¬ даному аспект≥ ≥сторичний процес отримуЇ керований, ц≥леспр¤мований характер, в≥дбуваЇтьс¤ в моральних вим≥рах, адже на думку ћ.√рушевського "Ев соц≥альн≥м процес≥, перебувають елементи доц≥льност≥ ≥ моральност≥Е"[11,с.37] ≤сторичний процес зв≥дси не Ї механ≥чною взаЇмод≥Їю р≥зноман≥тних зовн≥шн≥х фактор≥в, ц¤ механ≥чн≥сть втрачаЇтьс¤ з активною позиц≥Їю людини, динам≥ка ≥ статика ≥сторичного процесу залежать отже не т≥льки в≥д комб≥нац≥њ зовн≥шн≥х фактор≥в, але до них долучаЇтьс¤ фактор псих≥чний, ¤кий вносить людина, народ. ќднак тут народ повинен прагнути "Езагально-людську культуру,Е пересадити на св≥й нац≥ональний грунт,Е приладити до вимог своЇњ сусп≥льност≥ ≥ до обставин житт¤,Е а навпакиЕнац≥ональн≥ змаганн¤ ≥ потреби направити до поступових теч≥й житт¤ загально-людськогоЕ"[12,c.97]

≤сторичний процес включаЇ в себе всю р≥зноман≥тн≥сть≥ сукупн≥сть на¤вних народ≥в, њх ≥стор≥њ ≥ культури, ≥ тому "¬сесв≥тн¤ ≥стор≥¤ тепер все б≥льше хоче бути ≥стор≥Їю всього людства, а не т≥льки де¤ких вибраних народ≥в."[13,с.4] ” ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ √рушевський розгл¤даЇ ≥стор≥ю, ¤к ≥стор≥ю культури, оск≥льки т≥льки культура, традиц≥¤ може забезпечувати Їдн≥сть ≥стор≥њ кожного окремого народу, а зокрема украњнського, бо вс≥ ≥нш≥ форми ≥ ви¤ви сусп≥льного житт¤ можуть загинути, однак культура завжди залишаЇтьс¤ поки живе народ, ≥ цим самим забезпечуЇ ц≥л≥сн≥сть ≥ неперервн≥сть його ≥стор≥њ, вс≥х њњ пер≥од≥в: "Е«м≥нюютьс¤ пол≥тичн≥, культурн≥ й побутов≥ форми, але народ стоњть во в≥ки. …ого еволюц≥¤ даЇ тверду пров≥дну л≥н≥ю в ус≥й зм≥нност≥ зовн≥шн≥х форм, ≥ мусить служити головним об'Їктом ≥ вих≥дним пунктом вс¤кого обсл≥дуванн¤."[14,c.4]

ƒосл≥дники творчост≥ √рушевського в≥дм≥чають, що в його ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ реал≥зован≥ ≥дењ, ¤к≥ вказують на "безперервн≥сть ≥ нерозривн≥сть украњнського ≥сторичного процесу в≥д ранньоњ ≥сторичноњ доби, через середньов≥чч¤ аж до нового пер≥оду ≥стор≥њ ”крањни."[15,с.31] ѕри цьому "≥сторичний процес охоплював ц≥л≥сть д≥¤нн¤ ≥ житт¤ украњнського народу на його ус≥й територ≥њ у контекст≥ культурного, сусп≥льно-пол≥тичного, рел≥г≥йного, правового ≥ державного розвитку."[15,с.31] ћ.√рушевський намагавс¤ охопити "ц≥л≥сть украњнського ≥сторичного процесу, включаючи культурний, пол≥тичний, рел≥г≥йний, економ≥чний, соц≥альний, осв≥тн≥й розвитокЕ"[16,c.14] також "Ев контекст≥ загального св≥тового ≥сторичного процесу."[16,c.14]

¬елику вагу за √рушевським в ≥сторичному процес≥ в≥д≥граЇ псих≥чний фактор, ¤кий вносить в ≥стор≥ю народ, ≥ тому власне ≥стор≥¤ не може реал≥зуватись поза народом, поза сферами його д≥¤льност≥, поза його прагненн¤ми ≥ бажанн¤ми. ¬ цьому аспект≥ ≥сторичний процес ¤вл¤Ї собою процес розвитку соц≥уму, сп≥льноти, процес њх твoрчост≥ ≥ д≥¤льност≥, оск≥льки народ Ї основним суб'Їктом ≥сторичного процесу. ‘актично кажучи ≥сторичний процес реал≥зуЇтьс¤ ¤к д≥¤льн≥сть людини, ¤к взаЇмод≥¤ вс≥х сусп≥льних груп. ќ. опиленко п≥дм≥тив цю рису в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушеського, ¤кий на його думку "вбачав у сусп≥льн≥й ≥стор≥њ насамперед соц≥альний механ≥зм њњ рухуЕ"[17,c.89] “ут його погл¤ди аналог≥чн≥ погл¤дам марксизму, а також з погл¤дами французькоњ соц≥олог≥чноњ школи, оск≥льки ≥стор≥¤ реал≥зуЇтьс¤ завд¤ки д≥¤льност≥ соц≥уму, а не ≥нших фактор≥в. Ќа думку √рушевського "Елише соц≥о-економ≥чне ≥ культурне житт¤ населенн¤Е в пов'¤занн≥ з його територ≥Їю й њњ впливами творило безперервну ≥стор≥ю народу."[18,c.104] —аме народ, сп≥льнота забезпечуЇ т¤гл≥сть, континуальн≥сть ≥сторичного процесу, т¤гл≥сть ≥стор≥њ, адже в житт≥ народу переломлюЇтьс¤ вплив р≥зноман≥тних фактор≥в, ¤к≥ ≥ твор¤ть атмосферу його житт¤. √оловним суб'Їктом, двигуном ≥стор≥њ Ї народ, а фактори - т≥льки умовами його ≥снуванн¤, ≥ тому вони не мають дл¤ народу фатального значенн¤. Ќарод в його еволюц≥њ, в його розвитку, а отже ≥ в його ≥сторичному процес≥, при вс≥х зовн≥шн≥х зм≥нах, Ї основа њх т¤глост≥ ≥ неперервност≥, першоджерелом руху ≥стор≥њ, "д≥йсним першотворцем"[14,c.2], ¤кий зв'¤зуЇ ≥сторичн≥ часи. Ќарод в цьому випадку Ї зв'¤зуючою ланкою ≥сторичного процесу, тому ≥сторичний процес дл¤ кожного народу Ї Їдн≥стю ≥ неперервн≥стю його житт¤, вс≥х його сфер, ¤ке маЇ св≥й ви¤в у культур≥ - матер≥альн≥й ≥ духовн≥й. ™дн≥сть ≥ неперервн≥сть ≥сторичного процесу залежить в≥д Їдност≥ ≥ неперервност≥ культури.  ультура окремого народу, в свою чергу не Ї замкнутою, ≥ зв'¤зана з ≥ншими культурами св≥ту, а це св≥дчить про њх взаЇмовплив ≥ взаЇмозв'¤зок, що забезпечуЇ також Їдн≥сть св≥тового ≥сторичного процесу людства, його культур ≥ цив≥л≥зац≥й, адже "всесв≥тн¤ ≥стор≥¤ тепер все б≥льше хоче бути ≥стор≥Їю всього людстваЕ"[13,c.4] ќтже т¤гл≥сть ≥ неперервн≥сть ≥сторичного процесу у ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського випливаЇ з методолог≥чних засад його ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ, з еволюц≥йноњ парадигми, а також в≥д баченн¤ √рушевським ≥стор≥њ ¤к ≥стор≥њ людства, ¤ка н≥коли не переривалась. «в≥дси Їдн≥сть ≥ неперервн≥сть ≥сторичного процесу реал≥зуЇтьс¤ також в простор≥ ≥ час≥, ≥ субстратом ц≥Їњ Їдност≥ Ї культура, а суб'Їктом - народ.

≤сторичний процес у ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського Ї багатовим≥рним, оск≥льки охоплюЇ собою вс≥ сфери житЇд≥¤льност≥ сусп≥льства - пол≥тику, культуру, осв≥ту, рел≥г≥ю, економ≥ку, державно-правничий аспект. «в≥дси також можна говорити про плюрал≥зм форм самого ≥сторичного процесу. ¬ ≥сторичному процес≥ народ д≥Ї самост≥йно, ви¤вл¤Ї свою волю ≥ св≥й виб≥р, ≥ зв≥дси з характеру ≥сторичного процесу виключаютьс¤ фатал≥зм ≥ пров≥денц≥ал≥зм, тобто у ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського не ≥снуЇ вищих анон≥мних сил, ¤к≥ б визначали х≥д ≥стор≥њ. ¬чений пише: "я не прихильник ≥дей ≥сторичного фатал≥змуЕ"[12,с.63] ‘атал≥зм ≥ пров≥денц≥ал≥зм виключаютьс¤ також з ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського еволюц≥йним характером ≥сторичного процесу. ќднак еволюц≥¤ Ї непередбачувана, ≥ ц¤ непередбачуван≥сть проектуЇтьс¤ ≥ на ≥сторичний процес, (бо неможливо врахувати всю сукупн≥сть р≥зноман≥тних ≥ фактично р≥вноправних фактор≥в), ≥ тому часто де¤к≥ под≥њ в ≥стор≥њ Ї випадковими, а де¤к≥ епохальними. ћ.√рушевський констатуЇ, що в ≥стор≥њ кожного народу, ¤к ≥ в ≥стор≥њ людства Ї моменти, ¤к≥ визначають весь подальший розвиток, ≥ ¤кщо ¤кась под≥¤ не в≥дбулась би, то ≥накше розвивалась би ≥стор≥¤ - "Е„асамиЕфакти так сильно вбиваютьс¤ в розв≥й ≥сторичних под≥й, робл¤ть в н≥м так≥ переломи, що набирають сам≥ першор¤дного ≥сторичного значенн¤, стають фактами епохальними." [19,c.125]

ƒл¤ ћ.√рушевського "характерна тенденц≥¤ подавати еволюц≥ю украњнського житт¤ в його саморус≥."[20,с.116] ƒосл≥дники констатують, що до царини ≥нтерес≥в √рушевського входили "фактори соц≥альноњ еволюц≥њ, закони сусп≥льного розвиткуЕ"[21,c.28] ” цьому зв'¤зку варто в≥дм≥тити, що у питанн¤х антропосоц≥огенезу, у питанн¤х виникненн¤ ≥ розвитку людства взагал≥, ћ.√рушевський перебував на позиц≥¤х дарв≥н≥вського еволюц≥он≥зму - "„олов≥к перебував довгий процес розвитку в≥д чолов≥копод≥бноњ мавпи до того, що ми називаЇмо людиною, homo sapiens."[22,c.26]

—укупн≥сть фактор≥в забезпечуЇ еволюц≥ю народу, ¤ка маЇ тенденц≥ю до гуман≥зац≥њ сусп≥льних в≥дносин, ≥ тому ≥сторичний процес маЇ в даному випадку гуман≥стичну спр¤мован≥сть. ¬ к≥нцевому результат≥ ≥сторичний процес маЇ прогресивний ≥ гуман≥стичний зм≥ст. ≈волюц≥он≥зм у погл¤дах √рушевського не Ї суто механ≥чним, а скор≥ше етичним, пов'¤заним з моральним ≥ етичним вдосконаленн¤м народу, ¤кий веде до зам≥ни ≥ндив≥дуальних, егоњстичних тенденц≥й в житт≥ соц≥уму до сол≥дарних ≥ альтруњстичних  р≥м того ≥сторичний процес не Ї суто механ≥чним, оск≥льки в ньому про¤вл¤Їтьс¤ св≥дома вол¤ народу, ¤ка тим чи ≥ншим чином впливаЇ на його динам≥ку. ћ.√рушевський висловлюЇ переконанн¤ "в ≥снуванн≥ коливальноњ динам≥ки сусп≥льноњ еволюц≥њ."[23,с.326] ќсновою ц≥Їњ коливальноњ динам≥ки ≥сторичного процесу ≥ сусп≥льного розвитку Ї чергуванн¤ тенденц≥й ≥ндив≥дуал≥зму ≥ сол≥даризму, ¤ке Ї "основа ритму соц≥альноњ еволюц≥њЕ"[11,c.4] ≤сторичний процес Ї зв≥дси пер≥одичним, ритм≥чним, цикл≥чним, оск≥льки сп≥льнота повертаЇтьс¤ до одних ≥ тих же тенденц≥й, ≥ тому "Ев сих флуктуац≥¤х або чергуванн¤х то одноњ то другоњ тенденц≥њ ≥ в тих формах, в ¤ких розвивавс¤ сей процес, ви¤вл¤Їтьс¤ багато одностайност≥ ≥ ритм≥чност≥Е"[11,c.170] ¬иход¤чи з цього, стаЇ зрозум≥лою ≥ можлив≥сть самоорган≥зац≥њ сусп≥льного ≥ ≥сторичного процесу, оск≥льки соц≥альн≥ форми розвиваютьс¤ виход¤чи ≥з цього закону, ≥ розвиток сусп≥льних форм в≥дбуваЇтьс¤ в≥д прост≥ших до складн≥ших - в≥д перших груп людей до держави. —амоорган≥зац≥¤ соц≥ального процесу в≥дбуваЇтьс¤ на основ≥ закону р≥вноваги, де розвиток сп≥льноти ≥де в сторону найменшого спротиву. —оц≥альний ≥ ≥сторичний процес мають руш≥йн≥ сили в самих соб≥. –≥зноман≥тн≥ сили ≥ фактори взаЇмод≥ють м≥ж собою, ≥ намагаютьс¤ прийти до р≥вноваги.  онсенсусу намагаютьс¤ дос¤гнути ≥ р≥зн≥ групи в сусп≥льств≥, в ¤кому панують тенденц≥њ сол≥даризму ≥ ≥ндив≥дуал≥зму, чергуванн¤ ¤ких забезпечуЇ саморух сусп≥льства. ÷ей ритм Ї також основою футуролог≥чноњ ≥ синергетичноњ концепц≥й ћ.√рушевського.

як бачимо ≥сторичний процес в ф≥лософ≥њ ≥стор≥њ ћ.√рушевського Ї багатовим≥рним, ≥ вс≥ його вище вказан≥ характеристики випливають з пол≥факторност≥ ≥сторичного процесу, з його еволюц≥йност≥.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1 ќ.Ѕочковський ћ.√рушевський - ¤к соц≥олог.//  ооперативна республ≥ка є1-12 Ћьв≥в 1935
2 ћ.√рушевський ≤стор≥¤ украњнськоњ л≥тератури в 6-ти т., 9-ти кн., т.4,кн.2  ињв 1994
3 ≤.‘ранко ѕричинки до "≤стор≥њ ”крањни-–ус≥"„.1// твори в 50-ти томах, том 47
4 Ѕ. рупницький ћ.√рушевський ≥ його ≥сторична прац¤.// ћ.√рушевський ≤стор≥¤ ”крањни-–уси в 10т., т.1 Ќью-…орк 1954
5 ћ.√рушевський ќсвобождение –осс≥и и укра≥нск≥й вопросъ. —татьи и заметки. —-ѕетербургъ 1907
6 ћ.√рушевський ¬сесв≥тн¤ ≥стор≥¤ у коротк≥м огл¤д≥. ” 6-ти ч., ч.2 кн.28  ињв 1996, 283с.
7 ћ.√рушевський ¬сесв≥тн¤ ≥стор≥¤ у коротк≥м огл¤д≥. ” 6-ти ч., ч.3 кн.29  ињв 1996, 237с.
8 ћ.√рушевський ”крањнська парт≥¤ соц≥¤л≥ст≥в-революц≥онер≥в та њњ завданн¤.  ињв 1920
9 ћ.√рушевський « б≥жучоњ хвил≥. —татт≥ й зам≥тки на теми дн¤ 1905-6р.  ињв 1906
10 ћ.√рушевський ≥ «ах≥дна ”крањна // ƒопов≥д≥ ≥ пов≥домленн¤ науковоњ конференц≥њ. Ћьв≥в 1995
11 ћ.√рушевський ѕочатки громад¤нства. √енетична соц≥олог≥¤. ¬≥день 1921
12 ћ.√рушевський Ќаша пол≥тика Ћьв≥в 1911
13 ћ.√рушевський ¬сесв≥тн¤ ≥стор≥¤ в коротк≥м огл¤д≥ „.≤ вид.2  ињв 1917, 166ст.
14 ћ.√рушевський "ћалоросс≥йск≥¤ пъсни " ћаксимовича ≥ стол≥тт¤ украњнськоњ науковоњ прац≥ // ”крањна 1927 кн.6  ињв
15 Ћ.¬инар ћихайло √рушевський ≥сторик ≥ буд≥вничий нац≥њ.Ќью-…орк,  ињв, “оронто 1995, 304 ст.
16 Ћ.¬инар ƒумки про грушевськознавство.// ћихайло √рушевський ≥ Ћьв≥вська ≥сторична школа (ћатер≥али конференц≥њ Ћьв≥в, 24-25 жовтн¤ 1994) Ќью-…орк - Ћьв≥в, 1995
17 ќ. опиленко "”крањнська ≥де¤ ћ.√рушевського: ≥стор≥¤ ≥ сучасн≥сть.  ињв 1991, 182с
18 ќ.ƒомбровський √еограф≥чний фактор в ранньо≥сторичн≥й схем≥ ≥стор≥њ ”крањни-–уси ћ.√рушевського // ”крањнський ≥сторик 1984 є1-4 –≥к ’’≤. Ќью-…орк, “оронто, ћюнхен
19 ћ.√рушевський ≤стор≥¤ ”крањни-–уси в 10т., т.4, Ќью-…орк 1955, 535с.
20 “.ѕанько  онцепц≥¤ украњнськоњ л≥тературноњ мови в систем≥ науково-культуролог≥чних погл¤д≥в ћихайла √рушевського // ћихайло √рушевський. «б≥рник наукових праць ≥ матер≥ал≥в ћ≥жнародноњ юв≥лейноњ конференц≥њ присв¤ченоњ 125-й р≥чниц≥ в≥д дн¤ народженн¤ ћихайла √рушевського. Ћьв≥в 1994
21 ¬.ѕ≥ча, Ќ.„ерниш, Ћ. ондратик « ≥стор≥њ украњнськоњ соц≥олог≥чноњ думки. Ћьв≥в 1995
22 ћ.√рушевський ≤стор≥¤ ”крањни-–уси в 11т.,12кн.,том1  ињв 1991, 648ст
23. Ќ.„ерниш ≤сторико-соц≥олог≥чний метод ћ.√рушевського ≥ сучасн≥сть// ћ.√рушевський ≥ «ах≥дна ”крањна // ƒопов≥д≥ ≥ пов≥домленн¤ науковоњ конференц≥њ. Ћьв≥в 1995, 350ст.