Ќапевно, кожен пам'¤таЇ - ¤кщо сонечко ("божа кор≥вка") с¤де на руку, њњ траба попросити: "Ѕожа кор≥вка, полети на небо, принеси мен≥ хл≥ба, чорного ≥ б≥лого, т≥льки не гор≥лого". јналог≥чн≥ приказки Ї у р≥зних народ≥в. наприклад, англ≥йськ≥ д≥ти говор¤ть: "Ѕожа кор≥вка, лети додому, в твоњй хат≥ пожежа, твоњ д≥ти в б≥д≥ ...", а норвежц≥ прос¤ть њњ: "«олота кор≥вка, лети на сх≥д, лети на зах≥д, лети на п≥вн≥ч, лети на п≥вдень, знайди мою любов". ” голландц≥в божа кор≥вка, ¤ка с≥ла на руки або на од¤г, вважаЇтьс¤ доброю прикметою. Ћ≥нгв≥ст ¬олодимир “опоров досл≥див назви божоњ кор≥вки р≥зними мовами ≥ прийшов до висновку, що њњ образ пов¤заний з давн≥ми в≥руванн¤ми ≥ндоЇвропейц≥в та њхн≥м м≥фом про бога-громовика, котрий, зап≥дозривши свою ж≥нку у зрад≥, скинув њњ з неба. якщо правильне припущенн¤ про те, що м≥ф ≥снував до розпаду Їдиноњ пра≥ндоЇвропейськоњ мови на окрем≥ г≥лки, то цьому пов≥рю дек≥лька тис¤ч рок≥в. “обто кожен з нас у дитиннств≥, сам того не знаючи, в≥дтворював традиц≥йний текст, ¤кий пройшов через сотн≥ покол≥нь.

ј чи багато таких ≥стор≥й збереглос¤? як довго живуть м≥фи у народн≥й традиц≥њ? ѕрот¤гом тис¤чол≥ть вони складали найважлив≥шу частину духовноњ культури. –еконструкц≥¤ давн≥х м≥фолог≥й дозволила б проникнути в у¤вленн¤ наших предк≥в про св≥т ≥ про себе. «вичайно, вивченн¤ м≥фолог≥чних традиц≥й минулого можливе на основ≥ писемних джерел. Ќауковою сенсац≥Їю ’≤’ стол≥тт¤ стало в≥дкритт¤ ≥ розшифруванн¤ хранителем Ѕританського музею ƒжорджем —м≥том шумерськоњ легенди про потоп, записаноњ ≥Їрогл≥фами на глин¤них табличках. јнал≥з текст≥в показав, що б≥бл≥йне переданн¤ про Ќо¤ детально (за вин¤тком де¤ких в≥дм≥нностей) сп≥впадаЇ з б≥льш давньою опов≥ддю шумер≥в про ”тнап≥шт≥ма. јле зв≥дки цей м≥ф прийшов до шумер≥в? ≤ коли в≥н виник? Ќайдавн≥ш≥ Їгипетськ≥ та шумерськ≥ м≥фолог≥чн≥ тексти датуютьс¤ трет≥м, китайськ≥ - першим тис¤чол≥тт¤м до н.е., а творц≥ цив≥л≥зац≥њ перу взагал≥ не мали писемност≥. ќтже, ми н≥коли не дов≥даЇмос¤, ¤ким у¤вл¤ли св≥й св≥т люди минулого? „и могли зберегтис¤ стародавн≥ у¤вленн¤ у м≥фах, що д≥йшли до наших дн≥в?

—воњ в≥дпов≥д≥ на ц≥ запитанн¤ пропонуЇ археолог ёр≥й ™вгенович Ѕерезк≥н, доктор ≥сторичних наук, зав≥дувач в≥дд≥лом ћузею антрополог≥њ та етнограф≥њ –јЌ у —анкт-ѕетербурз≥. ¬≥н розробив метод реконструкц≥й елемент≥в духовноњ культури. ≤де¤ його досл≥дженн¤ довол≥ проста. ƒл¤ того, щоб ви¤вити давн≥ м≥фи, треба пор≥вн¤ти м≥фолог≥чн≥ традиц≥њ р≥зних народ≥в ≥ ви¤вити сп≥льн≥ елементи. наприклад, м≥фи ≥ перекази американських ≥нд≥анц≥в ≥ народ≥в ™враз≥њ, що не мали контакт≥в прот¤гом тис¤ч≥ рок≥в. ƒе¤к≥ сп≥льн≥ дл¤ них сюжети, котр≥ аборигени жодним чином не могли запозичити в≥д недавн≥х Ївропейських поселенц≥в, були в≥дом≥ ≥ ран≥ше, але систематичний, широкомасштабний пошук, котрий м≥г би ви¤вити дуже давн≥ зв¤зки, н≥хто до Ѕерезк≥на не проводив. ƒо по¤ви компютер≥в така робота чи була б виконана.

ёр≥й ™вгенович Ѕерезк≥н проанал≥зував б≥льше 30 тис¤ч текст≥в з 3000 л≥тературних джерел на восьми мовах, що представл¤ють м≥фолог≥чн≥ традиц≥њ народ≥в Ќового —в≥ту, ќкеан≥њ та частини ™враз≥њ, ≥ створив електронний каталог, що описуЇ ц≥ тексти. ѕоказова ≥стор≥¤ створенн¤ цього каталогу. Ѕерезк≥н, археолог за осв≥тою ≥ за покликанн¤м, чверть в≥ку пров≥в у розкопах на кордон≥ “уркмен≥стану та јфган≥стану, в 90-х роках ’’ стол≥тт¤ через зм≥ну пол≥тичноњ ситуац≥њ та ф≥нансуванн¤ в≥тчизн¤ноњ науки, за власним визначенн¤м, "осирот≥в" - не мав можливост≥ продовжувати археолог≥чну роботу звичним чином. “од≥, щоб не в≥дриватис¤ в≥д улюбленоњ справи, в≥н ≥ розпочав збирати колекц≥ю м≥фолог≥чних текст≥в. —творена ним база даних не маЇ аналог≥в у св≥т≥ за обЇсмом ≥ повнотою опису матер≥алу. ƒл¤ кожного тексту у каталоз≥ наведено короткий переказ, ≥ в окрему базу даних занессено кодове позначенн¤ елемент≥в м≥фу (мотив≥в) з виокремленого досл≥дником списку. ÷е дозвол¤Ї проводити статистичну обробку текст≥в ≥ ви¤вити под≥бн≥ мотиви м≥ж досл≥дженими м≥фолог≥чними традиц≥¤ми.

ѕри цьому сл≥д брати до уваги ¤к можлив≥сть випадкового сп≥впад≥нн¤, незалежного виникненн¤ схожих ¤вищ у р≥зних народ≥в, так ≥ високу ймов≥рн≥сть запозичень, багаторазового коп≥юванн¤ елемент≥в культури в≥д покол≥нн¤ до аокол≥нн¤ ≥ в≥д одного народу до ≥ншого. «розум≥ло, що запозиченн¤ найб≥льш в≥рог≥дне дл¤ спор≥днених народ≥в, ¤к≥ мешкають неподал≥к один в≥д одного, ≥ менш в≥рог≥дне дл¤ народ≥в, один в≥д одного в≥ддалених на велик≥ в≥дстан≥. ѕроте вдалос¤ ви¤вити б≥льше д.жини загальних мотив≥в. Ќаприклад, розпов≥дь ≥нд≥анц¤ кайова про по¤ву б≥зон≥в. √ерой розпов≥д≥ —ендех, ловкач ≥ обманщик, дов≥дуЇтьс¤, що Ѕ≥лий ¬орон сховав вс≥х б≥зон≥в у своњй печер≥. —ендех хитр≥стю потрапл¤Ї у печеру, випускаЇ б≥зон≥в, а щоб сто¤чий б≥л¤ виходу ¬орон не вбив його, перетворивс¤ на реп¤х ≥ прилип до живота б≥зона. «ам≥н≥ть —ендеха на ќд≥ссе¤, ¬орона на одноокого велетн¤ ѕол≥фема, а б≥зон≥в - на к≥з та овець, ≥ ви отримаЇте в≥дому ≥стор≥ю з грецькоњ м≥фолог≥њ. «устр≥чаЇтьс¤ вона ≥ в ≥нших народ≥в.  азахський м≥ф дуже схожий на грецький. Ѕурган-батира ≥ його товариша приводить до печери одноокий старець, ¤кий нам≥ривс¤ њх з'њсти. Ѕатир випалюЇ Їдине око людоњда ≥ ховаЇтьс¤ у загон≥ дл¤ худоби. ўоб вибратис¤, в≥н над¤гаЇ на себе шкуру козла. “варини (не кози, а дик≥ олен≥ та кулани) розб≥гаютьс¤ з печери. « того часу степом брод¤ть копитн≥, на ¤ких полюють люди. в≥рог≥дно, у казахському та американському вар≥антах, по¤снюючих походженн¤ диких тварин, збереглис¤ елементи, що виникли до поширенн¤ скотарства, тобто б≥льш давн≥, н≥ж грецький м≥ф. ÷≥каво, що у народ≥в ™враз≥њ. що мешкають сх≥дн≥ше ћонгол≥њ, даний м≥ф в≥дсутн≥й.

÷ей пр иклад, по-перше, ≥люструЇ особливост≥ в≥дтворенн¤ м≥фолог≥чних текст≥в. —права в тому, що час житт¤ власне м≥фолог≥чного тексту в ≥сторичних масштабах не надто велике. јле складаюч≥ ц≥ тексти елементи (де¤к≥ особливост≥ персонаж≥в або певн≥ повороти сюжету) ви¤вл¤ютьс¤ досить стаб≥льними. « цих елемент≥в (ми будемо називати њх м≥фолог≥чними мотивами) у р≥зних поЇднанн¤х, ¤к з мозањки, збираютьс¤ нов≥ тексти, зм≥ст ≥ детал≥ котрих можуть розр≥зн¤тис¤ в р≥зних традиц≥¤х ≥ нав≥ть у межах одн≥Їњ традиц≥њ.

ѕо-друге, в≥н даЇ можлив≥сть обговорити три вар≥анти по¤сненн¤ схожост≥ м≥ф≥в у народ≥в, наст≥льки в≥ддалених ≥сторично та географ≥чно. ѕерший - на¤вн≥сть ун≥версальних форм мисленн¤, схожих з юнг≥вськими архетипами, котр≥ в≥дображаютьс¤ у м≥фах. јле, ¤к показав анал≥з величезного корпусу м≥фолог≥чних текст≥в, мотиви, котр≥ могли б виражати ун≥версальн≥ психолог≥чн≥ особливост≥ вс≥х людей на вс≥х континентах,характерн≥ дл¤ одних територ≥й ≥ зовс≥м не характерн≥ дл¤ ≥нших.

ƒруга можлив≥сть - це по¤ва под≥бних м≥ф≥в у под≥бних природних або соц≥альних умовах. –ац≥ональне зерно в даному п≥дход≥, звичайно, Ї. јле в насл≥дку ¤к соц≥альне, так ≥ природне середовище т≥льки задаЇ певн≥ обмеженн¤, залишаючи свободу дл¤ незл≥чених вар≥ац≥й. Ќаприклад, зрозум≥ло, що т≥льки у низьких широтах, там, де серп ћ≥с¤ц¤ розташовуЇтьс¤ горизонтально, в≥н асоц≥юЇтьс¤ з човном, а в арктиц≥ образу ћ≥с¤ц¤-човна нема. ѕроте ≥ в троп≥ках такий образ достатньо р≥дк≥сний ≥ притому зустр≥чаЇтьс¤ т≥льки в окремих ареалах.

≤ зрештою, третЇ по¤сненн¤ - схож≥сть зумовленого походженн¤м в≥д сп≥льноњ предк≥вськоњ традиц≥њ, багаторазовим коп≥юванн¤м одних ≥ тих самих опов≥дей з покол≥нн¤ в покол≥нн¤. «араз, на основ≥ археолог≥чних ≥ попул¤ц≥йно-генетичних даних вважаЇтьс¤, що јмерика почала засел¤тис¤ приблизно 13-15 тис¤ч рок≥в тому, хоча й п≥зн≥ше люди, ймов≥рно, потрапл¤ли туди з јз≥њ.  онтакти м≥ж двома континентами повинн≥ були бути особливо ≥нтенсивними до 10 тис¤ч рок≥в тому, в той пер≥од, коли льодовики, що перепин¤ли шл¤х з јл¤ски на п≥вдень, вже розтанули, а сухопутний м≥ст м≥ж „укоткою й јл¤скою ще збер≥гс¤. якщо сп≥впад≥нн¤ Ївраз≥йських ≥ американських ≥стор≥й про втечу геро¤ з печери по¤снюЇтьс¤ походженн¤м в≥д сп≥льних Ївраз≥йських традиц≥й, то, в≥д≥йшовши в јмерику, ≥нд≥анц≥ прот¤гом приблизно 500 покол≥нь переказували ≥стор≥ю про господар¤ тварин та його печеру, доки вона не ви¤вилас¤ зрештою заф≥ксована етнографами. „и можливе це? ё.™. Ѕерезк≥н наводить важливий докад на користь реальност≥ ≥сторичних зв¤зк≥в м≥ж американськими й Ївраз≥йськими м≥фолог≥чними традиц≥¤ми. ќпов≥дь про печеру господар¤ стад - не Їдиний сюжет, що поширений на двох наст≥льки в≥ддалених рег≥онах - у межах степового по¤су: у ™враз≥њ (≥ сум≥жних з ним територ≥й) ≥ в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ (на сх≥д в≥д —кел¤стих г≥р). ¬далос¤ ви¤вити б≥льше дес¤тка сюжет≥в, що мають аналог≥чне ареальне поширенн¤. “ак, розпов≥дь про геро¤, котрий допомагаЇ пташен¤м г≥гантського птаха (зазвичай р¤туЇ њх в≥д зм≥¤), а вд¤чна птаха допомагаЇ йому добратис¤ до мети, Ї в руських билинах ≥ дуже попул¤рна в≥д  авказу до ѕ≥вденного —иб≥ру, а поза ™враз≥Їю характерна дл¤ ≥нд≥ан ¬еликих р≥внин - асс≥н≥бойн≥в, кроу та де¤ких ≥нших. Ѕагато з сюжет≥в ймов≥рно в≥дом≥ читачев≥, знайомому з≥ слов¤нськими або будь-¤кими ≥ншими зах≥дноЇвраз≥йськими чар≥вними казками, а також з античною м≥фолог≥Їю. ’оча сама чар≥вна казка ¤к фольклорний жанр виник десь лише ¤к дв≥ тис¤ч≥ рок≥в (н≥ в античних. н≥ у давньосх≥дних джерелах, н≥ у фольклор≥ абориген≥в јмерики його нема), вона ув≥брала в себе багато давн≥х м≥фолог≥чних сюжет≥в та образ≥в. ¬и¤влен≥ мотиви мають не т≥льки сп≥льн≥ ареали поширенн¤. ѓх пов¤зуЇ ≥ певна Їдина тема, бо мова в основному йде про еп≥зоди героњчного характеру.

ќчевидно, 10-12 тис¤ч рок≥в тому у сусп≥льствах ÷ентральноњ ™враз≥њ були поширен≥ опов≥д≥ про героњв-юнак≥в, в≥д народженн¤ над≥лених невразим≥стю ≥ надприродною силою, воњн≥в ≥ шукач≥в пригод. ¬они жив≥ дос≥ - не т≥льки у зникаюч≥й традиц≥йн≥й культур≥, але й на екранах телев≥зор≥в, у сер≥¤х "«ор¤них в≥йн" та "¬олодар¤ к≥лець".

¬и¤влена сп≥льн≥сть м≥фолог≥чних традиц≥й, що йде кор≥нн¤м в наст≥льки глибоке минуле, показуЇ найб≥льш стаб≥льно в≥дтворюван≥ елементи нематер≥альноњ культури. ѕор≥вн¤льна м≥фолог≥¤ доповнюЇ археолог≥чн≥, л≥нгв≥сстичн≥ ≥ генетичн≥ реконструкц≥њ ≥ даЇ можлив≥сть п≥дн¤ти покров, що приховуЇ наше минуле. ’оча наб≥р мотив≥в не в≥дображаЇ особливостей давньоњ культури у всьому њњ багатств≥, це адекватне ≥ тому безц≥нне джерело св≥дчень про те, ¤к у¤вл¤ли св≥т люди далекого минулого, ≥ в≥н наочно демонструЇ духовну спор≥днен≥сть народ≥в.

≈лектронний каталог м≥фолог≥чних мотив≥ доступний на сайт≥

http://www.ruthenia.ru/folklore/berezkin/

("’ими¤ и жизнь", 2006, є3, с.45-47; http://www.hij.ru)

	г. »вано-‘ранковск, √руппа исследовани¤ основ изначальной традиции "ћезоге¤", ”краина

Ќайти:

на:

narratif.narod.ru Narod.RU яндексе