статья

Євген Баран

Хроніка державного відродження
Йосип Шостак.
Відродження держави: Тернопільщина у Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року (Документи і спогади учасників). - Тернопіль: Джура, 2001. - 448 с.

Все далі й далі ми від подій серпня-грудня 1991 року. За цей час встигли багато чого забути, розчаруватися, збайдужіти. Бо замість омріяної національної держави отримали мафіозно-олігархічний синдикат, який нахабно і цинічно викрав у нас з-під носа вистраждану перемогу. Замість "українського Вашингтона" отримали покручів, кожною фразою яких тішилися (чого тільки вартує одна фраза: Маємо те, що маємо), не зауваживши, що за цією псевдонаціональною патетикою і софістикою вершили і вершаться "чорні" справи. Як тут не згадати фрази Семуеля Джонсона "Патріотизм - останній прихисток негідників". І як у контексті виборів наших лідерів не згадати одіозного, але аж ніяк не дурного, Адольфа Гітлера: "Якщо взяти республіку, де весь народ вибирає главу держави, то з допомогою грошей, реклами і тому подібних речей на цей пост можна висунути просто блазня". Як кажуть у подібних випадках: без коментарів.

Що у такому разі нам залишається? Вчитися і працювати. Працювати і знову вчитися. Власне і книга документів, упорядкована Йосипом Шостаком, із ряду тих видань, які не дають забути найголовнішого: у нас було НАШЕ ВІДРОДЖЕННЯ, і це відродження змогло відбутися тільки завдяки широкій участі НАРОДУ. УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (а сюди я зараховую і представників інших національностей, які у відповідальну годину не уявляли себе поза визвольним національнім рухом).

Перед нами хроніка відродження, обмежена рамками одного регіону - Тернопільщини. Тут говорять учасники подій - прості люди, чия безпосередня допомога - некриклива, неафішована, самовіддана - допомогла утвердити у свідомості багатьох людей потребу УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. Тут факти говорять самі за себе. Вони прості й у своїй простоті вражаючі. Тут показана єдність СХОДУ і ЗАХОДУ, тут зафіксована єдина хода росіянина, українця, поляка, молдаванина за утвердження держави УКРАЇНА. Тут відсутній національний поділ і ненависть, тут усі люди свідомі єдиної мети - боротьби з найстрашнішою імперією - СРСР.

Тут зафіксовано, як представники Тернопільщини їздили на східну Україну й Крим, показана неоднозначність сприйняття, а інколи й ворожнеча до цих агітаційним бригад. У цій непростій ситуації переміг здоровий розум і єдність бажань.

Тим прикрішими є ці факти на тлі сьогоднішніх протистоянь. Хоча, знову ж таки, спровоковані ці протистояння не простими людьми, а тими дрібними "нечистими на руку" партійками, які в каламутній водичці хочуть "впіймати рибку".

Ця книжка є свідченням національної сили, національного завзяття. Ця книжка розкриває причини нашого програшу, спровокованого на найвищому рівні (пригадуємо ще одну крилату фразу нашого достойника - "Національна ідея не спрацювала"; всі проковтнули цю "пілюлю" й ніхто не запитав, а що було зроблено, аби вона спрацювала). У книзі розказано, як відбувалася підготовка до референдуму 1 грудня у самому Тернополі й у всіх 16 районах області. Тут наведено близько тисячі фактів, імен; зроблено екскурс в історію. Увесь матеріал у книзі підпорядковано єдиній меті - ствердити потребу і віру українців у власні державно-національні перспективи. У цьому плані книга документів і матеріалів, упорядкована Йосипом Шостаком, є важливим ідеологічним фактором боротьби за наш завтрашній день.

Книга Йосипа Шостака є також запереченням вже відомої фрази Юрія Шереха із його спогадів: "Не знати, як буде в майбутньому, а поки що шлях і українськости, і до українськости - це нормальний шлях до загибелі". Принаймні, книга "Відродження держави" показує можливість іншого шляху й іншого вибору. Найголовнішого вибору людини. ВИБОРУ ЖИТТЯ.

Листопад 2002 м. Івано-Франківськ